Тема 6. Склад злочину

Поняття складу злочину і його значення. Співвідношення понять злочин і склад злочину.

Елементи складу злочину, їх розмежування і органічна єдність.

Класифікація і розмежування ознак у кримінальному праві.

1.В залежності від правового значення:

а) ознаки, що мають значення «Усі»;

б) ознаки, що мають значення для розслідування кримінальної справи;

в) ознаки, що мають кримінально-правове значення;

г) ознаки, що мають кваліфікуюче значення.

2.Ознаки,які відрізняються за мірою впливу на кваліфікацію складу злочину:

а) обов'язкові ознаки;

б) факультативні ознаки.

3.Ознаки, що відрізняються за мірою визначеності:

а) ознаки певного (нормативного) характеру;

б) ознаки, що носять оцінний характер.

Класифікація видів складів злочинів:

а) залежно від суспільної небезпечності злочину;

б) класифікація складів злочину залежно від їх законодавчих конструкцій;

в) за характеру структури складів злочинів.

Зміст і елементи (етапи) кваліфікації злочину і її значення. Склад злочину і кваліфікація злочину.

Тема 7. Об'єкт злочину

Поняття об'єкту злочину. Значення об'єкту злочину в структурі елементів складу злочину для характеристики суспільної небезпеки і кваліфікації.

Суспільні відносини як об'єкт злочину. Об'єкт злочину і об'єкт кримінально-правової охорони. Структура суспільних відносин: суб'єкти, соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин.

Класифікація (види) об'єктів злочину. Загальний об'єкт злочину. Родовий (спеціальний, груповий) об'єкт злочину.

Видовий об'єкт і його значення. Безпосередній (конкретний) об'єкт злочину. Їх значення.

Поняття предмету злочину і його місце в структурі складу злочину. Відмінність предмету злочину від об'єкту злочину. Предметні злочини. Основний (головний) і додатковий безпосередній об'єкти.

Опис предмета злочину в диспозиціях статей Особливої частини КК України.

Тема 8. Об'єктивна сторона злочину

Поняття об'єктивної сторони злочину. Обов'язкові і факультативні ознаки об'єктивної сторони. Значення об'єктивної сторони для оцінки суспільної небезпеки, кваліфікації злочину, а також відмінності одного складу злочину від іншого.

Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність).

Поняття і ознаки дії в кримінальному праві. Поняття і ознаки бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.

Значення непереборної сили, фізичного або психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність).

Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину; поняття суспільно небезпечних наслідків. Їх види і значення в кримінальному праві. Злочини з матеріальними і формальними складами: значення такого розподілу.

Причиновий зв'язок у кримінальному праві і його значення. Розв’язання питання про причиновий зв'язок між бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком в науці кримінального права. Об'єктивний характер причинового зв'язку. Вимоги, що пред'являються до взаємозв'язку дії і наслідків для встановлення між ними причинового зв'язку.

Розподіл причинового зв'язку на необхідний і випадковий, безпосередній і опосередкований причиновий зв'язок і ін. Встановлення причинового зв'язку при наявності так званих особливих умов із сторони потерпілого. Особливості причинового зв'язку при злочинній бездіяльності.

Місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину як факультативні ознаки об'єктивної сторони злочину; їх значення та характеристика.

Тема 9. Суб'єкт злочину

Поняття суб'єкта злочину в кримінальному праві. Обов'язкові і факультативні ознаки суб'єкта злочину. Загальний і спеціальний суб'єкт злочину в кримінальному праві. Ознаки і види спеціального суб'єкта, його значення для кваліфікації злочину. Суб'єкт злочину і особистість злочинця.

Проблема визнання юридичних осіб суб'єктами злочинів.

Вік кримінальної відповідальності. Особливості визначення віку кримінальної відповідальності при відсутності офіційних даних, що його підтверджують. Критерії встановлення в законі зниженого віку кримінальної відповідальності. Злочини, за вчинення яких в законі про кримінальну відповідальність встановлено знижений вік відповідальності.

Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину. Поняття осудності і її значення. Формула неосудності та її види.

Поняття неосудності в кримінальному праві. Критерії неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний).

Ознаки медичного критерію неосудності: хронічна душевна хвороба, тимчасовий розлад душевної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан (розлад психіки). Значення медичного критерію для визнання особи, неосудним.

Ознаки юридичного критерію неосудності. Характеристика інтелектуальної і вольової ознак юридичного критерію неосудності і їх взаємовідносини. Значення юридичного критерію неосудності. Взаємовідношення юридичного і медичного критеріїв неосудності.

Обмежена осудність у кримінальному праві.

Відповідальність за злочини, скоєні в стані сп'яніння, і її обґрунтування. Поняття фізіологічного і патологічного сп'яніння.

Тема 10. Суб'єктивна сторона злочину

Поняття суб'єктивної сторони злочину і її значення. Ознаки суб'єктивної сторони: обов'язкові і факультативні. Неприпустимість об'єктивного ставлення.

Форми і види вини в кримінальному праві, їх значення для кваліфікації злочину і призначення покарання.

Умисел і його види. Поняття прямого і непрямого умислу, їх інтелектуальні і вольові моменти (ознаки).

Відмінність непрямого умислу від прямого. Умисел в злочинах з формальним складом. Спеціальні види умислу, їх характеристика і значення.

Мотив і мета як факультативні ознаки суб'єктивної сторони складу злочину. Значення мотиву і мети:

1) як конститутивних ознак складу злочину;

2) як кваліфікуючих ознак;

3) як обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність при призначенні покарання.

Необережність і її види. Значення боротьби з необережними злочинами.

Злочинна самовпевненість і її інтелектуальний і вольовий моменти (ознаки). Відмежування самовпевненості від непрямого умислу. Злочинна недбалість і її об'єктивний і суб'єктивний критерії, їх значення.

Випадок (казус) як невинне спричинення суспільно небезпечних наслідків, його відмінність від злочинної недбалості.

Подвійна, складна (змішана) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.

Поняття і види помилок в кримінальному праві. Юридична помилка, її види і вплив на рішення питання про кримінальну відповідальність.

Тема 11. Стадії вчинення злочину

Поняття стадії вчинення злочину. Види стадій вчинення злочину за чинним законодавством.

Готування до злочину, його поняття, об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Види підготовчих дій. Відмежування готування до злочину від виявлення наміру. Відповідальність за готування до злочину в КК України.

Замах на злочин, його поняття, об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Види замаху на злочин: закінчене і незакінчене; замах на непридатний об'єкт і замах з непридатними засобами. Значення такого розподілу. Відмінність замаху від готування до злочину.

Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочинів з матеріальним, формальним і усіченим складом. Вплив виду конструкції складу злочину на кваліфікацію і її значення для призначення покарання. Підстави кримінальної відповідальності за готування і замах на злочин.

Кваліфікація готування і замаху на злочин. Обставини, які слід враховувати при призначенні покарання за готування і замах на злочин.

Добровільна відмова від вчинення злочину, його поняття і ознаки.

Стадії здійснення злочину, на який можлива добровільна відмова. Питання про добровільну відмову на стадії закінченого замаху на злочин. Підстави виключення кримінальної відповідальності при добровільній відмові від доведення злочину до кінця. Наслідки добровільної відмови від злочину та їх значення.

Дійове каяття при вчиненні злочину. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.

Тема 12. Співучасть у злочині

Поняття і значення співучасті у злочині, її об'єктивні і суб'єктивні ознаки.

Сумісна участь осіб у скоєнні злочину. Зміст цієї ознаки. Суб'єктивні ознаки співучасті. Спільність наміру співучасників.

Особливості інтелектуального моменту умислу співучасників. Вольовий момент умислу співучасників. Проблеми співучасті у злочинах, вчинених з необережності.

Значення мотиву і мети при вчиненні злочину в співучасті.

Види співучасників і їх визначення в КК України. Виконавець і співвиконавець злочину. Організатор злочину. Підбурювач до злочину. Способи підбурювання. Об'єктивні і суб'єктивні ознаки підбурювання. Пособник злочину. Види пособництва. Об'єктивні і суб'єктивні ознаки пособництва. Відмінність пособництва від підбурювання.

Форми співучасті. Питання про форму співучасті в науці кримінального права. Підстави і межі відповідальності співучасників. Залежність відповідальності співучасників від дій виконавця.

Відповідальність і кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті. Призначення покарання співучасникам.

Спеціальні питання відповідальності співучасників. Співучасть у злочині із спеціальним суб'єктом.

Ексцес виконавця. Види ексцесу виконавця. Кваліфікація дій співучасників при ексцесі. Невдале підбурювання і пособництво.

Добровільна відмова співучасників. Добровільна відмова виконавця. Відповідальність інших співучасників при добровільній відмові виконавця. Особливості добровільної відмови підбурювача і пособника.

Причетність до злочину. Види причетності: приховування, недонесення, потурання, придбання чи збут майна, здобутого злочинним шляхом. Відповідальність за причетність до злочину.

Тема 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів

Поняття множинності злочинів. Соціальна і юридична характеристика множинності злочинів і її значення. Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів: прості і ускладнені одиничні злочини (триваючі, продовжувані і складні (складені) злочини). Види множинності злочинів.

Повторність злочинів і її ознаки. Види повторності: повторність злочинів, що не пов'язана із засудженням (фактична повторність) і повторність злочинів, що пов'язана із засудженням (рецидив). Види фактичної повторності: повторність тотожних, однорідних і різнорідних злочинів.

Неодноразовість, систематичність і вчинення злочину у вигляді промислу як види повторності тотожних злочинів. Значення повторності для кваліфікації злочину і призначення покарання.

Сукупність злочинів і її ознаки.

Види сукупності злочинів: ідеальна і реальна сукупність. Відмежування ідеальної сукупності від одиничного злочину. Відмежування сукупності злочинів від конкуренції норм. Кваліфікація злочинів при ідеальній і реальній сукупності. Значення сукупності злочинів для кваліфікації злочину і призначення покарання.

Рецидив злочину. Його ознаки. Види рецидиву: загальний і спеціальний, простий і складний (багаторазовий); пенітенціарний та рецидив тяжких і особливо тяжких злочинів. Значення рецидиву для кваліфікації злочину та для призначення покарання.

Тема 14. Обставини, що виключають злочинність діяння

Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.

Обставини, що передбачені КК і іншими законодавчими актами (Законом України «Про міліції» і ін.). Поняття необхідної оборони. Проблемні питання необхідної оборони. Оцінка використання технічних і інших пристосувань, що застосовуються для захисту від посягання. Умови правомірності, що відносяться до захисту.

Заподіяння шкоди при необхідній обороні тому, хто посягає. Мета необхідної оборони – захист від суспільно-небезпечних посягань. Співрозмірність необхідної оборони. Перевищення меж (ексцес) необхідної оборони. Його поняття і ознаки.

Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні.

Основи і ознаки затримання особи, що вчинила злочин. Вимушений характер заподіяння шкоди особі, яка вчинила злочин, при її затриманні. Відповідність заподіяної при затриманні шкоди небезпеці посягання і обстановці затримання особи, яка вчинила злочин. Урахування суб'єктивного відношення затриманої особи до заподіяної шкоди.

Підстави і ознаки крайньої необхідності.

Заподіяння шкоди інтересам так званих «третіх осіб». Вимушеність спричинення шкоди в стані крайньої необхідності. Об'єктивні ознаки крайньої необхідності. Характер дій в стані крайньої необхідності. Своєчасність крайньої необхідності.

Відповідальність за спричинення шкоди при крайній необхідності. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.

Фізичний і психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння. Поняття і ознаки фізичного і психічного примусу.

Виконання наказу або розпорядження: поняття, підстави, ознаки. Суб'єкт виконання наказу. Об'єкт заподіяння шкоди. Межі заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам. Перевищення меж заподіяння шкоди при виконанні законного наказу. Відповідальність за виконання явно злочинного наказу або розпорядження.

Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик). Підстави виправданого ризику. Характеристика ознак діяння, пов'язаного з ризиком: його мета, об'єкт заподіяння шкоди, характер діяння, своєчасність, межі заподіяння шкоди. Перевищення меж заподіяння шкоди (ексцес ризикованого діяння).

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. Вимушеність заподіяння шкоди при виконанні спеціального завдання з попередження або розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. Характеристика ознак заподіяння шкоди згідно ст. 43 КК.

Тема 15. Звільнення від кримінальної відповідальності

Поняття і значення звільнення від кримінальної відповідальності. Види такого звільнення, критерії їх розподілу.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Передумови і підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Передумови і підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки. Матеріально-правові і процесуальні передумови звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки. Підстави такого звільнення.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки. Факультативна і безумовна підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, тривалість цих строків і їх обчислення. Перерва і припинення перебігу строків давності. Незастосування строків давності відносно осіб, що здійснили злочини проти миру і безпеки людства.

Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені Особливою частиною КК України.

Амністія і помилування як підстави звільнення від кримінальної відповідальності.

Тема 16. Поняття і цілі покарання

Поняття і ознаки покарання в кримінальному праві. Характеристика ознак покарання. Застосування покарання відповідно до основних напрямів кримінальної політики.

Кара як ознака покарання. Елементи кари. Соціальна природа покарання. Цілі покарання. Питання про кару як мету покарання.

Питання про мету покарання в історії кримінального законодавства України і в науці кримінального права. Абсолютні і відносні теорії покарання. Мета покарання згідно ч. 2 ст. 50 КК України. Зміст мети покарання. Виправлення засуджених як мета покарання. Спеціальне і загальне попередження.

Тема 17. Система і види покарань

Система і види покарань. Поняття, ознаки і значення системи покарань в кримінальному праві. Система покарань в історії кримінального права і чинному Законодавстві України.

Класифікація (види) покарань. Види покарань за порядком їх призначення: основні, додаткові і покарання, що можуть призначатися як основні і додаткові. Класифікація покарань залежно від суб'єкта до якого застосовується покарання: загальні і спеціальні. Види покарань за можливістю призначення терміну покарання: строкові і безстрокові.

Характеристика основних видів покарань в кримінальному законодавстві України.

Громадські роботи: поняття, порядок призначення і строк.

Виправні роботи як вид покарання. Зміст цього виду покарання, його строки і види. Підстави і порядок заліку до трудового стажу засудженого строку відбуття їм виправних робіт. Умови заміни виправних робіт без позбавлення волі іншими видами покарань. Наслідки ухилення осудженого від відбування виправних робіт.

Службові обмеження для військовослужбовців. Направлення військовослужбовців, які вчинили злочин, до дисциплінарного батальйону. Підстави, порядок і строки призначення цих видів покарань. Особливості заліку часу відбування таких покарань до строку служби.

Арешт як вид покарання. Особливості відбування арешту військовослужбовцями.

Обмеження свободи. Категорії осіб до яких не може бути застосований даний вид покарання.

Позбавлення волі на певний строк. Позбавлення волі в історії кримінального права і в чинному законодавстві України. Поняття, види і строки позбавлення волі. Відмінність позбавлення волі на певний строк від обмеження волі. Проблема тривалих і коротких термінів позбавлення волі.

Довічне позбавлення волі. Особи, до яких не може бути застосоване довічне позбавлення волі. Злочини, за які довічне позбавлення волі може бути призначено як альтернативне покарання з позбавленням волі на певний строк.

Характеристика додаткових видів покарань.

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу в кримінальному праві. Визначення понять: військове звання, спеціальне звання, ранг, класний чин, кваліфікаційний клас.

Конфіскація майна як вид покарання. Її поняття, зміст і види. Підстави і порядок призначення конфіскації майна. Майно, що не підлягає конфіскації. Відмінність конфіскації майна як виду покарання від спеціальної конфіскації. Задоволення майнових претензій за рахунок конфіскованого майна.

Характеристика покарань, що можуть застосовуватися як основні, і як додаткові.

Штраф як вид покарання. Поняття штрафу, його розміри і порядок призначення як основного і додаткового покарання. Заміна штрафу іншими видами покарань. Наслідки злісного ухилення від сплати штрафу.

Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю. Основи, порядок і строки призначення цього виду покарання. Порядок призначення позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання. Обчислення строків виконання цього виду покарань за умови приєднання його як додаткової міри до різних видів основних покарань. Наслідки ухилення від виконання цього виду покарання.