Основні чинники прямих іноземних інвестицій

Маркетингові чинники

1. Розмір ринку.

2. Зростання ринку.

3. Прагнення утримати частину ринку.

4. Прагнення добитися успіху в експорті материнської компанії.

5. Необхідність підтримувати тісні контакти з покупцями.

6. Незадоволеність існуючим станом ринку.

7. Експортна база.

8. Слідування за покупцями.

9. Слідування за конкуренцією.

Торговельні обмеження

1. Торговельні бар'єри.

2. Надання місцевими покупцями переваги вітчизняним продуктам.

Вартісні чинники: 1. Прагнення бути ближче до джерел постачання.

2. Наявність трудових ресурсів.

3. Наявність сировини.

4. Наявність капіталу і технологій.

5. Низька вартість праці.

6. Низька вартість інших витрат виробництва.

7. Низькі транспортні витрати.

8. Фінансові та інші стимули з боку уряду.

9. Більш сприятливі рівні цін.

Інвестиційний клімат

1. Загальне ставлення до іноземних інвестицій.

2. Політична стабільність.

3. Обмеження на власність.:

4. Регулювання валютних курсів.

5. Стабільність іноземної валюти.

6. Структура податків.

7. Добре знання країни.

Загальні

1. Очікування високих прибутків.

2. Інші.

Зазначені чинники ПІІ конкретизуються при виробленні інвестиційної політики за допомогою системи індикаторів, яка включає близько 340 показників і понад 100 оцінок експертів в економічній, юридичній, технічній, соціальній та інших галузях.

Дані аналізу створюють 10 основних чинників, що дають змогу дати оцінку потенційних можливостей країни виступити приймаючій країні або так званим конкурентним потенціалом країни. Ці чинники охоплюють:

• динаміку економіки (економічного потенціалу);

• виробничу потужність промисловості;

• динаміку ринку;

• фінансову допомогу збоку уряду;

• людський капітал;

• престиж держави;

• забезпеченість сировиною;

:» орієнтацію на зовнішній ринок (експортні можливості); ® інноваційний потенціал;

• громадську стабільність.

Кожний з перелічених 10 чинників включає в себе систему конкретних показників. Наприклад, при оцінці людського капіталу швейцарські експерти запропонували використати 36 показників, які включають чисельність населення та її динаміку; загальний рівень безробіття; міграцію робочої сили в цілому, у тому числі висококваліфікованої; рівень професійної підготовки; мотивацію найманих працівників та їх мобільність; менеджмент та його професіональну адаптацію; рівень заробітної плати; державні витрати на освіту на душу населення; рівень робочої сили з вищою освітою; випуск періодичних видань; систему охорони здоров'я тощо.

На практиці більшість рішень про прямі іноземні інвестиції ґрунтуються на численних мотивах, враховують численні чинники. Політичні мотиви інвестування рідко відокремлені від економічних.

Виходячи з даних експертних оцінок, найсприятливіші умови для ПІІ мають такі країни: США, Канада, ФРН, Швейцарія, а також Азіатсько-Тихоокеанські НІК.