Управління формуванням та використанням активів підприємства

Активи представляють собою економічні ресурси підприємства у формі належних йому матеріальних цінностей, що використовуються в господарській діяльності з метою отримання доходу.

В залежності від характеру участі в господарському обороті та швидкості обертання виділяють оборотні на необоротні активи (рис. 4).

Головною метою політики формування активів підприємства є виявлення та задоволення потреби в їх окремих видах, а також оптимізація складу.

Управління формуванням активів підприємства слід здійснювати в такій послідовності:

І етап – визначення потреби в необоротних активах в цілому та в розрізі окремих їх видів. На даному етапі здійснюється також оптимізація внутрішньої структури необоротних активів.

ІІ етап – визначення потреби в окремих видах оборотних активів. Аналогічно здійснюється оптимізація їх внутрішньої структури.

ІІІ етап – оптимізація співвідношення необоротних і оборотних активів в цілому.

Розрахунок потреби в активах підприємства здійснюється в розрізі наступних їх видів:

1) основні засоби;

2) нематеріальні активи;

3) запаси товарно-матеріальних цінностей;

4) грошові активи;

5) інші активи.

Рис. 4. Склад активів підприємства

Розрахунок потреби в основних засобах повинен проводитись у розрізі їх основних видів. Так, формула розрахунку потреби в окремому обладнанні має такий вигляд:

де: Поб – потреба в обладнанні (у вартісному виразі); Оп – плановий обсяг виробництва (в натуральних одиницях виміру); ПРе – експлуатаційна продуктивність конкретного виду обладнання (у натуральному виразі); Сод – ринкова вартість одиниці обладнання; В – вартість встановлення даного виду обладнання.

Розрахунок потреби в нематеріальних активах проводиться методом прямого рахунку по кожному їх виду.

Потреба в запасах товарно-матеріальних цінностей визначається шляхом множення одноденної їх витрати на норму запасу в днях. Оптимізація розмірів запасів ТМЦ здійснюється на сонові нормування їх витрат на одиницю виготовленої продукції, виходячи з планових показників обсягів виробництва.

Розрахунок потреби в грошових активах здійснюється у розрізі напрямків їх використання (на оплату праці, на сплату податків та зборів, на маркетингову діяльність тощо).

Потреба в інших активах встановлюється методом прямого рахунку окремо за необоротними і оборотними активами.

Таким чином, на основі проведених розрахунків визначається загальна потреба в необоротних і оборотних активах як сума потреб в основних засобах, запасах ТМЦ, нематеріальних, грошових та інших видах активів.

Після того як закінчено процес формування активів підприємства, головним завданням фінансового менеджера є забезпечення ефективного управління ними.

Характер використання окремих видів оборотних активів має суттєві особливості. Враховуючи ці особливості диференціюють цілі та методи управління трьома основними групами оборотних активів:

1) запасами товарно-матеріальних цінностей;

2) дебіторською заборгованістю;

3) грошовими активами.

Отже, вирішення поставлених завдань по ефективному управлінню формуванням та використанням активів дає змогу забезпечити фінансову стійкість, платоспроможність та ліквідність підприємства у довгостроковому періоді, а також в цілому підтримувати постійно високу ефективність господарювання.