Що належить до фізичних чинників виробничого середовища?

До фізичних небезпечних і шкідливих чинників належать:

- рухомі машини та механізми, незахищені рухомі елементи обладнання, рухомі заготовки, конструкції, що рухаються або обвалюються;

- високий рівень запиленості і загазованості повітря;

- підвищена або низька температура повітря, поверхонь обладнання,

- вологість повітря, тиск повітря або швидкість руху повітря;

- підвищений рівень шуму або вібрації, ультразвуку та іонізуючого вип­ромінювання;

- небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замикання якої може відбутися через тіло людини, підвищений рівень статичного струму, підвищена напруженість електричного або магнітного полів;

- відсутнє або недосконале природне освітлення, недостатня освітленість робочої зони, підвищена яскравість світла, відсутність контрасту між фоном та об'єктом розрізнення, блиск, підвищена пульсація світлово­го потоку, підвищений рівень ультрафіолетового або інфрачервоного випромінювання;

- гострі краї, зазубреність і шорсткість поверхонь, заготовок, інстру­ментів та обладнання;

- розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі або підлоги;

- невагомість.

Як характеризуються хімічні чинники виробничого середовища?

Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі чинники поділяються:

а) за характером впливу на організм людини на:

- подразнюючі;

- токсичні;

- сенсибілізуючі;

- канцерогенні;

- мутагенні;

- такі, що впливають на репродуктивну функцію;

б) за шляхами проникнення в організм людини вони бувають такими, що діють через:

- органи дихання;

- шлунково-кишковий тракт;

- шкіряні покрови і слизові оболонки.

Що належить до біологічних шкідливих і небезпечних виробничих чинників?

Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники включають біологічні об'єкти, дія яких на організм працюючих може призвести до травм або захворювання.

До біо­логічних чинників належать:

а) макроорганізми (рослини і тварини);

б) мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, коки, бацили і т. ін.).

Що належить до психофізіологічних виробничих чинників?

До психофізіологічних небезпечних і шкідливих чинників належать:

а) фізичні перенавантаження (статичні і динамічні);

б) нервово-психічні перенавантаження (розумові, емоційні, монотонність або інтенсивність у роботі та ін.).

Що називається травмою?

Травма (грец.- пошкодження, рана) - це порушення анатомічної цілісності організму або його функцій унаслідок раптової короткочасної дії будь-якого зовніш­нього чинника (механічного, хімічного, термічного та ін.) у результаті чого настає тимчасова або постійна втрата працездатності.

Що таке травматизм та нещасний випадок?

Травматизм - сукупність травм, які повторюються у тих чи інших конкретних контингентів населення відповідно до виробничих, побутових, спортивних, воєнних та інших обставин. Залежно від того, за яких обставин виникають травми у людей, роз­різняють травматизм виробничий, невиробничий, побутовий, спортивний і т. ін.

Збіг обставин, за яких можливе травмування працюючих, розглядається як не­безпечна подія. Якщо при цьому відбувається травмування організму, то така подія розглядається як нещасний випадок

Нещасним випадком називається випадок з працюючим під час виконання трудо­вих обов'язків під дією небезпечного виробничого чинника. Характерною рисою не­щасних випадків є раптовість і короткочасність їх виникнення.

Як поділяються травми за важкістю пошкоджень?

За характером пошкоджень травми бувають легкі, тяжкі й смертельні. Ступінь тяжкості нещасного випадку встановлюють лікарі лікувальних закладів, де потерпілі перебувають на лікуванні.

б) за шляхами проникнення в організм людини вони бувають такими, що діють через:

- органи дихання;

- шлунково-кишковий тракт;

- шкіряні покрови і слизові оболонки.

Як поділяються травми залежно від діючого небезпечного чинника?

За характером пошкоджень розрізняють такі види травм: рани, переломи, забит­тя, вивихи, опіки, отруєння, пошкодження електричним струмом, теплові удари і т. ін.

Залежно від виду травмуючого чинника розрізняють такі травми: механічні (по­різи, переломи, вивихи і т. ін.), термічні (обмороження, опіки), електричні (опіки, елек- троофтальмія, металізація, механічні пошкодження і ін.), хімічні (ураження, спричи­нені дією на організм кислот, лугів, отруйних і токсичних речовин), психічні (нервова перенапруга, переляк і ін.).

Залежно від обставин, за яких виникли травми, нещасні випадки бувають вироб­ничі та невиробничі.

При одночасній дії двох або більше травмуючих чинників може виникати змішана травма (політравма).

Залежно від місця травмування розрізняють: промисловий, сільськогосподарсь­кий, транспортний, спортивний, воєнний, побутовий травматизм. Дитячий травматизм виділяють в окрему групу.

Що таке професійне захворювання?

Професійним захворюванням називається, порушення стану здоров'я працюючо­го внаслідок дії на організм шкідливих виробничих чинників.

Професійні шкідливі чинники малої інтенсивності (в межах ГДК, ГДД, ГДН, ГДР) не призводять до виражених змін у стані здоров'я працюючих, бо організм поступово може адаптуватися. Але шкідливі виробничі чинники значної інтенсивності такі як:

- несприятливі метеорологічні умови;

- нагріте або холодне обладнання й матеріали;

- теплове, ультрафіолетове, радіоактивне випромінювання;

- електромагнітні поля, сліпуча блискучість і яскравість;

- забруднене повітря пилом або іншими речовинами;

- вібраційне або шумове навантаження в умовах виробничої діяльності можуть призводити до професійних захворювань або іншого порушен­ня здоров 'я різної важкості.

1.5.2. Розслідування, реєстрація і облік нещасних випадків

Нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємства, розслідують відпові- ю до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві (постано- КМУ № 1112 від 25.08.2004 р.).

Створена комісія для розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох 5 розслідувати обставини і причини нещасного випадку, скласти акт за формою Н-1 шести примірниках, розробити заходи запобігання нещасних випадків і направити його керівнику підприємства для затвердження.

При розслідуванні нещасного випадку ретельно оглядають місце подій, виявлять справність обладнання, машин, які були застосовані у роботі, інструментів, опишуть потерпілого, свідків; вимагають письмові пояснення від службових осіб, знайомляться з необхідними документами про проведення навчання та інструктажів з охорони праці, при необхідності організовують технічну експертизу, лабораторні дослідження і, випробування та інші роботи, накреслюють необхідні ескізи та схеми події, фотографують місце події та пошкоджені об'єкти або технологічне обладнання.

На кожний нещасний випадок на виробництві, що викликав втрату працездатності працівника не менше, як на один день або необхідність переводу його на іншу роботу і один день і більше, відповідно до висновку лікаря, складається акт за формою Н-1.

Усі нещасні випадки, оформлені актом за формою Н-1, реєструються на підприємстві в журналі за спеціальною формою.

Роботодавець протягом трьох діб після закінчення розслідування затверджує примірники акту за формою Н-1 і негайно вживає заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок.

Відповідно до Порядку не підлягають обліку нещасні випадки, що сталися при таненні потерпілим кримінального злочину, а також випадки природної смерті та самогубств.

Які нещасні випадки належать до виробничих?

До виробничих належать нещасні випадки, що призвели до травм, гострих професійних захворювань, отруєнь, теплових ударів, опіків, обморожень, утоплень, ураження блискавкою, а також інші ушкодження здоров'я при аваріях і стихійних лихах і виникли:

- при виконанні трудових обов'язків (відрядження), а також при будь - яких діях на користь підприємства;

- на транспорті підприємства при слідуванні на роботу або з роботи;

- на території підприємства протягом робочого часу, включаючи вста­новлені перерви і час необхідний для підготовки робочого місця до роботи, перед початком або після її закінчення; на транспортних засобах по завданню роботодавця;

-в робочий час за межами підприємства, якщо діяльність працівника пов'язана з переміщенням між об'єктами обслуговування;

- в робочий час на особистому транспорті при наявності дозволу роботодавця на право його застосування для службових поїздок або за дорученням адміністрації;

- в робочий час при нанесенні травм іншою особою або навмисним вбивством працівника при виконанні ним трудових обов'язків;

- під час аварій на виробничих об'єктах;

- при наданні шефської допомоги, незалежно від місця її проведення.

Названі нещасні випадки, що виникли в зазначених умовах, підлягають розсліду­ванню і обліку на виробництві.

Які нещасні випадки належать до невиробничих?

До невиробничих належать нещасні випадки, що викликали тимчасову непрацез­датність (не менше як на один день) і виникли:

- в побуті;

- на шляху до роботи або з роботи пішки або на громадському транс­порті;

- на території підприємства, але робота виконувалася без дозволу ад­міністрації, при спортивних іграх або викраданні майна;

- на транспорті підприємства, який працівник використав в особистих інтересах без дозволу роботодавця;

- унаслідок отруєння алкоголем або іншими речовинами, якщо це не вик­ликано їх застосування у виробничих процесах;

- під час викрадання майна або скоєння працівником злочинних або інших правопорушень на території підприємства.

Якщо при розслідуванні буде встановлено, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, тоді складається акт за формою НПВ (не пов'язаний з виробництвом).

Які дії у керівника робіт якщо стався нещасний випадок?

Керівник, який одержав повідомлення, зобов'язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому;

- повідомити про те, що сталося, роботодавця і відповідну профспілкову орга­нізацію;

- до прибуття комісії з розслідування зберігати обстановку в такому стані, у якому вона була на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників.

Які обов'язки у комісії з розслідування?

До складу комісії з розслідування входять:

- керівник служби охорони праці (голова комісії);

- керівник структурного підрозділу;

- представник профспілкової організації або представник ФССНВ за зго­дою.

Протягом трьох діб комісія з розслідування зобов'язана:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків, одержати пояснення потерпілого, а також визначити чи відповідають умови праці вимогам нор­мативних актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини й причини нещасного випадку, визначити чи пов'язаний він з виробництвом;

- встановити винних осіб, які допустили порушення правових актів з охорони праці, та розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1 або акт за формою НПВ у шести примірниках і передати його на затвердження робо­тодавцю.

Акт за формою Н-1 має бути зареєстрований у спеціальному журналі за встанов­леною формою. Акт форми Н-1 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягає зберіганню протягом 45 років, на підприємстві, працівником якого був потерпілий.