Род Brucella

1. Виборча система — це порядок формування виборних органів держави та органів місцевого управління (самоврядування) на основі конституції та законів.

2. Розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна, пропорційна, змішана

3. Мажоритарна система - система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) отримують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються не обраними.

4. Мажоритарні системи можуть бути:

а) відносної більшості (обраним вважається депутат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, а у випадку рівності голосів питання вирішується шляхом жеребкування або проведенням повторних виборів (більшість країн світу);

б) абсолютної більшості (обраним вважається депутат, за якого проголосувало більше половини виборців, що прийшли на вибори, тобто 50% + 1 голос. У разі, якщо жоден кандидат не набрав необхідної кількості голосів, організовуються повторні вибори, в яких беруть участь 2 кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів (Франція, вибори Палати представників Австралії);

в) мажоритарна система кваліфікованої більшості (обраним вважається кандидат або список, який отримав певну кваліфіковану більшість голосів виборців, яка є більшою за абсолютну (2/3, ¾). Така система зустрічається дуже рідко через її низьку результативність. Застосовується у Чилі, до 1993 року в Італії при виборах Сенату.

5. Пропорційна система - система визначення результатів виборів, при якій депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі.

6. Тобто чим більший відсоток голосів отримала партія на виборах, тим більший відсоток депутатів вона буде мати у парламенті.

7. За впливом виборців на розташування кандидатів у списку для голосування розрізняють пропорційні системи:

а) з жорсткими списками;

б) з префенціями;

в) з напівжорсткими списками.

8. При застосуванні жорстоких списків виборець голосує за список партії в цілому.

9. У виборчому бюлетні вказуються тільки назви партій, певна кількість перших кандидатів за партійним списком (Іспанія, Ізраїль, Україна).

10. Система префенцій надає можливість виборцю голосувати не лише за конкретну партію, а й робити помітку навпроти номеру того кандидата від цієї партії, якому він віддає свій голос (Фінляндія, Бельгія, Нідерланди).

11.Система напівжорстких списків передбачає можливість голосування як за списком у цілому, так і визначати префенції, помітивши або вписавши прізвища одного чи кількох кандидатів (Швейцарія, Австрія, Італія).

12. Змішана система - система визначення результатів виборів, яка передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем. Використовується у понад 20 країнах світу.

13. Одним із найпоширеніших варіантів змішаної системи є рівне комбінування, що передбачає обрання половини депутатів мажоритарним шляхом, а іншої — пропорційним. (Так обираються парламенти ФРН, Литви, Болгарії, Грузії, України.)

14. Але існують і інші:

а) система з єдиним голосом (у багатомандатному окрузі виборець голосує лише за одного кандидата, а не за список);

б) система з обмеженим голосуванням (виборці мають право обирати кількох кандидатів з одного бюлетеня, але їх має бути менше ніж кількість місць для заповнення (вибори в Україні до обласних рад);

в) кумулятивна система (виборець має стільки голосів, скільки мандатів у окрузі, і він може їх поділили між усіма кандидатами, а може віддати всі свої голоси одному кандидату).

род Brucella.

Бруцеллез – зоонозное инфек-ое болезнь вызываемая бактерией р. Brucella хар-ся длительной лихорадкой, потливостью, поражением опорно-двигательного аппарата, а также поражением нервной, СС, и Моч. Пол. Систем Таксономия: 1) B. melitensis (овцы) типовой вид; B. abortus (корова); B. suis (свиньи); -они патогенны для человека 2) B. Ovis; B. neotomae - не патогенны для человека. Патогенез:1 фаза, лимфогенного заноса: Попадает м/о в орг-зм человека. Изм-я не происходят но попадают в лимфо узла, где происходит первичное разможение, чуть повышается потливость при физ, нагрузке. 2 фаза, генерилизовани инф-и: Через кровь, любимые органы – печень, селезенка. Лихорадка до 40° С, обильное потоотделение, ухудшение самочувствия не чувствуется. 3 фаза многоочаговости: Перейдя в др. органы начинает размножаться, регистрируется односторонний конъюктивит, пораж, нерв, сист, - невриты, радикулит. Пораж, полов, сист, приводит к дисфункции у ♂ и спонтанным выкидышам у ♀, по ходу мышц пальпируется уплотнение. 4 фаза Реактивно-аллергическая: Аллерг, р-ция гиперчувст замедляется кожной пробой Бюрне 5 фаза Остаточной инф-и или переход в Хронич. Фазу: Человек выздоравливает или м/о переходит в L –форму до след. всплеска инф-и. Заражение – контактные (через любые мелкие ранки),алиментарная (питание),Аэрогенными путями

Морфология: Гр(-) мелкие кокко-видные клетки диаметром 0,5—0,7 мкм и длиной 0,6—1,5 мкм. располагаются беспорядочно, иногда парами, не имеют жгутиков, не образуют спор и капсул. Бруцеллы являются аэро­бами или микроаэрофилами, в анаэробных условиях не растут. Культ и бх св-ва: опт тем 36—37 °С; рН 7,0—7,2; хорошо растут на обычных питательных средах, но лучше — с добавлением сыворотки или крови. Рекомендуемые среды: питательный агар с добавлением сыворотки (5 %) и глюкозы; агар, приготовленный на картофельном настое, с добавлением 5 % сыворотки; кровяной агар; мясо-пептонный бульон. Колонии бруцелл бесцветны, выпуклые, круглые — S-формы, или шерохова­тые — R-формы, нежные и прозрачные вначале, с возрастом мутнеют. Для роста бруцелл Необходимы тиамин, биотин, ниацин. ферментируют глюкозу и арабинозу с образованием кислоты без газа, не образуют индола, восстанавливают нитраты в нитриты. АГ св-ва: обнаружено 10—14 антигенных фракций. Бруцеллы имеют общий родоспецифический антиген, различные другие соматические антигены, в том числе видоспецифические М, А, R/ В. melitensis подразделяют на 3 биовара, вид В. abortus — на 9 и В. suis — на 5 биоваров. способность расти на средах в присут­ствии некоторых красителей (основной фуксин, тионин, сафранин), выделять H₂S, образовывать уреазу, фосфатазу, каталазу Факт пат-ти: не образуют экзотоксина. патогенность обусловлена эндотоксином.. Патогенность бруцелл связана также с гиалуронидазой Лаб. Диагност: осуществляется с помощью биологиче­ской пробы, бактериологического метода, серологических реакций, аллергической пробы Бюрне и метода ДНК—ДНК гибридизации. для исследования служат кровь, костный мозг, конъюнктивальный секрет, моча, грудное молоко реакцию агрегат-гемагглю-тинации (РАГА) Чувств к АМП: профилактика осущ с помощью живой вакцины, приготовленной из штамма В. Abortus (живая бруцеллезная вакцина — ЖБВ) ЖБВ обладает сильным аллергенным действием, вместо нее предложена химическая бруцеллезная вакцина (ХБВ)

69. Госпитальных инф. К госп.инфекциям отн-сят те кот.возн-т в больнице,или после обр-ия за леч. помощью. Возбудители-представители разн.видов бакт,вирусов,грибов и простейших. Но чаще это бактерии-стафилококки Staphylococcus aureus и S.epidermidis.стрептококки серогрупп A,B,C.D,G. пептострептококки, разл.представителей сем-ва Neisseriaceae.сем-ва Enterobacteriaceae.псевдомонады, коринебактерии,легионеллы,клостридии,бактероиды,кампилобактерии,фузобактерии,микоплазмы и д.р.Среди грибов-р.Candida. Среди вирусов-ортомиксовирусы, аденовирусы,разл. энтеровирусы, вирус гепатита B,C,D. также ВИЧ. Особ-ти внутрибольн.инф-й: 1)как правило присоед-ся к осн-му заболеванию. 2)не сущ-ет строгой этиологии чисто госп-ых инф-й 3)иммунодефицит-одно из главн.условий, способ-х развитию инфекции. 4)патогенез и картина госп. инфекций крайне разнообразна и не всегда специфична. Госп.инф-ции можно раз-ть на группы: 1)Септицемии и бактериемии. Воз-ли стафилоккки,протей, киш.палочка,клебсиеллы,энтеробактеры, стрептококки. 2) гнойно-воспал.инф-ции-стафилококки, стрептококки, клостридии,бактероиды,фузобактерии 3)раневые и ожоговые инфекции.(экзогенное и эндогенное происх-ие)экзо-стафилококки,Гр- палочки,эндо-стафилококки, стрептококки, Гр- палочки. 4)заболевания дых.путей. риновирусы, коронавирусы, аденовирусы,парамиксовирусы,вирусы гриппа,пневмококки, палочка инфлюэнцы, пневмоцисты,и др. МО. 5) урогенитальные инфекции, стрептококки,стафилококки, гр- палочки 6)острые кишечные инфекции-сем-ва Enterobacteriaceae, Pseudomonadaceae, Vibrionaceae,Bacillaceae,Streptococcaceae-пищевые токсикоинфекции. Пищевые инфекции-эшерихии, шигеллы. кампилобактерии, сальмонеллы. 7) Посттрансфуз. инфекции-Связ.с плохой стерил.инструм-ов-ВИЧ, гепатит В,С.D.G.TT. цитомегаловирусы. 8)Заб-ия связ-ные с длит.леч-ем антибиотиками. Причины госпит.инф: 1)фор-ие и естественная селеция в больничных учреж-иях госпит-ых штаммов стафилококков и разл.Гр-бактерий.,обл-щих высокими вирулентными свой-ми и лек-ой устойчивостью 2) форм-ие среди мед.персонала носителей патогенных стафилококков.и др.бакт-й. 3)наруш-ие принципов асептики 4)исп-ие готовых лек.форм, антисептиков и фезинфектантов,кот.нередко загрязнены раз-ми видами бакт-й и грибов. 5)наруш-ие санит-гигиен.режима. 6)занос в леч.учр-ия вирусов,возб-лей острых респир-х или острых кишечн.инф-й. 7)появление скрытых бактрионосителей и больных со скрытыми инф-ми заб-ями. 8)нарушение принципов антибиотикопроф-ки,химиотерапии 9)действие иных неопред.ф-в.