Принципи організації безготівкових розрахунків

Для створення ефективної системи безготівкових розра­хунків принципове значення має правильне визначення її принципів - основних нормативних положень, якими слід керуватися, щоб безготівкові розрахунки максимально сприя­ли прискоренню народногосподарського обороту. В економічній науці склалося неоднозначне тлумачення принципів безготів­кових розрахунків. Загальноприйнятою стала точка зору про виділення загальноекономічних і специфічних властивостей принципів організації безготівкових розрахунків. Специфіка принципів безготівкових розрахунків відображає реальний стан національної економіки (криза, депресія, пожвавлення, підне­сення).

Безумовно, що принципи організації безготівкових розра­хунків на макроекономічному рівні мають розглядатися у взає­мозв'язку з особливостями реформування фінансової сфери вітчизняної економіки. На мікроекономічному рівні принци­пи організації безготівкових розрахунків випливають із спе­цифіки реалізації економічних інтересів трьох суб'єктів сфе­ри безготівкового обігу - платника, одержувача грошових коштів і банку.

Принципи безготівкових розрахунків - це вихідні поло­ження, які визначають конкретний економічний зміст спо­собів і форм розрахунків. У міру реальних ринкових змін в

економіці змінюються також принципи організації безготів­кових розрахунків, виникають і формуються нові принципи. Виділяються такі основні принципи організації безготів­кових розрахунків:

1. Грошові кошти всіх господарських суб'єктів (як власні, так і залучені) підлягають обов'язковому зберіганню на роз рахункових, поточних та інших рахунках в установах банків. При кризовому стані економіки недотримання цього принци­пу призводить до відтоку грошей з легальних каналів грошо­вого обороту і, як наслідок, до посилення "тіньового" характеру економіки.

2. Грошові розрахунки і платежі підприємств (організацій) усіх форм власності здійснюються через установи банків, як правило, в безготівковому порядку за документами, що перед­ бачені правилами проведення цих розрахунків. Готівкові роз­рахунки характерні лише для невеликих за сумою міжгоспо­дарських платежів і обмежених витрат на внутрігосподарські потреби. В кризовій економіці здійснення розрахунків між господарськими суб'єктами готівкою (а часто й валютою іно­земних держав), минаючи установи банків і поза їхнім конт­ролем, посилює нелегальний режим функціонування багатьох підприємств і організацій, призводить до розширення дефіци­ту реальних "живих" грошових коштів.

3. Розрахунки з покупцями за товарно-матеріальні цінності і послуги провадяться, як правило, після відпуску продукції або надання послуг. Максимальне наближення моменту про­ ведення платежу до терміну відпуску товарів – необхідна умова забезпечення економічності безготівкових платежів. Проведення оплати товарів і послуг після їх відвантаження (відпускання, надання) без затримки платежу свідчить про
високу платоспроможність підприємств і ефективну платіж­ну та договірну дисципліну в народногосподарському обороті країни.

4. Платежі за товари і послуги з рахунка підприємства здійснюються, як правило, за згодою (акцептом) платника (власника рахунка) після перевірки виконання постачальни­ком договірних умов. У разі порушення умов договору плат­ник може відмовитися від оплати розрахункових документів, про що повідомляє постачальника у порядку і в терміни, пе­редбачені договором. Цей принцип організації безготівкових розрахунків відображає основоположну роль споживача (по­купця) в системі ринкових відносин.

5. Безготівкові розрахунки проводяться за рахунок і в ме­жах коштів, що є на рахунку платника, або його права на одер­жання кредиту (банківського чи комерційного). Якщо на ра­хунку покупця немає достатніх грошових коштів, платежі неможуть бути здійснені в принципі. "Не постачати, не маючи гарантій оплати" — правило ринкових відносин. Банком відкривається і обслуговується картотека не оплачених вчас­но розрахункових документів. Платежі проводяться в міру надходження грошових коштів на рахунок платника.

6. Зарахування коштів на рахунок одержувача відбуваєть­ся після списання відповідних грошових сум з рахунка плат­ника. Банк зобов'язаний контролювати ці рахунки, щоб попе­редити зловживання, що мають місце під час оплати безтовар­них документів. Якщо буде встановлено факт подання в банк безтоварних розрахункових документів, то банк зобов'язаний стягнути штраф з підприємства (організації), яке виписало такий документ.

7. Постачальники і покупці (споживачі) мають право вільного вибору форми безготівкових розрахунків і способу платежу, що узгоджується при укладанні договорів поставок або договорів підряду. Банк не втручається у договірні відно­сини та вибір форм розрахунків і способу платежу. Платни­ки й одержувачі коштів контролюють вчасне проведення роз­рахунків і претензій, що виникають, розглядають їх у встанов­леному претензійно-позовному порядку без участі банківсь­ких установ. Необхідним є використання найраціональніших форм і способів безготівкових розрахунків у даних фінансо­во-господарських умовах.

Специфіка прояву принципів організації безготівкових роз­рахунків у вітчизняній економіці виражається нині неспри­ятливими кризовими умовами господарювання.

Недотримання принципів організації безготівкових розра­хунків призводить до кризи всієї системи розрахунків (платіж­ної кризи).

Наявні принципи розрахунків охоплюють регулюючим впливом усі важливі елементи системи безготівкових розра­хунків, і насамперед способи та форми розрахунків.