Модуль 2. Філософія Стародавньої Індії та Китаю

Філософія Стародавньої Індії та Китаю

Тема 5. Давньоіндійська філософія, походження, особливості,
історичні періоди і школи

Індійська парадигма східної філософії. Спірітуалізм, суб’єктивізм, ідеалістичний монізм, адогматизм. Орієнтація на самовдосконалення. Етикоцентризм, витончений психологізм, поєднання містицизму з раціональністю. Арії та дравіди. Умови виникнення i розвитку індійської філософії. Проблема періодизації. Ведійський, епічний (класичний) та схоластичний («період сутр») етапи. Філософські ідеї «Ригведи». «Насадія» – космогонічний гімн «Ригведи». Брахмани i Араньяки та їх роль в еволюції від езотеричної мудрості до філософії. «Бхагавадгіта» та її філософське значення. Шляхи подолання політеїзму і проблема інтерпретації індійського пантеону. Монізм і генотеїзм. Варнова система. «Ашрама-дхарма»: чотири ступеня життєвого шляху брахмана. Індійський адогматизм: «Брахмодья» царя Джанаки. Брахмани і шрамани: вчення шести «єретиків». Місце i роль сутр у формуванні філософських систем Стародавньої Індії.

Тема 6. Ведійський канон: шруті та смріті. Філософія упанішад

Індійська протофілософія. Три шляхи до знання та індійська ноетика (прамана-вада): сприйняття (пратьякша), вивід (манас), авторитет (аптавачана). Авторитетність Вед (шабдапрамана). «Шруті» (почуте) і «смріті» (пригадане). Канон ведійської літератури. Структура Вед i становлення індійської філософії. Поетика індійських «тетрад»: чотири варни, чотири стани свідомості, чотири зупинки (ашрами) в житті брахмана, чотири веди, чотири частини кожної веди. Історія створення упанішад та її автори. Онтологія упанішад. Нама/рупа і максима «єдності світу». Метафора буття як колеса Брахмана. Гносеологія упанішад. Проблема непізнаванності Абсолюту. Вчення про двох Брахманів (проявленого і не проявленого) і два роди пізнання. Логіка упанішад як логіка ототожнення. «Махавакья» (tat tvam asi). Давньоїндійська есхатологія. Шлях предків, яким повертаються (пітріяна), і шлях богів, яким не повертаються (деваяна). Поняття «мокша» і «мукті». Етика упанішад. Поняття «Ріта». Вчення про три гуни (саттва, раджас, тамас) як універсальна таксономія буття. «Вічне повернення». Проблема розширення «я» в ученні про чотири стани свідомості. Логіка темпоральності: кальпа/пралайя і вчення про чотири юги. Упанішади як джерело класичних даршан.

Тема 7. Астика і настика: ортодоксальні та неортодок­сальні системи
давньоіндійської філософії

«Шад-даршана»: шість ортодоксальних (брахманських) філософских систем, їx походження та еволюція. Санкхья. Йога. Міманса. Веданта. Ньяя. Вайшешика. Теоретичні витоки. Основні сюжети брахманічної думки, згідно до «Брахмаджала-сутти». Суперечка навколо джерел знання. Астика i настика. Веданта i міманса про космічну природу Вед, безпосереднє та опосередковане знання, роль авторитету. Ньяя i вайшешика, їx творці i головні сутри. Ньяя про різновиди знання, сутність істини та її критерії, джерела заблуджень. Атомістичний плюралізм вайшешики та категорії буття i пізнання. Етика i теологія. Санкхья i йога, їх єдність та відмінність, творці та головні сутри. Вчення про космічну еволюцію. Пракриті, пуруша, гуни, будхі. Людина в космічному всесвіті. Тіло i душа. Йога про очищення тіла, розуму, душі як шлях до свободи. Концепція самадхі. Йога в сучасній східній i західній культурі.

Веданта як раціональний синтез i завершення ведичної мудрості. Основні джерела: Упанішади, Бхагавадгіта, Брахма-сутра Бадараяни. Етапи еволюції. Головні категорії. Єдине, Брахман, Атман, сансара, мокша, карма. Сутність i феномени. Концепція майї. Суб'єкт пізнання, ступені та рівні пізнання. Єдиність віри, моралі, пізнання. Теодицея веданти.

Поняття неортодоксальності. Критика абсолютного авторитету Вед, соціальної доктрини брахманізму. Джайнізм як філософія i релігія. Три дорогоцінності джайнізму: правильний світогляд, правильне пізнання, правильна поведінка. Вчення про дживу та його взаємовідносини з неживим світом. Джива і аджива. Філософія локаяти (чарвака) та її історична доля. Критика Вед та брахманізму. Вчення про елементи світу. Тіло i душа. Гедоністична етика. Буддизм, особливості виникнення i розвитку, теоретичні джерела. Письмові свідоцтва раннього буддизму. Будда як філософ. Вчення про чотири шляхетні істини. Динамічна концепція реальності i причинності. Етика та її психологічні основи. Страждання та його подолання. Нірвана та її різновиди. Еволюція буддизму. Головні школи та їx філософські основи. Чань-буддизм в Китаї. Філософія в системі ламаїзму. Дзен-буддизм i японська культура. Буддизм i європейська філософія.

Тема 8. Давньокитайська філософія, походження,
особливості, історичні періоди і школи

Давньокитайська парадигма cxіднoї філософії. Дао і Брахман: китайська і індійська мудрість у компаративній перспективі. Індія і Китай: спільні риси і відмінності типів філософування. Раціоналістичність та орієнтація на соціальність. Географічні, соціальні, духовні, мовні передумови виникнення i розвитку китайської філософії. Філософська інтерпретація міфології. Давньокитайська діалектика: вчення «Інь-ян». Головні книги класичної китайської освіченості (п'ятикнижжя) та їх роль в становленні філософії. Філософія періоду «ста шкіл». Філософські ідеї «Книги пісень» (Ши-цзин). Kaтeropiї «Книги перемін» (І-цзин). Основні категорії китайської філософії. Шість класичних шкіл, їх основний зміст i історична трансформація. Роль Конфуція як засновника та упорядника китайської філософії. Лао-цзи і виникнення даосизму. Школа натурфілософів (інь-ян цзя) про елементи світу i космогонію. Взаємозв'язок природного i соціального. Природні елементи i людські чесноти. Школа імен (мин цзя) про співвідношення імен i речей. Логіка i логічні парадокси. Софістичне знання i діяльність. Легізм (фа цзя) про походження i функції законів. Соціально-політичні ідеї. Людина i закон. Моїзм (мо цзя) про обмеженість влади «неба» i активність людини. Логіка i теорія пізнання. Вчення про загальну любов як основу людського буття.

Тема 9. «Воля Неба»: філософія конфуціанства та її основні категорії

Конфуцій (Кун Фу-цзи, 551-479 pp. до н.е.), його життя, державна i філософська діяльність. Вчення Конфуція як семантичний контрапункт до його біографії. «Лунь юй»: стиль філософування. Соціальна етика, утилітаризм, практична філософія. Відношення до традиції. «Воля Неба» та її пізнання. Концепція знання. Своєрідність раціоналізму. Знання як основа доброчесності. Вчення про «жень». Етичний i суспільний ідеал. Свобода i обов'язки. Ритуал i культура. Особисість i держава. Сім'я i держава. Три правильних стосунки, п’ять верховних чеснот, кодекс церемоній. Вчення про середину. Основні категорії конфуціанства: «де» (сила, благодать), «жень» (людяність), «лі» (ритуал), «вень» (освіченість), «цзюнь цзи» (благородний муж), «сюе» (вчитися), «хуа» (трансформація), «мін» (просвітлення), «і» (принцип справедливості»), «сяо ті» (синівська шанобливість), «у» і «ю» (присутність і відсутність). Конфуціанський канон («Лунь юй», «Да сюе», Чжун ю», «Мен цзи»). Значення Конфуція для icтopiї китайської філософії i культури. Образ Конфуція в світовій філософії i літературі. Еволюція конфуціанства. Мен цзи (372-285 pp. до н.е.) як упорядник конфуціанства. «Небо» як джерело моралі. Вчення про добру природу людини та керування державою на основі доброчесності. Філософія Сюнь-цзи (313-238 pp. до н.е.) як звершення класичного конфуціанства. Вчення про «небо» як джерело природної ходи речей. Концепція людини. Людина i зло. Виховання на основі знання та ритуалів. Теорія ритуалу i походження моралі. Полеміка навколо конфуціанства в китайській філософії. Конфуціанство як релігія. Конфуціанство i сучасність.

Тема 10. «Порожнеча і Недіяння»: філософія даосизму

Даосизм, походження та основні історичні школи. Даосизм і конфуціанство як альтернативні способи пізнання Дао (містичний і раціональний, сокровенний і відкритий, шлях самотнього ескапізму і шлях соціального конформізму). Зустріч Лао-цзи і Конфуція. Спільні риси їх вчень. Полеміка навколо Лао-цзи (VI-V ст. до н. е.) як засновника даосизму. «Дао де цзин» i «Чжуан-цзи» – класичні тексти даосизму. Дао – центральна категорія даосизму та неможливість її визначення. Діалектика Дао. Вчення про Велику Порожнечу. Дао як закон буття i світової гармонії. Онтологічні, гносеологічні, моральні, естетичні аспекти Дао. Категорії «де», «у-сін», «у-вей», «ван». Уявлення про «внутрішню людину» (чжен жень). Своєрідність даоської мудрості. Інтуїція та містицизм. Пізнання та медитація. Критика конфуціанства. Природа та культура. Концепція не діяння (у-вей), її гносеологічні i соціальні аспекти. Вчення про забування (ван). Вчення про не-розум (у-сін). Вчення про безсмертя та його еволюція. Шлях від алхімії до «алхімії» людини. Даосизм про космічну i соціальну гармонію. Трансформаціі даосизму в китайській культурі. Даосизм як релігія. Даоські традиції в східних культурах. Даосизм i європейська філософія.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

Модуль 1. Походження і основні риси філософії Давнього Сходу

Тема 1. Знання і мудрість: «Апологія мовчання»

Тема 2. Учитель, ученик, учення: східні традиції трансляції знання

Тема 3. «Логіка парадоксу»: стратегії мислення у філософії Стародавнього Сходу

Тема 4. Схід і Захід: проблема паралелізму і «мандруючі сюжети» історії філософії

Разом за модулем 1

Модуль 2. Філософія Індії та Китаю

Тема 5. Давньоіндійська філософія, походження, особливості, історичні періоди і школи

Тема 6. Ведійський канон: шруті та смріті. Філософія упанішад

Тема 7. Астика і настика: ортодоксальні та неортодок­сальні системи давньоіндійської філософії

Тема 8. Давньокитайська філософія, походження, особливості, історичні періоди і школи

Тема 9. «Воля Неба»:філософія конфуціанства та її основні категорії

Тема 10. «Порожнеча і Недіяння»: філософія даосизму

Разом за модулем 2

Усього годин

5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Учитель, ученик, учення: східні традиції трансляції знання
	«Логіка парадоксу»: стратегії мислення у філософії Стародавнього Сходу
	Схід і Захід: проблема паралелізму і «мандруючі сюжети» історії філософії
	Ведійський канон: шруті та смріті. Філософія упанішад
	Астика і настика: ортодоксальні та неортодок­сальні системи давньоіндійської філософії
	«Воля Неба»:філософія конфуціанства та її основні категорії
	«Порожнеча і Недіяння»: філософія даосизму

6. Теми практичних занять (не передбачені)

7. Теми лабораторних занять (не передбачені)

8. Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Філософія «Бхагавадгіти»
	Атман и Брахман. Філософія упанішад
	«Шад-даршана»: шість систем індійської філософії
	«Дхаммапада». Філософія буддизму.
	Категорія Дао в давньокитайській філософії
	«Лунь юй» і «Мен цзи». Конфуціанська концепція людини
	«Дао де цзин» і «Чжуан-цзи». Даоське вчення про недіяння
	Разом

9. Індивідуальне навчально-дослідне завдання

з курсу «Філософія Стародавнього Сходу»

1. Філософські ідеї «Ригведи» i «Бхагавадгіти».

2. Упанішади, їх зміст і роль в становленні індійської філософії.

3. Ньяя i вайшешика, основні категорії буття i пізнання.

4. Санкхья i йога, їх єдність i відмінність.

5. Йога в культурі Сходу i Заходу.

6. Веданта як раціональний синтез ведичної мудрості. Основні категорії.

7. Адвайта-веданта Шанкари.

8. Вішишта-веданта Рамануджи.

9. Двайта-веданта Мадхви.

10. Веданта i неоведантизм.

11. Джайнізм як філософія i релігія.

12. Філософія локаяти (чарвака) та її історична доля.

13. Буддизм, особливості виникнення i розвитку, теоретичні джерела.

14. Будда як філософ.

15. Еволюція буддизму. Буддизм як релігія. Головні школи та їх філософські основи.

16. Особливості виникнення та розвитку китайської філософії. Духовні витоки, роль п'ятикнижжя.

17. Школа натурфілософів в давньокитайській філософії.

18. Школа імен в давньокитайській філософіі.

19. Легізм. Людина i закон.

20. Мо-цзи i моїзм, теорія пізнання i логіка. Концепція загальної любові.

21. Конфуцій як філософ. «Лунь-юй». Стиль філософування.

22. Конфуціанська концепція людини. Людина, сім'я, держава.

23. Мен-цзи як упорядник конфуціанства.

24. Філософія Сюнь-цзи як завершення класичного конфуціанства.

25. Полеміка навколо конфуціанства в китайськй філософії і культурі. Конфуціанство як релігія. Конфуцій i сучасність.

26. Даосизм як філософія, походження i основні етапи еволюції.

27. «Дао де цзин» i «Чжуан-цзи» – класичні тексти даосизму.

28. Категорія Дао в даосизмі, її онтологічні, гносеологічні, соціальні, моральні та естетичні аспекти.

29. Даосизм про космічну та соціальну гармонію. Природа i культура. Концепція безсмертя.

30. Трансформації даосизму. Даоські традиції в культурах Сходу i Заходу.