Суб'єктами цивільних правовідносин є його учасники, що, також іменуються особами

У кожних правовідносинах беруть участь неменш двох суб'єктів, у протилежному випадку немає суспільних відносин, а, отже, не може бути і правовідносини.

Учасники правовідносин можуть мати права і тоді вони називаються управомоченими особами (а в зобов'язаннях їх іменують також кредиторами). Наприклад, власник є управомоченою особою, оскільки саме право власності визначають, як право особи володіти, користуватися, розпоряджатися річчю.

Учасники правовідносин, на яких покладені обов'язки, називаються зобов'язаними особами (у зобов'язаннях їх іменують боржниками чи дебіторами). Наприклад, заподіювач шкоди завжди є зобов'язаною особою, оскільки зміст зобов'язань, що виникають із заподіяння шкоди, складає право потерпілого на його відшкодування й обов'язок заподіювача відшкодувати заподіяну шкоду.

Частіше усього учасники цивільних правовідносин одночасно мають і права й обов'язки, будучи й управомоченими і зобов'язаними особами.

Так, у більшості договорів їхні учасники одночасно є і боржниками, і кредиторами. Наприклад, у договорі купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати продану річ, але має право на одержання її вартості. Покупець, у свою чергу, має право вимагати передачі йому купленої речі, але зобов'язаний сплатити її ціну.

Як управомоченою, так і зобов'язаною стороною може бути одна особа чи кілька осіб.

Необхідною умовою участі особи в цивільних пвовідносинах є наявність у нього цивільної правосуб'єктності.

Цивільна правосуб'єктність це можливість (здатність) особи бути учасником цивільних правовідносин.

Елементами (змістом) правосуб'єктності є:

· правоздатність;

· дієздатність;

· правочиноздатність;

· деліктоздатність;

· тестаментоздатність;

· трансдієздатність;

Цивільна правоздатність - це загальна здатність особи мати цивільні права й обов'язки.

Цивільна дієздатність - це здатність особи своїми діями здобувати для себе цивільні права і створювати цивільні обов'язки.

Поняття дієздатності охоплює можливість робити досить широке коло дій з юридичними наслідками. Тому в її складі розрізняють: правочиноздатність, деліктоздатність, тестаментоздатність, трансдієздатність.

Правочиноздатність - це здатність робити правомірні дії, спрямовані на встановлення цивільних прав і обов'язків.

Деліктоздатність - це здатність особи нести відповідальність за зроблене цивільне правопорушення.

Тестаментоздатність - здатність особи залишати заповіт і бути спадкоємцем.

Трансдієздатність - здатність особи своїми діями створювати для інших суб'єктів права й обов'язки і його здатності приймати на себе права й обов'язки, що виникають у результаті дій інших осіб

Суб'єктами цивільних правовідносин можуть бути:

1) фізичні особи - громадяни України, а також іноземні громадяни й особи без громадянства, що користаються однаковими з громадянами України майновими й особистими немайновими правами за вилученнями, встановленими в законі;

2) юридичні особи - підприємства будь-яких форм власності, установи, організації, іноземні підприємства й організації і т.д.;

3) Держава й інші соціальні утворення. Правосуб'єктність учасників цивільних правовідносин неоднакова. Так, наприклад, юридичні особи мають спеціальну правоздатність, не можуть бути спадкодавцями. Також не може бути спадкодавцем держава.