Причини падіння ЗУНР

1. Непослідовність та поміркованість внутрішньої політики ЗУНР.

2. Лідери ЗУНР не мати власної моделі розбудови держави, тому орієнтувалися на австрійський зразок виконавчої влади.

3. Лідери ЗУНР не мали широких зв'язків із впливовими колами Європи.

4. Політика ЗУНР не знайшла підтримки широких верств найбіднішого селянства, бо відкладалося вирішення зе­мельного питання.

5. Війна з Польщею і військові невдачі УГА.

6. Байдужість до долі ЗУНР з боку великих європейських держав, її міжнародна ізоляція.

7. У ЗУНР не було міцних історичних державотворчих тра­дицій.

Історичне значення проголошення ЗУНР

• ЗУНР увійшла в історію як героїчний епізод у боротьбі
українського народу за незалежність, вільний, демокра­
тичний розвиток.

•За короткий період свого існування (1918 — 1919 pp.) ЗУНР дала чимало прикладів національної солідарності та розуміння загальнодержавних українських інтересів.

•22 січня 1919 р. Здійснилася мрія багатьох поколінь українців про створення суверенної соборної України.

•Акт 22 січня 1919 р. став виразом єдності україн­ських земель у міжнародно-правовому та морально-політичному плані.

•На жаль, в Австро-Угорщині українці виявилися єди­ним народом, який не зміг реалізувати принципу на­ціонального самовизначення і створити після Першої світової війни власну державність.

•Наприкінці червня 2005 р. було відкрито на Личаків-ському цвинтарі Львова величний пам'ятник поль­ським і українським воїнам, які загинули восени 1918 р. та протягом 1919—1920 рр.

Позиція держав щодо ЗУНР на Паризькій мирній конференції

Січень 1919 р. На Паризьку мирну конференцію прибула об'єднана делегація У HP і ЗУНР, але посли обох держав діяли окремо.

Жодна з делегацій не заручилася підтримкою країн Ан­танти.

Особливо ворожою щодо ЗУНР стала позиція Франції, яка була зацікавлена у зміцненні Польщі як противаги Німеччині на Сході.

25 червня 1919 р. Представники Антанти визнали ■ права Польщі на окупацію Східної Галичини з наданням їй ав­тономії до вирішення її долі в майбутньому. Фактично долю Східної Галичини визначили на Паризь­кій мирній конференції країни Антанти і СІНА.

Поглинення Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами