Поняття культури. Типологія культур

У сучасній філософії, соціології, культурологи поняття «суспільство» часто вживають поряд із поняттями «культура» і «цивілізація». Але ці поняття не є тотожними. Суспільство як своєрідний надіндивідуальний організм, що розвивається, можна більш-менш вдало вивчити через виявлення структури суспільних відносин різного рівня і масштабу. Культура – дещо інше; її вивчення потребує більш витонченого підходу.

Загальноприйнятого визначення поняття «культура» немає. У стародавні часи «культуру» (від латинського „cultura” – оброблення, оброблювання) завжди пов'язували із чимось «добре зробленим». Бо початкова (елементарна) форма культури – це людська праця разом з її результатами. У сучасному розумінні (при наявності сотень інших варіантів визначень):

Культура – це сукупність інноваційних видів і способів матеріальної й духовної діяльності разом з їхніми результатами, у якій знаходять своє вираження сутнісні сили людини.

Розрізняють матеріальну й духовну культури. Матеріальна культура охоплює виробництво, обмін і розподіл матеріальних благ; духовна культура – творення духовних цінностей (так зване „духовне виробництво”).

Матеріальна культура – показник рівня практичного освоєння людиною природи. Духовна культура – це, насамперед, сукупність всіх багатств людського духу й розуму.

Законом розвитку культури, яка містить у собі загальнолюдські й класові, національні й інтернаціональні складові, є успадковування, утримання, накопичення всього позитивного, що створене попередніми поколіннями.

Існує кілька різних підходів до класифікації (типологізації) культур. За традицією досить часто культуру розділяють на західний і східний тип. Однак у ХХІ столітті все більшу силу набирає тенденція щодо пошуку універсального в різних типах культур, до всебічного розвитку між-культурного діалогу, що цілком відповідає вимогам сьогодення.