Примітка. Тут за вартість власного капіталу береться найбільше з розрахованих його значень за відповідними моделями пунктів а), б), в), г)

Пам'ятаючи, що до структури капіталу компанії при роз­рахунку СВК не включається короткотерміновий борг, ви­значимо загальну суму капіталу компанії:

а) сумуємо вартість джерел засобів за винятком короткотермінового банківського кредиту;

б) частка (w) кожної зі складових джерел засобів компанії становить у загальній сумі:

• простих акцій:...%

• привілейованих акцій:... %;

• довготермінового банківського кредиту:...%;

• облігаційної позики:... %.

При розрахунку СВК компанії необхідно завжди пам'я­тати:

1. Відсотки, що сплачуються із запозиченого капіталу, зараховуються до ви­трат на виробництво продукції, тобто включаються в її собівар­тість. Таким чином, вартість запозиченого капіталу після спла­ти податків стає нижчою за вартість до сплати податків. Тому вартість запозиченого капіталу, скоригованого на суму податку на прибуток, визначаються за формулою:

(1.6.)

де — так звана ефективна вартість запозичених засобів;

Т — ставка податку на прибуток.

2. До структури капіталу компанії не зараховується корот­котерміновий борг (тобто до розрахунків СВК не будуть залу­чатися джерела короткотермінових засобів у випадку, коли цьо­го конкретно не вимагають нормативні акти певної країни).

Таким чином, економічний зміст СВК полягає в тому, що підприємство може приймати будь-які рішення інвестицій­ного характеру, рівень рентабельності яких не нижчий за по­точне значення показника СВК. Саме з розрахованою СВК порівнюється показник внутрішньої норми дохідності інве­стиційного проекту (ВНД), розрахований для конкретного про­екту, при цьому зв'язок між ними такий:

• якщо ВНД перевищує СВК, то проект може бути прийня­тий до реалізації, оскільки задовольняє інтереси інвесторів та кредиторів;

• якщо ВНД< СВК, то проект не приймають;

• якщо ВНД = СВК, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Ураховуючи той факт, що вартість запозиченого капіталу після сплати податків стає нижча за вартість до сплати по­датків, розраховуємо СВК компанії:

де w_ЗЗ, w_ПА, w_ВК — частка у загальній структурі капіталу підприємства відповідно запозичених засобів, привілейованих акцій, власного капіталу (включно з акціонерним),

k_ЗЗ k_ПА k_ВК — вартості відповідних частин капіталу (необ­хідна їх дохідність);

Т — ставка податку на прибуток.

У разі використання додаткових засобів, коли змінюється структура інвестиційного капіталу, але залишається постійною вартість окремих його джерел, ГВК розраховується за фор­мулою:

(1.8.)

де І_ЗЗ, І_ВК, І_ПА — обсяг засобів фінансування, отриманих із відпо­відних джерел, у старій структурі капіталу, гр. од.;

Δ І_ЗЗ, Δ І_ВК, Δ І_ПА — збільшення інвестиційного капіталу, що залучається із додаткових джерел фінансування, гр. од.

Якщо в процесі залучення додаткових засобів фінансуван­ня змінюється не лише структура капіталу, а й вартість окре­мих його компонент, необхідно розрахувати граничну вартість кожного джерела фінансування. Так, гранична вартість за­позичених джерел (ГВзз) визначається за формулою:

(1.9.)

де —вартість запозичених джерел фінансування відповідно в новій і старій структурі капіталу, у частках одиниці;

— обсяг запозиченого капіталу до і після за­лучення додаткових засобів, гр. од.

Гранична вартість власного капіталу (ГВвк), сформованого за рахунок випуску простих акцій, розраховується за формулою

(1.10.)

де — вартість простих акцій,відповідно за но­вої та старої структури капіталу, у частках одиниці;

— обсяг засобів, отриманих за рахунок випус­ку простих акцій, до і після залучення додаткового капіталу, гр. од.

Гранична вартість інших джерел засобів підприємства може бути розрахована за аналогією.

Загальний підсумковий показник граничної вартості капі­талу визначається за такою формулою:

(1.11.)

де — частка відповідних джерел засобів під­приємства за нової структури капіталу, у частках одиниці;

ГВзз, ГВвк, ГВпа — гранична вартість залучених засобів, власного капіталу та привілейованих акцій.