Кооперативний рух підтримували й координували

1. Українське ощадне товари­ство «Дністер» (1892 p.).

2. Спілка «Сільський госпо­дар» (1898 p.).

3. Крайовий ревізійний союз (1904 р.).

4. Крайовий земельний банк (1908 р.).

5. «Селянська каса» в Пів­
нічній Буковині (з 1903 р.), у
віданні якої були десятки ви­
робничих, кредитних і спо­
живчих кооперативів. Очолю­
вав Кредитну касу професор
Чернівецького університету
С Смаль-Стоцький.

Закарпаття кооперативний рух обминув.

Кооперативи підтримувала греко-католицька церква.

Андрій Шептицький своїм архіпастирським посланням (1904 р.) прямо зобов'язав священиків очолити коопе­ративні організації на міс­цях.

Перед Першою світовою війною на західноукраїн­ських землях діяло майже 1500 різних кооперативів

І

Властіперешкоджали	Особливості кооперативного
розвитковікооперативного	руху на західноукраїнських
руху вУкраїні:	землях:
• переслідували ватажків;	• набув широкого розмаху;
• залякували рядових учас-	• власті не перешкоджали його
ників;	розвиткові;
• установлювали нагляд за	• значного поширення на-
керівниками коопера-	були кредитно-позикові (їх
тивів;	було 500) і споживчі коопе-
• намагалися обмежити	рації, які будувати народні
відкриття нових коопе-	будинки, крамниці, читаль-
ративів;	ні, відкривали школи з укра-
• закривали ті, що існували	їнською мовою навчання та
	брали їх на своє утримання