Діяльність України з міждержавної стандартизації

Одержання Україною незалежності сприяло виникненню нового підходу в розвитку стандартизації. Враховуючи міжнародний характер стандартизації, необхідність усунення технічних бар'єрів в торговельно-економічному і науково-технічному співробітництві і визнаючи доцільність проведення узгодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації, глави урядів держав учасників держав-учасників СНД 13 березня 1992 року у Мінську підписали "Угоду про проведення узгодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації". З підписанням цієї угоди з'явилась міждержавна стандартизація як регіональний вид стандартизації, яка представляє собою систему стандартизації, що використовується незалежними державами, які проводять узгоджену політику в цій сфері і об'єкти стандартизації якої мають міждержавний інтерес.

Для проведення узгодженої політики, визначення основних напрямків діяльності на міжурядовому рівні в сфері стандартизації, метрології, сертифікації і узгодження питань фінансування робіт в цій сфері в 1992 році була створена Міждержавна Рада по стандартизації, метрології та сертифікації (МРС), а в галузі будівництва — Міждержавна науково-технічна комісія по стандартизації і технічному нормуванню в будівництві (МНТКС), які складаються з повноправних представників держав-учасників угоди. Робочим органом МРС і МНТКС є постійно діючий технічний секретаріат Ради.

Узгоджена міждержавна політика в сфері стандартизації проводиться в таких напрямках:

· прийняття загальних правил проведення робіт з міждержавної стандартизації;

· встановлення єдиних (узгоджених, гармонізованих) вимог до продукції і послуг, які забезпечують їх безпеку для життя, здоров'я і майна населення, охорону довкілля, сумісність і взаємозамінність, а також встановлення єдиних методів контролю (випробувань);

· стандартизація загальнотехнічних вимог, які представляють міждержавний інтерес;

· організація ведення класифікаторів техніко-економічної інформації, систем кодування і їх розвиток;

· формування, зберігання і ведення фонду міждержавних стандартів, а також міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн при наявності відповідних угод і домовленостей, забезпечення держав-учасників угоди цими стандартами, ведення і зберігання чинних галузевих стандартів на найважливіші групи продукції, що представляють міждержавний інтерес;

· видання і поширення міждержавних стандартів та інших міждержавних документів із стандартизації;

· координація програм підготовки і підвищення кваліфікації кадрів у сфері стандартизації;

науково-технічне співробітництво в роботах з міжнародної стандартизації.

Об'єктами міждержавної стандартизації є:

· загальнотехнічні норми і вимоги, типорозмірні ряди і типові конструкції виробів загальномашинобудівельного використання (підшипники, кріплення тощо), спільні програмні і технічні засоби інформаційних технологій, довідкові дані про властивості матеріалів і речовин;

· об'єкти крупних промислових і господарських комплексів (транспорт, енергетика, зв'язок тощо);

· об'єкти крупних міждержавних соціально-економічних і науково-технічних програм, таких як забезпечення населення питною водою, створення системи контролю довкілля, забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, забезпечення безпеки населення і народногосподарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф тощо;

· взаємопостачальна продукція.