Теорія життєвого циклу торгівлі та інвестицій

Міжнародна теорія життєвого циклу Раймон Вернона розглядається як теорія торгівлі. Але вона до того ж має велике значення для аналізу прямих зарубіжних інвестицій. Вернон припустив, що торговельні та інвестиційні зв'язки залежать від того, на якій стадії життєвого циклу знаходиться продукція компанії. Ці стадії мають великий вплив як на міжнародну торгівлю, так і на інвестиції.

У теорії життєвого циклу передбачається, що розробка і впровадження нової продукції найчастіше відбувається в розвинутих країнах. Одна з причин цього полягає в тому, що в розвинутих країнах є більше наукових і технологічних можливостей для розробки нового продукту. Інша полягає в тому, що в багатших країнах виникає попит на нові товари. Більше того, фірма, яка представляє нову продукцію, можливо захоче розмістити виробництво лише всередині країни базування. Оскільки малоймовірно, щоб на нову продукцію відразу розпочалась цінова конкуренція, то на самому початку у фірми немає необхідності відкривати своє виробництво в тому місці, де мінімізуються витрати. Отже, підприємство можна розташувати там, де був розроблений продукт, де можна спостерігати за виробничим процесом і регулювати його.

На стадії появи нового продукту більшість продажів відбувається на внутрішньому ринку. Але як тільки продукт переходить у стадію зростання, попит на нього виникає в інших розвинутих країнах зі схожими смаками і доходами. Щоб задовольнити цей попит, компанія починає експортувати свій товар, що дозволяє їй продовжити фазу зростання, яка характеризується збільшенням продажів і збільшенням прибутку. Водночас успіх продукту може викликати конкуренцію з боку іноземних виробників, у яких, скоріш за все, з'являться переваги перед експортером. По-перше, на продаж товарів усередині країни не поширюються квоти і тарифи. По-друге, знижуються значні транспортні витрати з доставки продукції від виробника до споживача. Відтак на стадії зрілості у фірми-експортера з'являється сильний стимул вдатися до прямих інвестицій замість торгівлі, яка існувала раніше. Це мотивувалось бажанням уникнути тарифів і транспортних витрат і захистити свої позиції на іноземному ринку. Більше того, рівень попиту на цій стадії виправдовує збільшення виробничої потужності.

Коли тиск конкуренції стає сильнішим, відбувається перехід від стадії зрілості до стадії спаду, примушуючи фірми досягати мінімального рівня витрат виробництва. З'являється стимул перемістити виробництво в країну, що розвивається, де низька вартість праці. Якщо на початку прямі інвестиції були мотивовані вибором ринку збуту, то у подальшому інвестиції в країни, що розвиваються, спричинені необхідністю знизити витрати виробництва.