Б.Лепкий

І.Франко розглядає поезію С.Руданського як достойне завершення тієї школи романтиків, яка виникла в Харкові до Шевченка і незалежно від нього, але розвивалася далі з урахуванням його появи, як своєрідний “перехід від тих перших орачів до свобідної та суто ліричної музи Шевченка”.

Короткі епічні анекдоти, котрих сюжет взятий з уст народу й прибраний у легеньку, сказати б можна, куцу форму народної коломийки, саме у цих творах поет виявив усі прикмети свого таланту.

І.Франко

Гірка... доля Руданського й як поета. В ходячій репутації з нього зроблено якогось веселого, безжурного шибайголову, що сміявся на потіху веселим людям у своїх приказках чи співомовках... Але нічого не може бути облуднішого й образливішого над цю ходячу репутацію: трудно знайти песиміста більшого за цього неначе веселого поета.

С.Єфремов

ТЕМА 6. Літературна творчість Анатоля Свидницького [2]

(1834 – 1871)

План

1. Типовість біографії українського “інтелігентного пролетаря” з “гайдамацькими” (М.Драгоманов) ідеями.

2. Поетичні спроби А.Свидницького: мотиви і образи, жанрово-стилістичні особливості.

3. Фольклорно-етнографічні нариси “Злий дух”, “Відьми, чарівниці й опирі”, “Великдень у подолян”.

4. Роман “Люборацькі” як перший в українській літературі соціально-психологічний роман:

a) історія написання та видання;

b) проблематика твору;

c) система образів, прийоми їх типізації та індивідуалізації;

d) композиція;

e) мовно-стильові особливості;

f) І.Франко про художній напрям, стильові особливості роману.

Тексти

Люборацькі.

Злий дух. Відьми, чарівниці й опирі. Великдень у подолян.

Вже більше літ двісті... Україно, мати наша... В полі доля стояла...

Два упрямых. Жебраки. Пачковозы. Гаврусь и Катруся.