Розділ 2 Особливості оформлення документів для шенгенських віз

Шенгенська віза приваблює туристів своєю можливістю відвідати по одній візі безліч країн, від Норвегії до Греції, від Іспанії до Естонії. Угода про скасування паспортного митного контролю було підписано 14 червня 1985 року п’ятьма європейськими державами (Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Францією, Німеччиною). Вона набула чинності 26 березня 1995 року. Договір отримав назву Шенгенської, тому що був підписаний у Шенгені –маленькому містечку в Люксембурзі, розташованому поблизу місця сходження кордонів Люксембургу, Німеччини та Франції. 15 березня 2006 року було прийнято Шенгенський кодекс про межі, що змінює Шенгенську конвенцію. 21 грудня 2007 року було скасовано прикордонний контроль в 9 країнах, що увійшли до Шенгенської зони: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Мальта, Естонія, Латвія і Литва Контроль на повітряних кордонах відмінено 30 березня 2008 року.

На сьогоднішній день угоду підписало 30 країн. Станом на 2009 рік угода діє у 25 країнах: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ісландія, Італія, Греція, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Мальта, Португалія, Іспанія, Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія, Швейцарія. Послідовність вступу країн в Шенгенську зону:

14 червня 1985 — Бельгія,Франція,ФРН, Люксембург;

3 жовтня 1990 — (Об'єднання Німеччини включило до Шенгенської зони територію Східної Німеччини;

27 листопада 1990 — Італія;

25 червня 1992 — Португалія, Іспанія;

6 листопада 1992 — Греція;

28 квітня 1995 — Австрія;

19 грудня 1996 — Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція;

1 травня 2004 - Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща Словаччина, Словенія.

Разом ці країни утворюють Шенгенську зону. Є ще п’ять європейських держав, які підписали Шенгенську угоду, але залишаються поза Шенгенської зони, тому що паспортний контроль не був повністю відмінений (Великобританія, Ірландія), або ж його скасування тільки планується в майбутньому (Болгарія, Кіпр, Румунія).

Швейцарія вступила в шенген 12 грудня 2008 року. Швейцарія стала 25 країною Шенгену і третя (після Норвегії та Ісландії), не входить до ЄС, але яка приєдналася до угоди.

Єп’ять карликових не шенгенських держав з особливим режимом (Андорра, Ватикан, Ліхтенштейн, Монако, Сан-Марино) вони не підписали Шенгенську угоду, але вже раніше скасували прикордонний контроль на кордонах з сусідніми країнами. У випадку з Андоррою з боку Франції та Іспанії вибірковий контроль залишається, і іноземці, які в’їхали до Франції чи Іспанії по одноразової шенгенської візи, не мають легальної можливості відвідувати Андорру. В’їхати в Сан-Марино та Монако проблем не складе, претензій з боку місцевої влади, стосовно власника шенгенської візи не буде. Ватикан у майбутньому передбачає приєднатися до угоди. Ліхтенштейн, незважаючи на вступ до Шенгену тісно пов’язаної з ним Швейцарії, до договору не приєднався.

Розрізняють декілька видів шенгенських віз це:

1) Транзитна віза на аеропорті (віза типу «А»): дає право перебування на території аеропорту від моменту входу до міжнародної зони аеропорту до відправки літака в бажану країну. Громадяни України звільнені від візи типу «А».

2) Транзитна віза (віза типу «В»): дає право на одно-, двох- або багаторазовий в’їзд з метою транзиту, до країн, які не належать до Шенгену. Перебування не може перевищити 5 днів (З держав ЄС Румунія, Болгарія, Кіпр, Об’єднане Королівство та Ірландія не належать до Шенгену).

3) Віза на короткочасне перебування (віза типу «С»): дає право на одно-, дво- або багаторазовий в’їзд. У випадку безперервного перебування не більше ніж 90 днів від моменту в’їзду. У випадку не безперервного перебування 90 днів, протягом будь-яких 6 місяців.

Шенгенську візу слід отримувати в консульстві або на консульському відділі посольства тієї країни, яка є основною метою поїздки. Якщо поїздка охоплює кілька країн і визначити основну не можливо, то потрібно отримати візу тієї країни, яка є першою на шляху вашого прямування. На практиці це означає наступне: якщо ви їдете до Бельгії, слідуючи транзитом через Німеччину то ви повинні отримувати бельгійську візу.

На транзит правилами Шенгенської угоди виділяється 3 дні. А якщо, наприклад, ви їдете спочатку на кілька днів до Німеччини, а потім на кілька днів до Бельгії, то ви повинні звернутися в посольство Німеччини і подати туди документи, що стосуються як німецької, так і бельгійської частини поїздки.

Незважаючи на єдиний простір, консульські відділи шенгенських країн можуть працювати по-різному. Десь вимоги більш жорсткі, десь - більш поблажливі. Не слід забувати і про людський фактор. Для мешканців регіонів, що межують з шенгенськими країнами, існує спрощена система отримання віз: наприклад, у фінському консульстві в Петербурзі для жителів Північного – Заходу для отримання віз не потрібно запрошення або броні готелю. Отже, не обов’язково звертатися по допомогу в турагенство, все можна зробити самостійно. Є спеціальні вимоги для отримання шенгенської візи

1) Заявник повинен мати закордонний паспорт, дія якого має припинитися, як мінімум, через 3 місяці після закінчення планованої поїздки;

2) Потрібно мати документи, що підтверджують мету і характер поїздки (ділове запрошення, запрошення від приватної особи, туристичний ваучер, броня в готелі, хостелі). Оригінал броні готелю не обов’язковий, достатньо копії при цьому готель, в якому заброньовано проживання, не обов’язково повинен знаходитися тільки в тій країні, куди ви отримуєте візу. Адже віза – шенгенська.І ніхто не може вам перешкодити з’їздити на кілька днів в іншу країну угоди. Головне, щоб найбільша кількість ночей було оплачено саме в державі, до якої отримана віза;

3) Розташовувати достатніми фінансовими коштами на час перебування (з розрахунку 100 доларів США на кожен день) і для повернення до країни громадянства або в третю державу, куди гарантований його в’їзд (квитки або підтвердження про їх резервування), або бути в змозі придбати ці засоби легальним способом;

4) Мати відповідне міжнародне медичне страхове свідоцтво (страховий поліс має бути дійсним для всіх країн Шенгенського простору на весь термін перебування, на суму не менше 30 тис. євро);

5) Анкета для отримання Шенгенської візи;

6) Не значитися в списку осіб, в’їзд яким до країн зони закритий; не представляти небезпеки для громадського порядку та національної безпеки або міжнародних відносин країн – учасниць;

7) Для мультивізи, якщо ви власник нерухомості в країні Шенгену, слід мати ксерокопію купчої на нерухомість, а також оригінал виписки з реєстру нерухомості, виданий не біль ніж за три місяці до запиту візи. Квартира, будинок чи офіс у Шенгені – хороший «козир» для отримання мультивізи.

Є такий вид візи, як мультивіза – це багаторазова віза, яка дозволяє здійснювати кілька в’їздів на територію Шенгену і дає її власнику право на перебування в одній або кількох країнах Шенгенської угоди на строк від 1 місяця до 90 днів протягом півроку. Основними причинами отримання мультивізи є бізнес, навчання, робота, володіння нерухомістю в країнах шенгенської угоди. Але перш ніж претендувати на одержання мультивізи, слід добре подумати, чи так уже вона потрібна. По-перше, як і у випадку з одноразовою візою, більше число днів треба провести в країні, яка її видала. А по-друге, якщо ви отримали мультивізу і з’їздили по ній всього кілька разів, вам наступного разу можуть відмовити з формулюванням «нецільове використання візи». І щоб уникнути цього, варто частіше відвідувати країну, до якої видана віза. Якщо ви отримали бізнес-візу, наприклад, Нідерландів, а з’їздили кілька разів на відпустку по ній і потім на співбесіді не можете сказати, по яких бізнес-справах ви пробули два тижні на узбережжі Іспанії, то знову ж таки у вас можуть з’явитися проблеми. Купівля будинку або квартири в країнах Шенгену дозволяє її власникові і членам його сім’ї претендувати на мультивізу, щоб використовувати свою нерухомість для відпочинку. Але крім цього, домовласники (а також бізнесмени, які відкрили справу в країнах шенгенської зони) у ряді країн Шенгену можуть отримати преференції у вигляді довшої мультивізи. Наприклад, купивши нерухомість в Іспанії, ви гарантовано можете отримати візу на рік.

Також слід пам’ятати про те, що кожен бажаючий отримати шенгенську візу повинен мати медичний страховий поліс. Оформити страховку можна майже у всіх великих страхових компаніях. Щоб уникнути проблем, з приводу страхових компаній слід на офіційному сайті потрібного вам посольства. Наприклад, Фінське консульство приймає страхові поліси тільки акредитованих страхових компаній, і акредитація проводиться майже щороку. Зручніше за все оформити поліс прямо в консульстві. Як правило, всі страхові компанії, що пропонують там свої послуги, мають акредитацію. Страхуються всі учасники поїздки (включаючи дітей) на ту кількість днів, на яку передбачається запросити візу (8,10,30,60,90,180 і т.д. днів). Ліміт страхової суми повинен бути не менше 30 тис. євро, і сам поліс повинен діяти у всіх країнах Шенгену.Всю потрібну інформацію страховик запитає у вас сам, випише вам страховку і навіть допоможе заповнити анкету, якщо у вас з цим виникнуть проблеми. Деякі агенти заздалегідь займають чергу до консульства на подачу анкет і можуть поставити вас туди, якщо ви купите страховку саме в них, що іноді дуже зручно, якщо велика черга.Якщо турист старше 70 років (включно), то тур агент, або сам турист повинен застрахуватися самостійно (відповідно до вимог країн перебування туриста) і надати страховий поліс разом документами.

Якщо туристові від 65 років (включно) до 70 років, то вартість страховки збільшується на 5 Євро.

Витрати які покриває Страховик по полісу категорії А:

1) Надання стаціонарної або амбулаторної допомоги в медичних установах;

2) Оплату ліків, придбаних за рецептом лікаря;

3) Невідкладну стоматологічну допомогу на суму до 150 доларів США;

4) Надання швидкої медичної допомоги, в тому числі на місці виникнення страхового випадку;

5) Транспортування Застрахованої особи машиною швидкої допомоги до найближчого медичного закладу або до лікаря, який знаходиться поблизу;

6) Медичну евакуацію, включаючи витрати на супроводжуючу особу з-за кордону на територію України;

7) У разі репатріації Застрахована особа здає невикористаний зворотний квиток Страховику;

8) Транспортування тіла Застрахованої особи у разі його смерті на територію Україну;

9) Послуги зв'язку при настанні страхового випадку (в межах 5-хвилинної телефонної розмови);

Ці витрати покриваються безпосередньо Застрахованій особі після надання оригіналів квитанцій.

Є деякі обмеження для видачі віз.Шенгенська віза не видається особам, в’їзд яким до країн зони з тих чи інших причин закрито; особам, що представляють небезпеку для громадського порядку та національної безпеки або міжнародних відносин країн-учасниць. Знову ж таки, не видадуть візу, якщо не закінчився карантинний період після попереднього порушення візового режиму.Слід вказати на один важливий момент: наявність візи не означає обов’язкового в’їзду в країну. Прикордонники або митники іноземної держави мають право відмовити у в’їзді з формальних причин. Наприклад, у випадку, якщо ви в’їжджаєте не в ту країну, віза якої стоїть у вас в паспорті. На транзит правилами Шенгенської угоди виділяється 5 днів. Крім того, згідно з Шенгенською угодою, будь-яка країна може на деякий час ввести прикордонну перевірку навіть на внутрішніх рейсах. Наприклад, в аеропорту Гельсінкі уже вчетверте прикордонна перевірка на рейсах всередині шенгенської зони. Її метою було виключно виявлення російських громадян, які відлітають в країни Шенгенської угоди з фінськими візами. Тих, у кого це був перший в’їзд за мультивізу або одноразова віза, затримували і відправляли на спеціально підготовленому автобусі на кордон. Може таке статися і в міжнародному аеропорту Тампере, а також при посадці на пороми в Гельсінкі і Турку. Тим же, хто, на думку митників, правил не порушував, просто ставили печатку про перетин кордону.

Зазвичай кордон на час закривають країни. В яких планується проведення політичних (саміти, конференції), спортивних (Олімпіада, футбольні чемпіонати) заходів. Найпоширеніше покарання за порушення візового режиму – заборона на в’їзд в шенгенську зону протягом періоду, встановленого в кожному випадку.

Можна оскаржити рішення про відмову, проте на позитивний результат розраховувати складно, оскільки консульства можуть відкладати запит на апеляцію місяцями. Краще самостійно усунути причину відмови і через три місяці заново подати документи на візу.Є випадки, коли люди, отримуючи відмови, подавали документи на візу по три – чотири рази поспіль, і, врешті-решт,отримували її.

Консульський збір за виготовлення візи повинен сплачуватися шляхом зарахування коштів на банківський рахунок Посольства в національній валюті України (гривнях):

№26001002401385 в ЗАТ «ОТП-Банк», МФО 300528

Вул. Жилянська 43, 01033 Київ,

Код одержувача (Посольства) 000 000 000 (обов’язково повинно вказуватися дев’ять нулів.).Кошти на оплату консульського збору за виготовлення візи потрібно вносити до подання заяви на отримання візи або дозволу на проживання. Грошовий переказ можна здійснити з будь-якого банку або поштового відділення в Україні.

Від сплати консульського збору за візу або за дозвіл на проживання/роботу звільняються:

1) Усі громадяни країн ЄС та Європейської економічної зони та їх діти, а також діти їх чоловіків/дружин віком до 21 року або знаходяться на утриманні громадян країн ЄС та Європейської економічної зони на момент подачі документів на дозвіл на проживання/роботу. На відміну від цього, члени сімей громадян Данії не звільняються від сплати консульського збору;

2) Діти віком до 6 років;

Учні, студенти, аспіранти, а також супроводжуючі викладачі, метою поїздки яких є навчання або тренінги;

3) Дослідники, метою поїздки яких є наукові дослідження.

Обов’язковий пакет документів:

1) Заповнена анкета - необхідна для оформлення будь-якого туру;

2) Закордонний паспорт - закордонний паспорт встановленого зразка (дійсний не менш трьох місяців після повернення з поїздки);

3) Для дітей 14 - 18 років обов'язковий свій проїзний документ (дійсний не менше трьох місяців після повернення з поїздки);

4) Якщо у туриста новий паспорт, але були попередні поїздки в країни Шенгену, то копія старого закордонного паспорта;

5) Довідка з місця роботи, оформляється на фірмовому бланку з зазначенням займаної посади, окладу, адреси, телефону і коду ЗКПО підприємства. На довідці обов'язкова фраза про те, що на час відпустки оклад і посаду зберігаються і фраза, що довідка видана за вимоги місцем;

6) Для приватних підприємців необхідна довідка про доходи з податкової інспекції та копія свідоцтва про реєстрацію приватного підприємця;

7) Нотаріально завірений дозвіл на виїзд дитини (у двох примірниках) - для дітей до 18 років, які подорожують без батьків або з одним з батьків – нотаріально завірений дозвіл від другого батька на поїздку з зазначенням супроводжуючої особи (оформляється у державній нотаріальній конторі за наявності свідоцтва про народження дитини і паспорта батьків;

8) Довідка з місця навчання - для учнів необхідно надати довідку з місця навчання (із зазначенням адреси і телефону навчального закладу). Якщо учень робить поїздку під час навчального процесу, на довідці зі школи обов'язкова фраза, що адміністрація школи не заперечує проти виїзду дитини за кордон (вказати дати поїздки) у не канікулярний час;

9) Ксерокопія ідентифікаційного коду;

10) Медичне страхування – оформляється фірмою разом з візою. Туристи старше 70 років повинні надавати свій медичний страховий поліс до подачі документів у посольство.

Необхідні документи для оформлення візи в Іспанію:

1) «Обов'язковий пакет»;

2) Копія всіх сторінок внутрішнього паспорта виїжджає, в тому числі і порожніх;

3) Копія всіх сторінок внутрішнього паспорта чоловіка (дружини);

4) Копія свідоцтва про шлюб, розлучення або смерть чоловіка (дружини);

5) 3 кольорові фотографії 3х4 на білому тлі (60% обличчя);

6) Ксерокопія трудової книжки, завірена печаткою підприємства (якщо немає шенгенських віз у чинному паспорті);

7) Для пенсіонерів - копія пенсійного посвідчення, а також довідка про розмір пенсії

8) Завірена "мокрою" печаткою підприємства копія свідоцтва про реєстрацію підприємства або ліцензії, якщо є (якщо немає шенгенських віз у чинному паспорті);

9) Для дітей до 18 років-нотаріально завірений дозвіл на виїзд дитини від обох батьків із зазначенням супроводжуючої особи, у разі, якщо він їде без батьків або з одним з батьків (дозвіл від другого батька) в 2х примірниках. Копія свідоцтва про народження (обов'язково для доказу спорідненості). Для дітей старше 12 років повинен бути свій проїзний документ;

10) Нотаріально завірена гарантія на оплату туру.

11) Документ про наявність фінансових гарантій з розрахунку 513,43 євро до 9 днів перебування + 57 євро в день на кожний наступний день (оригінал чека з банкомату про баланс на картці + копія кредитної картки з обох сторін (картка повинна бути іменна), або копія дорожніх чеків з 2х сторін та ксерокс квитанції про їх купівлю).

12) Всі діючі закордонні паспорти на момент оформлення візи. У разі отримання нового закордонного. паспорту в обмін на старий - довідка з ОВІРу про анулювання попереднього закордонного паспорта (або паспортів).

Всі документи, за винятком паспортів повинні бути переведені на іспанську мову! А саме: копія свідоцтва про шлюб, розлучення або смерть чоловіка (дружини), копія свідоцтва про народження, довідка з місця роботи, копія трудової книжки 1-а і остання (там де запис про теперішньому місці роботи) сторінки, копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, копія пенсійного посвідчення, довідка про розмір пенсії, нотаріально завірена гарантія на оплату туру, нотаріально завірений дозвіл на виїзд дитини, ВВІР довідка з, фінансові гарантії (копія кредитки і чек з банкомату або квитанція про покупку тревел чеків)

Необхідні документи для оформлення візи в Нідерланди:

1) "Обов'язковий пакет";

2) Ксерокопія внутрішнього паспорта громадянина України з однією діючою українською пропискою і відміткою про чинне закордонному паспорті;

3) 2 кольорові фотографії 3,5 х4, 5 на світлому тлі (80% обличчя);

4) Для пенсіонерів - копія пенсійного посвідчення;

5) Для непрацюючих і пенсіонерів (у яких немає власних фінансових гарантій - рахунок у банку або тревел чеки) - нотаріально завірений лист від особи, що оплачує поїздку (обов'язкові родинні зв'язки з особою, що оплачує поїздку). До такого листа прикладається фінансова гарантія особи, що оплачує поїздку (рахунок в банку не менше 2000 дол. у будь-якій валюті) та копія внутрішнього паспорта цієї особи;

6) Для дітей до 18 років - копія свідоцтва про народження;

7) Для дітей до 18 років, які подорожують без батьків або з одним з батьків, нотаріально завірений дозвіл від другого батька на поїздку з зазначенням супроводжуючої особи (оформляється в державній нотаріальній конторі при наявності свідоцтва про народження дитини і паспорта батьків);

8) Для учнів необхідно представити довідку з місця навчання (із зазначенням адреси і телефону навчального закладу).Якщо учень робить поїздку під час навчального процесу, на довідці зі школи обов'язкова фраза, що адміністрація школи не заперечує проти виїзду дитини за кордон (вказати дати поїздки) у не канікулярний час;

9) Копія внутрішніх паспортів (всіх сторінок з відмітками) батьків дитини;

10) Довідка з банку про наявність поточного рахунку, не менше ніж на 1500 доларів США або Тревел чеки не менш ніж на 600 євро;

11) Якщо у туриста новий паспорт, але були попередні поїздки в країни Шенгену, то копія старого закордонного паспорта;

12) Якщо є більше одного закордонного паспорта - копія всіх сторінок (в тому числі і порожніх);

13) Туристи старше 70 років повинні надавати свій медичний страховий поліс до подачі документів у посольство;

Туристи повинні особисто підписувати Шенгенську анкету, призначену для подачі до Консульського відділу Посольства Королівства Нідерланди.