Сутність та особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах світу. Мануфактурне виробництво

Розвиток товарних відносин, розширення ринків збуту сприяли поширенню такої організаційної форми виробництва як мануфактура. Мануфактура – підприємство на якому ще використовується ручна, реміснича техніка виробництва, проте уже запроваджено поділ праці. Це робило виробництво більш ефективним, сприяло підвищенню продуктивності праці й збільшенню обсягів виробництва. Хоча перші мануфактури з’являються ще у XІV столітті, тепер вони перетворюються на основну форму організації промислового виробництва. XVI – XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурний період розвитку промисловості. Мануфактура стала передумовою переходу до крупного машинного виробництва.

Існували два типи мануфактур: розсіяна (децентралізована) і централізована. Централізована утвердилась у XVII ст. Вперше мануфактури виникають в суконному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні. Зародження мануфактур відбувалося у двох напрямках:

- торговий капітал підпорядковував виробництво;

- виробник ставав і підприємцем і купцем.

Розвиток торгівлі і промисловості створив передумови індустріалізації сільського господарства. Вони формувалися у трьох основних напрямках: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної земельної ренти на капіталістичну, зростання товарності.

Значну роль в процесі генези індустріального суспільства відіграли буржуазні революції в Нідерландах (1566 - 1609 р.р.), Англії (1640 - 1650), Північній Америці (1775 - 1783 р.р.); Франції (1789 - 1794 р.р.)

XVI - XVIII ст. - період завершення становлення національних ринків, їх поширення та зміцнення.

На початку XVIII ст. центром світової торгівлі став Антверпен. З кінця XVI ст. його наступником став Амстердам. З 30-х рр. XVIII ст. перше місце в міжнародній торгівлі посіла Великобританія.

Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи та кредиту. На початку XVI ст. в Антверпені склався грошовий ринок, де у міжнародних розрахунках використовували векселі, вдосконалилися товарні біржі, зародилася страхова справа.

У XVIII ст. в світі почав панувати англійський фінансовий капітал. В 1694 р. був створений Англійський банк. Характерною ознакою господарств європейських країн був державний борг. Практикувалися примусові позики у населення. Розвивалася податкова система. Застосовувалися прямі й непрямі податки.

Усі ці процеси: географічні відкриття і утворення колоніальної системи; зростання масштабів міжнародної торгівлі і перетворення її на світову; розвиток фінансових операцій та мануфактурного виробництва; буржуазні революції та зміна політичного устрою сприяли процесу первісного нагромадження капіталу в Європі. Розвиток капіталізму потребує двох умов: концентрації засобів виробництва в руках окремих людей та наявності вільної робочої сили.