Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Економічна думка періоду середньовіччя



Період середньовіччя пов’язаний зі значними соціально-економічними та культурними трансформаціями, які були пов’язані з розпадом рабовласницької цивілізації й формуванням феодального способу виробництва. Характерною рисою економічної думки середньовіччя є її яскраво виражений релігійний характер. Її ми знаходимо в теологічних творах, а також в юридичних кодексах.

На європейську економічну думку значний вплив здійснило християнство. Воно сформувало основні релігійно-етичні норми в рамках яких і розвивається економічна думка. Ранньохристиянська економічна думка розвивається ранніми каноністами, й насамперед найвидатнішим їх представником – Августином Блаженним (359 – 430 рр. н.е.). Християнство засуджувало устремління до збагачення, тому каноністи виступала проти лихварства й торгового прибутку. Вони виступали за недопустимість нееквівалентного обміну. Обмін повинен бути справедливим відповідно до витрат праці.

Зміна соціально-економічного устрою, соціальне розшарування та зародження феодальної власності знайшло відображення в юридичних кодексах. Одними з найбільш значущими є складені у Королівстві франків „Салічна правда” (481 – 511 рр.) та „Капітулярій про вілли” (VIII – IX ст.). „Салічна правда” захищала общинну власність на землю, ліси, пасовища, захищала общину від проникнення чужинців. Разом з тим в ній відображено процес економічної диференціації в суспільстві, економічного відособлення сімейних господарств, захищається їх приватна власність. В „Капітуляції про вілли” закріплюється феодальне право власності на землі та організація натурального феодального господарства, заснованого на використанні праці феодально залежних селян.

В період пізнього середньовіччя (XIII – XIV ст.) відбуваються якісні зміни в феодальному виробництві. Разом зі зростанням земельної власності та багатства феодалів, прискорюється розвиток товарних відносин, що не могло не знайти відображення в економічній думці. Уваги в цей період заслуговують погляди пізніх каноністів й, насамперед, визнаного авторитета католицької церкви домініканського монаха Фоми Аквінського (1225 – 1274). Фома Аквінський далі розвиває ідею „справедливої ціни”. Справедливу ціну він тлумачить двояко. З одного боку, це ціна при якій врівноважуються трудові витрати, з іншого боку, справедливою можна вважати ціну при якій сторони отримують рівну користь. Суспільну нерівність Фома Аквінський пояснює природними відмінностями людей та божественною волею, яка розділила людей на стани. Представників привілейованого стану він зображає як людей, які піклуються про трудівників, тому й заслуговують на більш високі доходи.

Існують пам’ятники економічної думки доби середньовіччя і в Україні. До них належать перш за все „Руська правда” (ХІ ст.) та „Повість временних літ” (кін. ХІ – поч. ХІІ ст.). „Руська правда” являла собою кодекс законів, які регламентували суспільно-економічне життя Київської Русі. Він охороняв права приватної власності, закріплював феодальну власність на землю та право її спадкування, регламентував торгівлю та лихварство. На відміну від Західної Європи, в Київській Русі торгівля визнавалась почесною діяльністю, а лихварство не вважалось гріховним. Закон регламентував торгівлю та лихварство, захищаючи торговців від свавілля кредиторів, а останніх від марнотратства позичальників. В „Повісті временних літ” знайшов відображення господарський уклад суспільства, визнається, що джерелом усякого багатства є праця, визнається природність поділу праці та його значення для підвищення майстерності.





Дата публикования: 2014-11-28; Прочитано: 593 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.005 с)...