Основні форми робітничого руху

Демонстрації, мітинги, страйки

1 травня 1900 р. Перша в Російській імперії велика маївка у Харкові.

Оді ючасно робітники застрайкували. 10 тис. робіт­ників вийшли на вулицю, вимагаючи 8-годинного робочого дня і політичних свобод. 1901—1902 pp. Страйки і демонстрації відбулися в Києві,

Миколаєві, Полтаві, Одесі та інших містах України. Літо 1903 р. Масовий загальнополітичний страйк, що охо­пив великі промислові центри півдня України — Оде­су, Катеринослав, Миколаїв та ін. Майже одночасно страйкувало 100 тис. робітників України. Царські власті з допомогою військ і поліції жорстоко придушили страйки та заворушення робітників.

На західноукраїнських землях

1. Зростала чисельність робітничого класу за рахунок роз­
ореного селянства.

З 1902 р. по 1910 р. кількість робітників зросла на третину.

2. Для західноукраїнських земель характерно:

• постійне безробіття;

• надзвичайно тяжкі умови праці робітників;

• відсутність техніки безпеки;

• постійні каліцтва;

• занадто довгий робочий день (12—14, а іноді й 16 годин на добу).

Усе це штовхало робітників на боротьбу.

1902 р. Страйк будівельників Галичини. 1904 р. Страйк нафтовиків Борислава. Робітники ставили вимоги:

• 8-годинного робочого дня;

• поліпшення умов праці;

• підвищення заробітної платні та ін.

Селянський рух