Основні завдання студента в клініці інфекційних хвороб

Орієнтовна сортиментна структура деревної сировини від рубок догляду і санітарних рубок (за Терелею І.В. [ ])

Природні зони	Вихід ліквідної деревини	Ділова	Дрова	Хворост
Рубки в молодняках
Полісся
Лісостеп
Степ
Карпати
Крим
Проріджування
Полісся
Лісостеп
Степ
Карпати
Крим
Прохідна рубка
Полісся
Лісостеп
Степ				–
Карпати				–
Крим

Курсу медичного факультету

Авторський колектив:

Анастасій І.А. (Київ)

Вінницька О.В. (Київ)

Вовк Л.М. (Київ)

Волікова О. О. (Київ)

Ворожбит О.Б. (Львів)

Глей А.І. (Київ)

Голубовська О.А. (Київ)

Грижак І.Г. (Івано-Франківськ)

Грицко Р.Ю. (Львів)

Гудзенко О.А. (Київ)

Домашенко О.М. (Донецьк)

Дубинська Г.М. (Полтава)

Ізюмська О.М. (Полтава)

Кіселик І.О. (Львів)

Климанська Л.А. (Київ)

Кобрин Т.З. (Івано-Франківськ)

Козько В.М. (Харків)

Копчак О.В.(Івано-Франківськ)

Корчинський М.Ч. (Київ)

Кушнєрова О.А. (Дніпропетровськ)

Матейко Г.Б. (Івано-Франківськ)

Медведєва Л.С. (Київ)

Митус Н.В. (Київ)

Мізюк Р.М. (Івано-Франківськ)

Нікіфорова Т.О. (Івано-Франківськ)

Овчаренко П.А. (Київ)

Подолюк О.О. (Київ)

Рудинский В.Ф. (Київ)

Савельєв В.Г. (Запоріжжя)

Сервецький К.Л. (Одеса)

Скицюк А.С. (Київ)

Сотнік Ю.П. (Донецьк)

Тютюнщиков Б.Г. (Запоріжжя)

Чебаліна О.А. (Донецьк)

Чепілко К.І. (Київ)

Чорновіл А.В. (Львів)

Шевченко О. П. (Київ)

Шестакова І.В. (Київ)

Шкурба А.В. (Київ)

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ВСТУП

Дані методичні вказівки складені згідно програми з інфекційних хвороб для студентів медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації зі спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110101, “Педіатрія” 7.110104, “Медико-профілактична справа” 7.110105 напряму підготовки 1101 “Медицина” відповідно до таких нормативних документів: освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) і освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджені наказом МОН України від 16.04.03 №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”; експериментальний навчальний план, розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затверджений наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медико-профілактича справа”; рекомендації щодо розроблкя навчальних програм навчальних дисциплін, затверджених наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”; наказ МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”; інструкція про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005), наказ МОЗ України від 27.07.07 за №414 “Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 31.01.2005 р. №52 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа»; лист МОЗ України від 21.01.2008 р. № 08.01-22/65.

Кінцеві цілі з дисципліни для всіх зазначених спеціальностей однакові, тому складена єдина програма з інфекційних хвороб. Згідно з навчальним планом вивчення дисципліни здійснюється на V році навчання.

Інфекційні хвороби як навчальна дисципліна: а) базується на вивченні студентами медичної і біологічної фізики, морфологічних дисциплін, мікробіології, вірусології та імунології, фізіології, патофізіології, внутрішніх хвороб, хірургії, неврології, дерматології, епідеміології, офтальмології, отоларингології, ендокринології, клінічної фармакології, реаніматології та інтегрується з цими дисциплінами; б) закладає основи вивчення студентами сімейної медицини, що передбачає інтеграцію викладання з цією дисципліною та формування умінь застосовувати знання з інфекційних хвороб в процесі подальшого навчання і в професійній діяльності; в) закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій організму в процесі життєдіяльності.

У загальній системі підготовки лікаря дисципліна „Інфекційні хвороби” посідає важливе місце з урахуванням значної поширеності інфекційної патології, необхідності формування у майбутніх лікарів клінічного мислення, вмінь та практичних навичок, які забезпечують своєчасну діагностику інфекційних хвороб та їх ускладнень, раціональне лікування, вибір оптимальної тактики в разі надання невідкладної допомоги. Особлива увага у викладанні дисципліни приділяється питанням ранньої діагностики, лікуванню хворих на догоспітальному етапі, що сприяє підвищенню якості підготовки лікаря, передусім для амбулаторного підрозділу охорони здоров’я.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної освіти. Програма дисципліни структурована на 1 модуль ЕСТS „інфекційні хвороби та паразитарні інвазії”, до складу якого входять 5 змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними модуля. Змістові модулі: „Введення в інфектологію. Інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом передачі”, „Інфекційні хвороби з повітряно-краплинним механізмом передачі”, „Вірусні гепатити. ВІЛ-інфекція”, „Інфекційні хвороби з трансмісивним механізмом передачі”, „Інфекційні хвороби з рановим та множинними механізмами передачі”.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) спонукає студентів систематично вчитися впродовж навчального року і має забезпечити підвищення якості підготовки студентів.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є лекції, практичні заняття, самостійна робота студентів (СРС).

Методичні матеріали повинні допомогти студентам, які вперше вивчають інфекційні хвороби, засвоїти програмний матеріал, скласти підсумковий модульний контроль. Завдання даних вказівок – скореговувати підготовку студентів до практичних занять, а також під час аудиторної і позааудиторної самостійної підготовки.

Теми лекцій розкривають проблемні питання відповідних розділів інфекційної патології. У лекційному курсі максимально використовуються різноманітні дидактичні засоби – мультимедійні презентації, навчальні кінофільми, слайди, магнітофонні записи, демонстрація тематичних хворих. Лекційний і практичний етапи навчання студентів по можливості формуються у такій послідовності – лекції передують практичним заняттям.

Практичні заняття за методикою їх організації є клінічними і передбачають: курацію хворих на інфекційні хвороби, яка здійснюється за заданим алгоритмом дій студентів; розгляд теоретичних питань та набуття практичних навичок за стандартними переліками до кожного практичного заняття та під час підсумкового модульного контролю; аналіз архівних історій хвороб; вирішення ситуаційних завдань; стандартизований тестовий контроль, усне і письмове опитування.

Самостійна робота студентів (СРС) посідає у вивченні дисципліни вагоме місце. Окрім традиційної підготовки студентів до практичних занять і модульного контролю, а також опанування переліком тем, що винесені для самостійного вивчення, вона включає роботу студентів у клініці в позааудиторний час з оволодінням практичними навиками, складання ними схем дифдіагностики та алгоритмів обстеження хворих, підготовку і написання історії хвороби. Ефективність СРС повинна забезпечуватись співпрацею студентів і викладачів.

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем модуля на останньому контрольному занятті. Застосовуються такі засоби визначення рівня підготовки студентів: комп’ютерне і бланкове тестування, розв’язування ситуаційних задач, інтерпретація лабораторних досліджень, аналіз і оцінка результатів специфічних та інструментальних методів обстеження, контроль практичних навичок, відповіді на стандартизовані теоретичні питання.

Методичні вказівки складаються з двох частин. У першій частині наведений перелік певного мінімуму знань і умінь, якими студент повинен оволодіти, вивчивши курс інфекційних хвороб, подається список рекомендованої літератури до цілого курсу. Методичні матеріали, присвячені окремим хворобам, включені в першу і другу частини, мають стандартну структуру і містять такі розділи: визначення, основні вимоги програми, клінічний приклад, контрольні запитання, розшифрування основних термінів, завдання для самостійної підготовки, список додаткової літератури до даної теми.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СТУДЕНТА В КЛІНІЦІ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

Мета вивчення навчальної дисципліни «Інфекційні хвороби» встановлюється на основі додатків Б і Г освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модуля і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни (ГСВО-2003). Цілі (кінцеві і конкретні) сформульовані з точки зору „професійної діяльності” з урахуванням відповідних таксономічних рівнів. На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модуля сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі після вивчення дисципліни: діагностувати основні клінічні симптоми, що формують характерний синдром щодо найбільш поширених інфекційних хвороб; ставити попередній діагноз найбільш поширених інфекційних хвороб (синдромальний та етіологічний); ставити попередній клінічний діагноз, планувати профілактичні та карантинні заходи щодо найбільш поширених та особливо небезпечних хвороб; інтерпретувати закономірності та особливості перебігу патологічного та епідеміологічного процесу при різних інфекційних хворобах; здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику різних інфекційних хвороб та інфекційних хвороб з неінфекційними; інтерпретувати результати специфічних методів обстеження за наявності поєднаної патології – інфекційної та неінфекційної; визначити тактику ведення хворих на найбільш поширені інфекційні хвороби; визначити тактику госпіталізації та ізоляції інфекційних хворих; діагностувати невідкладні стани та надавати допомогу на догоспітальному етапі; демонструвати обізнаність щодо інфекційних хвороб, як зброї масового ураження; прогнозувати наслідки інфекційних захворювань для здоров'я людини; демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці інфекційних хвороб.