Тема 18. Призначення покарання

Загальні засади призначення покарання в кримінальному праві України. Принципи призначення покарання.

Призначення покарання в межах, вказаних в санкції статті закону, що передбачає, відповідальність за вчинений злочин. Значення положень Загальної частини кримінального законодавства для призначення покарання. Врахування при призначенні покарання характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставин, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставин, що характеризують особистість підсудного, пом'якшують або обтяжують покарання. Роль правосвідомості при призначенні покарання і значення індивідуалізації покарання для досягнення його мети. Зміст правосвідомості.

Загальна характеристика і значення для призначення покарань обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання. Види пом'якшувальних і обтяжуючих покарання обставин.

Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті. Урахування характеру і ступеня участі кожного із співучасників у вчиненні злочину при призначенні покарання співучасникам.

Підстави і порядок призначення судом більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Призначення покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за конкретний злочин. Перехід до іншого, більш м'якого виду покарання. Особливості застосування норми про призначення більш м'якого покарання стосовно додаткового покарання.

Призначення покарання при вчиненні декількох злочинів за сукупністю злочинів. Правила призначення покарання за сукупністю злочинів. Призначення покарання за окремі злочини, що входять в сукупність злочинів. Призначення остаточного (загального) покарання за сукупністю шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Призначення остаточного покарання за сукупністю шляхом повного або часткового складання. Межі призначення покарання за сукупністю злочинів.

Порядок призначення за сукупністю злочинів додаткових покарань. Особливості призначення за сукупністю злочинів різнорідних (різновидних) основних і додаткових покарань

Призначення покарання за сукупністю вироків. Правила призначення покарання за сукупністю вироків. Межі застосування повного або часткового складання покарань за сукупністю вироків. Поглинання менш суворого покарання довічним позбавленням волі. Порядок призначення за сукупністю вироків додаткових покарань.

Тема 19. Звільнення від покарання і його відбування

Поняття звільнення від покарання і його види. Безумовне і умовне звільнення. Звільнення від відбування покарання за діяння, караність яких виключена законом.

Поняття і підстави звільнення від покарання особи, яка перестала бути суспільно небезпечною. Поняття бездоганної поведінки і сумлінного відношення до праці.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням: розвиток інституту в історії кримінального права; відмінність цього виду звільнення від відбування покарання від передбаченого КК Росії 1996 р. умовного засудження. Підстава і обставини звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття і визначення випробувального строку. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей у віці до семи років. Умови застосування і правові наслідки такого звільнення.

Давність виконання обвинувального вироку. Умови застосування давності обвинувального вироку. Строки давності і їх обчислення. Обчислення строків при перерві давності. Вирішення питання про строки давності виконання обвинувального вироку, що передбачає додаткове покарання. Незастосування давності до осіб, які винні у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства і геноциду.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: поняття і значення. Підстави і умови умовно-дострокового звільнення. Види покарань, при відбуванні яких можливо умовно-дострокове звільнення. Правові наслідки умовно-дострокового звільнення.

Заміна невідбутої частини покарання м'якшим: поняття і значення. Умови, підстави і порядок такої заміни. Відмінність заміни покарання більш м'яким видом покарання від умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Правові наслідки заміни покарання. Категорії осуджених, до яких не застосовується умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.

Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років: підстави, умовність цього виду покарання. Обставини, що тягнуть за собою закінчення строку звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Поняття і види звільнення від відбування покарання за хворобою. Залік часу застосування примусових заходів медичного характеру в строк покарання.

Звільнення від покарання на підставі Закону України про амністію або акту про помилування. Види амністії і помилування. Категорії осіб, відносно яких не може бути застосована амністія. Особи, що мають право на клопотання про помилування.

Тема 20. Судимість

Поняття і кримінально-правове значення судимості. Підстава судимості.

Правові наслідки судимості.

Особи, які визнаються такими, що не мають судимості.

Погашення і зняття судимості як форми припинення стану судимості і умови їх застосування.

Обчислення строків погашення судимості.

Зняття судимості.

Відмінність зняття судимості від погашення судимості.

Види і умови зняття судимості. Зняття судимості унаслідок Закону України про амністію або акту про помилування.

Тема 21. Примусові заходи медичного характеру, примусове лікування та інші заходи кримінально-правового характеру

Поняття примусових заходів медичного характеру. Підстави та мета їх застосування. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.

Види примусових заходів медичного характеру і критерії їх призначення. Продовження, заміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. Залік часу застосування примусових заходів медичного характеру до строку покарання.

Примусове лікування. Підстави і порядок застосування примусового лікування. Місце здійснення примусового лікування.

Спеціальна конфіскація. Випадки застосування спеціальної конфіскації.

Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. Підстави застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Юридичні особи, відносно яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру. Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру. Види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб.

Тема 22. Особливості кримінальної відповідальності

і покарання неповнолітніх

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як прояв гуманізму кримінального законодавства України.

Підстави і порядок звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Підстави такого звільнення. Види примусових заходів виховного характеру.

Види покарань, що застосовуються до неповнолітніх. Покарання, що не можуть застосовуватися до неповнолітніх. Особливості призначення неповнолітнім покарання у виді штрафу, громадських і виправних робіт. Призначення неповнолітнім позбавлення волі: строки позбавлення волі, види виправно-трудових колоній. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років. Заміна покарання більш м'яким особам, які вчинили злочин у віці до 18 років.

Особливості погашення і зняття судимості.

Тема 23. Основні питання Загальної частини кримінального

права зарубіжних держав

Загальна характеристика кримінального законодавства держав, які входять до складу СНД. Кримінальне законодавство розвинених зарубіжних держав: Англії, США, Франції, Німеччини, Японії. Англо-американська і континентальна франко-німецька системи кримінального права.

Поняття злочину. Класифікація злочинів. Вина і її форми. Неосудність. Замах на злочин. Співучасть. Обставини, що виключають злочинність діяння. Система кримінальних покарань. Заходи небезпеки. Умовне засудження. Звільнення від покарання.

Реформи кримінального законодавства, які здійснюються в останні десятиріччя в деяких зарубіжних розвинених країнах.

Тема 24. Школи (основні напрями) науки

кримінального права

Наука кримінального права. Виникнення та основні етапи розвитку кримінального права. Глосатори (італійська школа), середньовічні доктрини кримінального права (Німеччина, Італія, Франція, Голландія). Просвітницько-гуманістичний напрям в науці кримінального права (Монтеск’є, Беккаріа, Воль і ін.). Класична школа кримінального права: її виникнення, суть, етапи розвитку. Французький, німецький і російський напрями класичної школи кримінального права (Рост, Фейєрбах, Грольман, Таганцев, Сергеєвський). Значення класичної школи кримінального права, її вплив на кримінальне законодавство і на правозастосування. Виникнення антропологічної школи кримінального права і її подальша еволюція. Основні погляди антропологів (Ломброзо, Феррі, Гарофало) і їх вплив на науку кримінального права.

Виникнення соціологічної школи кримінального права і її подальша еволюція. Поширення поглядів цієї школи в Європі, Росії, Латинській Америці. Основні погляди соціологів (Лист, Ван-Гамель, Прінс, Тард, Фойницкий, Чубинський і ін.). Проблеми причин злочинності, небезпечного стану, покарання і заходів безпеки з точки зору соціологічної школи права. Вплив соціологічної школи на кримінальне законодавство в кінці XIX і XX ст.

Міжнародна співдружність криміналістів і її з'їзди (1889–1915 рр.).

Формування змішаних (інтегрованих) напрямів в науці кримінального права. Розвиток науки кримінального права у другій половині XX ст. Новий соціальний захист. Остаточна теорія кримінального права.

Нормативізм. Неоантропологізм. Оцінка цих напрямів. Їх вплив на кодифікацію кримінального законодавства другої половини XX ст., на законотворчі роботи і на правозастосування.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО, МОДУЛЬНОГО, ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

4.1. Система оцінки знань

Кредитово-модульна система навчання дозволяє визначати оцінку знань по кількості балів, які студент набрав за період вивчення курсу. Якість засвоєння теоретичних знань по кожній темі (обов'язкова базова частина змістовного модуля) контролюється викладачем за допомогою передбачених завдань для кожного змістовного модуля. Оцінці «відмінно» відповідає кількість балів від 90 до 100, оцінці «добре» – від 71 до 89 балів, оцінці «задовільно» – від 50 до 70 балів. Якщо студентом набрано менше 50 балів, контроль йому необхідно пройти повторно.

Залік виставляється студенту за результатами 1 семестру, по смислових модулях якого студент може одержати 100 балів. Залік виставляється студенту автоматично, якщо він набрав 50 балів.

По всіх темах курсу по смислових модулях студент може одержати 100 балів за перший семестр і 50 балів за другий семестр. Ще 50 балів у другому семестрі студент має можливість отримати на екзамені. Студент, який на протязі другого семестру набрав необхідну кількість балів, має такі можливості: а) не складати залік (іспит) і одержати набрану кількість балів як підсумкову оцінку; б) виконати індивідуальне завдання з метою підвищення свого рейтингу і одержати додатково до 10 балів; в) складати іспит з метою підвищення своєї оцінки (на іспиті студент не може одержати більше 50 балів).

Кількість одержаних студентом балів по змістовних модулях	Оцінка успішності
90-100	Відмінно	А
80-89	Добре	В
70-79	Добре	C
60-69	Задовільно	D
50-59	Задовільно	E
30-49	Незадовільно	Fx
0-29	Незадовільно	F

Примітки: ЕСТS – Європейська кредитово-трансферна система, яка містить методи оцінки і порівняння успішності студентів з подальшим перенесенням (трансфером) оцінки успішності при переході з одного учбового закладу в інший (система ЕСТS не замінює національних систем оцінювання, а є інструментом інтернаціоналізації вищої освіти); шкала ЕСТS – Європейська система перезаліку кредитів; А, В, С, D, Е, Fx, F – прохідні рівні шкали ЕСТS; А – відмінне виконання з незначними помилками; В – вище за середні стандарти, але з деякими незначними помилками; С – в цілому змістовна робота із значними помилками; D – чітко, але із значними недоліками; Е – виконання відповідає мінімальним критеріям; Fx – необхідна ще певна робота для зарахування кредиту; F – необхідно пройти повторний курс.

4.2. Критерії оцінювання знань

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування; підсумковий тест.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ:

3 семестр

Модуль 1 (поточне тестування)	Модуль 2	Сума
Смисловий модуль I	Смисловий модуль II		Підсумковий тест

4.3. Підсумковий тест

Пояснювальна записка

Підсумковий тест проводиться 2 рази протягом навчального року (1 тест – по 1 і 2 модулю; 2 тест – по 3 і 4 модулям.). Максимальна кількість балів: тест 1 – 30 балів, тест 2 - 13 балів.

У комплекті із завданнями для підсумкового тесту містяться варіанти завдань, кожний з яких складається з теоретичних питань, тестів і ситуаційних завдань. Завдання кожного варіанту охоплюють всі теми модулів, по яких проводиться підсумковий тест.

При відповідях на ситуаційні завдання необхідно показати уміння:

– застосовувати теоретичні знання;

– застосовувати відповідні нормативно-правові акти;

– робити обгрунтовані висновки.

Підсумковий тест 1

(проводиться по темах 1-12)

У комплекті із завданнями для підсумкового тесту містяться 30 варіантів завдань, кожний з яких складається з 1 теоретичного питання, 5 тестів і 1 ситуаційного завдання.

Критерії оцінки 1 підсумкового тесту:

Загальна кількість балів за правильно виконане завдання – 30. З них:

- за кожну вірну відповідь на тести – 2 бали;

- за відповідь на теоретичне питання – 7 балів;

- за правильну і повну відповідь по ситуаційному завданню студент одержує 13 балів.

Студенти одержують 13 балів: за повну, правильну відповідь при рішенні ситуаційної задачі; враховуються акуратність, логіка обгрунтування, наявність висновків.

- 13 балів: відповідь правильна; є висновок, робота акуратно виконана.

- 12 балів: відповідь правильна, є висновок, але робота виконана не акуратно.

- 10-11 балів: відповідь правильна, є висновок, але є незначні логічні і термінологічні зауваження.

- 9 балів: відповідь в цілому правильна, є висновок, але є незначні термінологічні зауваження, або відсутні назви нормативно-правових актів.

- 8 балів: відповідь в цілому правильна, але недостатньо обгрунтований висновок і є незначні термінологічні зауваження.

- 7 балів: відповідь в цілому правильна, але висновок не обгрунтований (студент не вірно розуміє окремі норми законодавства і не уміє використовувати їх при рішенні ситуаційних задач).

- 6 балів: якщо вірно вирішене тільки одне ситуаційне завдання, а відповідь на друге завдання відсутня;

- 4-5 балів: висновок (або висновки) потребують уточнення, а також є зауваження щодо обгрунтування висновків; не вірно названі (або не названі) нормативно-правові акти.

- 2-3 бали: висновок (або висновки) відсутні, а також є зауваження щодо обгрунтування висновків;

- 1 бал: відповідь (відповіді) є, але не вірні.

- 0 балів: відповіді по завданню відсутні.

Студенти одержують 7 балів за відповідь на теоретичне питання.

- 7-6 балів виставляються у випадках, коли відповідь показує тверді і глибокі знання, студент висловлює матеріал вичерпно, з відповідним аргументуванням, правильно;

- 5-4 бали - якщо відповідає спостерігаються неістотні погрішності в знанні теоретичних положень, умінні обгрунтовувати наявність окремих інститутів кримінального права, недостатнє оволодіння методами кримінального права;

- 3-1 бал - якщо студент знає тільки основні моменти теоретичного питання, допускає значні неточності і зазнає труднощі при викладі матеріалу.

- 0 балів - якщо студент припускається істотної помилки теоретичного характеру, ледве і в неповному об'ємі виклав матеріал.

Підсумковий тест 2

(проводиться по темах 13-24)

У комплекті із завданнями для підсумкового тесту містяться 15 варіантів завдань, кожний з яких складається з 2 теоретичних питань, 5 тестів і 1 ситуаційне завдання.

Критерії оцінки 2 підсумкового тесту:

Загальна кількість балів за правильно виконане завдання – 13. З них:

- за кожну вірну відповідь на тести - 1 бал;

- за відповідь на теоретичні питання студент одержує 2 бали (за 2 питання 2 х 2 = 4 бали) – 4 бали;

- за правильну і повну відповідь по ситуаційному завданню студент одержує 4 бали.

Студенти одержують 4 бали: за повну, правильну відповідь при рішенні ситуаційної задачі: враховуються акуратність, логіка обгрунтування, наявність висновків.

- 4 бали: відповідь правильна, є висновок, робота акуратно виконана.

- 3,5 бали: відповідь правильна, є висновок, але є незначні логічні і термінологічні зауваження, робота виконана не акуратно.

- 3 бали: відповідь в цілому правильна, є висновок, але є незначні термінологічні зауваження, або відсутні назви нормативно-правових актів.

- 2,5 бали: відповідь в цілому правильна, але недостатньо обгрунтований висновок і є незначні термінологічні зауваження.

- 2 бали: відповідь в цілому правильна, але висновок не обгрунтований (студент не вірно розуміє окремі норми законодавства і не уміє використовувати їх при рішенні ситуаційних задач); якщо вірно вирішене тільки одне ситуаційне завдання, а відповідь на друге завдання відсутня.

- 1,5 бали: висновок (або висновки) потребують уточнення, а також є зауваження щодо обгрунтованості висновків; не вірно названі (або не названі) нормативно-правові акти.

- 1 бал: висновок (або висновки) відсутні, а також є зауваження щодо обгрунтування висновків.

- 0,5 бали: відповідь (відповіді) є, але не вірна.

- 0 балів: відповіді по завданню відсутні.

Студенти одержують 2 бали за відповідь на теоретичне питання:

- 2 бали виставляється у випадках, коли відповідь показує тверді і глибокі знання, студент висловлює матеріал вичерпно, з відповідним аргументуванням, правильно.

- 1-1,5 бали - якщо відповідає спостерігаються неістотні погрішності в знанні теоретичних положень, умінні обгрунтовувати наявність окремих інститутів кримінального права, недостатнє володіння методами кримінального права.

- 0,5 бали - якщо студент знає тільки основні моменти теоретичного питання, допускає значні неточності і зазнає труднощі при викладі матеріалу.

- 0 балів - якщо студент припускається істотної помилки теоретичного характеру, ледве і в неповному об'ємі виклав матеріал.

5. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

ПО ЗАГАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ КУРСУ

«КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

5.1. Питання вхідного контролю

1. Поняття та зміст принципів права.

2. Поняття та зміст юридичної відповідальності.

3. Поняття нормативного акту, закону, підзаконного акту.

4. Поняття та зміст права в цілому.

5. Поняття та зміст правоздатності та деліктоздатності.

6. Поняття та зміст юрисдикції.

7. Поняття та зміст юридичної та фізичної особи.

8. Поняття та зміст політичної системи, правової політики.

9. Поняття та зміст покарання.

10. Поняття правопорушення, види правопорушень.

5.2. Питання підсумкового контролю