Типологія і класифікація особи злочинця

Наскільки різними є певні види злочинності та конкретних злочинних діянь, настільки різними є й особи злочинців. що їх учинили.

Кримінологічне дослідження особи злочинця включає узагальнення та систематизацію її властивостей і якостей.

У кримінологічній літературі розрізняють типологію і класифікацію особи злочинця.

Типологія особи злочинця полягає в узагальненні типових для всіх або певних груп злочинців соціальних особливостей, характерних ознак. Наприклад, насильницькі, корисливі злочинці тощо.

Класифікація особи злочинця поділяє злочинців на окремі групи за певною одиничною, індивідуальною ознакою. Наприклад, особи з вищою освітою, особи, які мають судимість тощо.

Злочинців класифікують на окремі групи за різними критеріями:

• за соціально-демографічними ознаками: громадянство, стать, вік, освіта тощо. Наприклад, громадяни України, іноземці та особи без громадянства; чоловіки і жінки; повнолітні і неповнолітні; різні вікові категорії; з початковою, середньою та вищою освітою і т.д.;

• за ознаками соціального становища і роду занять. Наприклад, підприємці, робітники, службовці, працівники сільського господарства, військовослужбовці, студенти, безробітні, пенсіонери;

• за ознаками місця і тривалості проживання. Наприклад, мешканці міста, селища міського типу, села; місцевий житель, мігрант, переселенець;

• за інтенсивністю і характером злочинної діяльності. Наприклад, особи, що мають судимість, повторність, рецидив (загальний або спеціальний), у складі групи, організованого злочинного угруповання;

• за даними про стан особи в момент вчинення злочину – у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, під час відбування покарання у виправно-трудовій установі;

• за видами вчиненого злочину – злодії, грабіжники, вбивці, ґвалтівники, хулігани, хабарники тощо [16, с. 60].

Класифікацію особи злочинця можна здійснювати й за іншими критеріями (наприклад, за мотивацією, за формою вини тощо).

Результатом типологізації особи злочинця є визначення окремих узагальнених її типів залежно від певних критеріїв. До одного типу можуть належати злочинці, які вчинили різні злочини, з різним об’єктом посягання, різною формою вини тощо.

Розрізняють три основних групи типів особи злочинця.

До першої групи належать такі типи особи злочинця, в яких злочинці об’єднуються залежно від характеру особистісно-мотиваційних властивостей, що виявляються у вчиненому злочині. За цим критерієм об’єднують злочинців особливо небезпечних, насильницьких, корисливих, які вчинили злочини проти громадського порядку, необережних тощо.

Друга група об’єднує типи, в яких злочинці об’єднуються залежно від ступеня сформованості та вираження криміногенних якостей особи. Наприклад, криміногенний і випадковий типи особи злочинця.

До третьої групи входять типи особи злочинця, де критерієм типологізації є співвідношення негативної та позитивної соціальної спрямованості особи злочинця. За таким критерієм виділяють:

• професійний тип особи злочинця – найбільш суспільно небезпечний тип особи злочинця, до якого належать професійні злочинці, «злодії в законі». Для них притаманна крайня негативна спрямованість особи, правовий нігілізм, низька загальна й моральна культура, усталена антисуспільна установка. Позитивний компонент соціальної спрямованості відсутній, або частково, у викривленій формі, проявляється лише у стосунках в неформальних злочинних угрупованнях (так звані «поняття»). Для цього типу особи злочинця характерний внутрішній потяг до вчинення повторних злочинів і створення власними зусиллями ситуацій, що сприяють вчиненню злочинів;

• звичний тип особи злочинця – для нього характерною є значна негативна соціальна спрямованість особи, позитивний компонент слабкий, а соціально-психологічні якості нестійкі й суперечливі. Вирізняється низьким рівнем правосвідомості, відсутністю чітких меж між моральним і аморальним, дозволеним і забороненим, законним та незаконним. Від професійного типу особи злочинця відрізняється тим, що використовує для вчинення злочинів криміногенні ситуації, але сам їх, як правило, не створює. До цього типу належать особи, що вчиняють повторні злочини;

• нестійкий тип особи злочинця – для цього типу особи злочинця не є характерною стійка негативна соціальна спрямованість особи. Компоненти негативної і позитивної спрямованості приблизно однакові, тобто залежно від наявності чи відсутності криміногенної обстановки, приводу, інших умов учинення злочину, ця особа практично з однаковою ймовірністю може вчинити або утриматися від вчинення певного злочину. Такими, наприклад, є особи. які до вчинення злочину вчиняли адміністративні правопорушення чи дисциплінарні проступки тощо.

• необережний тип особи злочинця характеризується переважно позитивною соціальною спрямованістю особи Негативна соціальна спрямованість цього типу особи є незначною. Для необережного типу особи злочинця характерним є легковажне ставлення до додержання та виконання соціальних норм, що регулюють поведінку в суспільстві. Може вчиняти, як правило, необережні злочини різної тяжкості та умисні злочини невеликої тяжкості;

• випадковий тип особи злочинця характеризується виключно позитивною соціальною спрямованістю, має стійкий рівень правосвідомості, злочини вчиняє або з метою захисту від злочинних посягань, або в стані сильного душевного хвилювання, спричиненого неправомірними діями інших осіб. При цьому така особа застосовує засоби, що не відповідають небезпечності посягання, тобто має місце перевищення меж необхідної оборони, або вчинення злочину в стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями інших осіб.

Вказана типологія особи злочинця є універсальною і може використовуватися до будь-якої категорії злочинців (корисливих, неповнолітніх тощо).

За характером вчинених злочинів можна виділити такі типи особи злочинця:

• насильницький (агресивний) тип особи злочинця включає осіб, які посягали на життя, здоров’я, честь і гідність людини (убивці, ґвалтівники, хулігани тощо);

• корисливо-насильницький тип особи злочинця (бандити, розбійники грабіжники, рекетири, наймані вбивці тощо);

• корисливий ненасильницький тип особи злочинця (злодії, шахраї, хабарники, контрабандисти та ін.);

• тип особи злочинця, що вчиняє злочини проти суспільного порядку управління;

• тип особи необережного злочинця.

За глибиною і стійкістю антисоціальної спрямованості особи виокремлюють такі типи особи злочинця:

• випадковий тип особи злочинця – це особи, які вперше вчинили нетяжкі злочини під впливом несприятливих зовнішніх обставин, всупереч власним ціннісним орієнтирам;

• ситуативний тип особи злочинця – це особи, які вперше вчинили тяжкі злочини під впливом несприятливих зовнішніх обставин, всупереч власним ціннісним орієнтирам;

• нестійкий тип особи злочинця – це особи, які вчиняють умисні злочини вперше, але раніше вчиняли різного роду правопорушення;

• злісний тип особи злочинця – це особи, які здійснюють злочинну діяльність тривалий час (у тому числі рецидивісти, члени злочинних угруповань тощо);

• особливо злісний тип особи злочинця – це особи, які є організаторами, керівниками злочинних груп («злодії в законі», «авторитети», лідери організованих злочинних угруповань).