слайд – 30)

В ході проведення навчання, тренування керівництво й посередницький

апарат здійснюють наступні заходи:

а. Група управління навчанням, тренуванням;

б. Заступники та помічники керівника навчання, тренування, начальники

спеціалізованих служб цивільного захисту;

в. Посередницький апарат при структурних підрозділах і формуваннях;

За планом проведення навчання, тренування відпрацьовуються:

- на територіях, які схильні до виникнення НС природного характеру, -

питання відпрацювання комплексу заходів зі зниження наслідків небезпечних

явищ, захисту обладнання і споруд об’єктів, власного майна мешканців,

організації та проведення екстреної евакуації та первинного життєзабезпечення

людей;

- на територіях можливого впливу радіаційних аварій - питання щодо

ведення розвідки та дозиметричного контролю, введення режимів радіаційного

захисту, проведення йодної профілактики і евакуації населення, дезактивації

місцевості, споруд, техніки, санітарної обробки;

- на хімічно небезпечних об’єктах - питання щодо захисту від небезпечних

хімічних речовин виробничого персоналу та населення прилеглих житлових

кварталів, ліквідації наслідків хімічного зараження.

на інших потенційно-небезпечних об’єктах – впровадження заходів

підвищення сталості роботи в умовах НС, технологічних процесів і конструкцій

забезпечуючих максимальне зниження небезпеки виникнення вторинних

осередків ураження, способів захисту, оповіщення та доведення інформації про

необхідні дії населення у разі виникнення НС.

Також відпрацьовуються загальні заходи, що рекомендується відпрацьовувати при проведенні об’єктових навчань незалежно від специфіки об’єкта господарювання. (слайд 31)

Штабні тренування сприяють всебічній підготовці підприємств, установ, організацій до підготовки і проведення об’єктових навчань, тренувань та є формою практичної підготовки працівників, які за планами реагування на НС, локалізації і ліквідації аварій (катастроф) входять до складу об’єктових штабів з ліквідації НС, очолюють об’єктові формування працівників та спеціалізованих служб та аварійно-рятувальні служби. У ході тренувань, безпорушення виробничого процесу у відносно короткий час (до 8 годин) удосконалюється підготовка особового складу штабів за посадами, які вони займають, та відпрацьовуються питання злагодження штабів у цілому щодо забезпечення сталого управління діями у НС.

Штабні тренування можуть бути спільними або роздільними. Спільні

тренування проводяться одночасно зі всіма працівниками, які входять до

складу штабів з ліквідації наслідків НС, очолюють об’єктові формування працівників та спеціалізованих служб,формування й аварійно-рятувальні служби за загальною темою та обстановкою під єдиним керівництвом з метою комплексного відпрацювання питань організації і проведення заходів з ліквідації НС відповідно до об’єктових планів реагування на НС, досконалення вмінь щодо виконання працівниками своїх функціональних обов’язків з цивільного захисту.

Взаємозв’язок між спільними та роздільними тренуваннями і послідовність

їх проведення можуть бути різними. Як правило в перший рік трьохрічного

циклу з підготовки та проведення навчання, тренування, а також

при слабкій підготовці працівників, які входять до робочих груп штабу з

ліквідації НС проводяться роздільне тренування, а у другій рік спільне. В інших

випадках підготовка до комплексного навчання, тренування може розпочатися

із спільного тренування, а потім, недоліки, що виявлені, відпрацьовуються на

роздільному штабному тренуванні.

Основними методами роботи керівника штабного тренування можуть бути:

- особисте спостереження за роботою тих, хто навчається;

вивчення розроблених документів, оперативно-тактичних розрахунків,

ведення робочої карти;

- заслуховування керівників робочих груп штабу з ліквідації НС, осіб, які

очолюють формування, служби, комісії;

розіграш дій тих, хто навчається методом нарощування обстановки або

уточненням раніше прийнятих рішень тощо.

По завершенню відпрацювання навчальних питань згідно плану штабного

тренування, керівник дає вказівки щодо підготовки матеріалів

розбору, уточнює порядок, час і місце його проведення, визначає перелік

документів відпрацьованих тими, хто навчався, для ілюстрації на розборі.

(слайд – 32) Спеціальні навчання з формуваннями працівників та спеціалізованих служб є основною формою перевірки готовності формувань до виконання дій за

призначенням. Керівником навчання із формуваннями загального призначення

є штатний або в порядку сумісництва працівник об’єкту з питань цивільного

захисту або залучений об’єктом сторонній фахівець з питань цивільного

захисту на договірних засадах. Керівником навчання із формуваннями служб є

відповідний начальник об’єктової спеціалізованої служби цивільного захисту

За основу розробки плану тактико-спеціального навчання береться

тематика програми підготовки невоєнізованих формувань, змістовність плану

приведення формування у готовність до дій за призначенням. А також тактичне

завдання формування під час відпрацювання навчальних етапів комплексного

об’єктового навчання, тренування.

Визначений ПОРЯДОК підготовки до дій за призначенням органів
управління та сил цивільного захисту.(ПКМУ № 443.’’ Про затвердження Порядку підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту’’). Цей Порядок визначає механізм підготовки до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (далі — підготовка), центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі — органи управління) та сил цивільного захисту. Підготовка здійснюється з метою забезпечення готовності органів управління та сил цивільного захисту до виконання завдань цивільного захисту в мирний час і особливий період.

Основними завданнями з підготовки органів управління та сил цивільного захисту є:

- поглиблення теоретичних знань, набуття практичних умінь і відпрацювання практичних навичок, необхідних для проведення заходів з цивільного захисту;

- відпрацювання злагодженості дій органів управління та сил цивільного захисту під час проведення заходів з цивільного захисту;

- проведення оцінки стану готовності органів управління та сил цивільного захисту до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

- навчання керівного складу та фахівців органів управління та сил цивільного захисту з питань застосування сучасних засобів зв’язку і автоматизації управління, спеціальної техніки, обладнання та інструментів;

- впровадження в практику передового досвіду з підготовки органів управління та сил цивільного захисту.

Підготовка органів управління та сил цивільного захисту здійснюється відповідно до плану основних заходів цивільного захисту України на відповідний рік, річних планів основних заходів цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та їх ланок.

Фінансування заходів з підготовки органів управління та сил цивільного захисту здійснюється залежно від їх рівня (загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий) за рахунок відповідних бюджетних призначень, а також коштів суб’єктів господарювання.

Порядок дій органів управління та сил цивільного захисту під час проведення заходів з підготовки визначається відповідно до планів цивільного захисту на особливий період, планів проведення цільової мобілізації для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій державного рівня у мирний час, заходів з проведення цільової мобілізації, передбачених у мобілізаційних планах, планів реагування на надзвичайні ситуації, планів локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки, інструкцій щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій (з чисельністю персоналу 50 осіб і менше).

Види заходів з підготовки, періодичність та тривалість їх проведення, склад органів управління та сил цивільного захисту, що залучаються до їх проведення, визначені у додатку.

Методичне керівництво підготовкою органів управління та сил цивільного захисту, ведення обліку проведених заходів з підготовки на державному рівні здійснює ДСНС, а на регіональному рівні — територіальний орган ДСНС.

Підготовка органів управління (слайд -33)

Підготовка органів управління здійснюється шляхом проведення командно-штабних навчань та штабних тренувань з керівним складом і фахівцями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з цивільного захисту, керівниками підрозділів (служб, формувань) сил цивільного захисту, керівниками підрозділів (посадовими особами) з питань цивільного захисту суб’єктів господарювання.

Організація підготовки органів управління покладається на керівників таких органів.

Командно-штабні навчання є формою підготовки органів управління разом з підпорядкованими їм силами цивільного захисту.

Штабні тренування проводяться з метою набуття посадовими особами органів управління практичних навичок, необхідних для виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення злагодженості дій органів управління.Командно-штабні навчання та штабні тренування поділяються на загальнодержавні, регіональні (у межах Автономної Республіки Крим, областей) та місцеві (у межах міст, районів, районів у містах). (ПКМУ від 26 червня 2013 р. № 443 Київ, розділ “Підготовка органів управління ” п.12).

Штабні тренування, що проводяться з посадовими особами одного органу управління, є роздільними, а з посадовими особами кількох і більше органів управління — спільними.

Командно-штабні навчання та штабні тренування проводяться за місцезнаходженням органів управління на стаціонарних пунктах управління. У разі необхідності тренування можуть проводитися на пересувних (рухомих) пунктах управління.

Підготовка сил цивільного захистуПідготовка сил цивільного захисту здійснюється шляхом проведення спеціальних, показових, експериментальних навчань (тренувань) з питань цивільного захисту.

Організація підготовки сил цивільного захисту здійснюється органами управління, а також органами управління суб’єктів господарювання, у складі яких вони перебувають.

Безпосередню підготовку сил цивільного захисту здійснюють їх керівники.

Спеціальні навчання (тренування) проводяться з метою відпрацювання практичних навичок керівного складу та фахівців сил цивільного захисту, необхідних для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, захисту населення і територій у разі їх виникнення, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, перевірки готовності сил цивільного захисту.

Порядок організації та проведення спеціальних об’єктових навчань (тренувань) визначається Міноборони.

Показові навчання (тренування) проводяться з метою демонстрації можливостей нової техніки і технологій, способів організації та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Експериментальні навчання (тренування) проводяться з метою пошуку або випробування і освоєння інноваційних технологій проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, нової організаційної взаємодії сил цивільного захисту, застосування нових зразків техніки.

Визначення шляхів удосконалення навчального процесу підготовки фахівців

Цивільного захисту.

Застосуванню сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі на сьогодні приділяється велика увага, для зниження трудойомкості учбового процесу, підвищення ефективності та якості підготовки спеціалістів фахівців цивільного захисту необхідно впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій. Але ця проблема залишається відкритою і тому, відповідно потребує подальшого дослідження.

Сучасна освіта базується в основному на вербальному способі передачі знань. При цьому візуальний канал використовується мало, виникає «сенсорне голодування». Щоб надати навчально-методичній роботі зі слухачами більш насиченого, динамічного, творчого та інтенсивного характеру потрібно використовувати аудіовізуальні засоби.

Використання аудіовізуальних засобів навчання може виступати важливим напрямом досягнення позитивних практичних результатів, тому що 90% всіх відомостей про навколишню дійсність людина отримує з допомогою зору, 9% за допомогою слуху та 1% - за допомогою інших органів відчуття.

Використання ТЗН у викладанні навчальних дисциплін дозволяє збільшити обсяг інформації, яку необхідно запам'ятати, приблизно на 35% і підняти ефективність занять на 20%. Крім того, це дозволяє значно інтенсифікувати пізнавальну діяльність студентів, дає можливість надати до навчального процесу додаткову інформацію.

В останній час отримав розповсюдження такий вид технічних засобів, як навчальне телебачення, котре за допомогою сучасної телевізійної техніки та телевізійних внутрішніх мереж і необхідного методичного забезпечення (відеороліки, діафільми, кінофільми) набуло широкого використання у вищих закладах освіти. Телевізійна техніка може використовуватися в автономному режимі в навчальних аудиторіях, обладнаних телевізорами, відеомагнітофонами.

Інформаційні системи (далі ІС) – це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів процедур обробки даних, персоналу управління, які реалізують функції збирання, передавання, обробки і накопичування інформації для підготовки і прийняття ефективних рішень.

ІС в освіті набули наукову і прикладну спеціалізації. З наукових позицій розглядаються особливості інформації на кожному об'єкті навчання, визначається склад функцій і задач, що реалізуються в системі, аналізуються методи та інформаційні технології розв'язання задач.

Прикладне значення має обґрунтування і вибір комплексу технічних засобів, організація інформаційної бази, програмне забезпечення, встановлення технології збирання, реєстрації, накопичування та обробки даних.

Інформатизація утворення (далі ІУ), у широкому змісті - комплекс соціально-педагогічних перетворень, зв'язаних з насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами і технологією; у вузькому - впровадження в установи системи утворення інформаційних засобів, заснованих на мікропроцесорній техніці, а також інформаційної продукції і педагогічних технологій, що базуються на цих засобах.

ІУ - частина процесу інформатизації суспільства, що розглядають як один з визначальних факторів повороту до високоорганізованої стадії цивілізації. Інформатизацію суспільства прийнято зв'язувати з "інформаційним вибухом", сутність якого складається в экспотенциальном наростанні кількості соціально значимої інформації (наукової, технологічної, культурної і т.д.).

Іноді замість ІУ використовують поняття автоматизованої навчальної системи (далі АНС) - це комплекс технічного, учбово-методичного, лінгвістичного, програмного й організаційного забезпечення на базі ЕОМ призначений для індивідуалізації навчання.

Практика інформатизації навчальних закладів поставила ряд проблем. Однієї з найбільш гострих (крім матеріальної й організаційних) є проблема "опору педагогівв" упровадженню НІТ у процес навчання, викликана протиріччям між колективними формами навчання, характерними для класно-визначеної системи, і індивідуалізацією навчання. Інша проблема - ймовірне зменшення міжособистісних контактів за рахунок розширення звертання до знеособленої інформації.

Вдала інтеграція ТЗН в процес навчання не лише забезпечить значне підвищення рівня підготовки фахівців цивільного захисту всіх рівнів більш широкі та доступні шляхи отримання спеціалізованої освіти, але й сприятиме зростанню ефективності використання інтелектуального потенціалу держави в цілому. Наявність сучасних технологій в освітніх програмах дають змогу майбутнім спеціалістам великі можливості для отримання інформації не тільки в своїй галузі, але й в усіх сферах життя сучасного суспільства. (слайд – 34)

Заняття на самостйну підготовку заявлені на слайді 35

Висновок:

Отримання практичних навичок при підготовці відповідних категорій фахівців цивільного захисту за різноманітними напрямками підготовки, є головним напрямком на шляху досягнення успіху у справі збереження

життя і здоров’я людини та зменшує ризик прийняття невірного рішення органів управління при організації виконання заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. (слайд 36)

Заключення

Шановні товариши! Ви прослухали лекцію за визначеною темою, метою, якої було:

1.Надати слухачам обґрунтоване тлумачення основних положень Кодексу цивільного захисту України щодо підготовки фахівців з питань Цивільного захисту.

2. Запропонувати практичні пропозиції щодо покращення навчального процесу для визначених категорій та шляхи подальшого удосконалення навчального процесу визначених категорій підготовки фахівців цивільного захисту.

Важаю мету занять досягнутою, яки є запитання? Д’якую за увагу.