Програма

Програма

Курс „Історія Росії” входить до переліку загальних дисциплін, що викладаються студентам 2 курсу історичного факультету ОНУ. Він передбачає протягом одного семестру вивчення історії Росії 9-15 ст. і складається з курсу лекцій, практичних занять та самостійної роботи студентів. На протязі лекцій розкриваються питання про еволюцію державного устрою Росії, основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики, соціальної боротьби, закономірності та особливості соціально-економічного, суспільно-політичного розвитку тощо. Складні та цікаві питання докладніше розглядаються на практичних заняттях, під час яких студенти мають можливість висловити свою думку, виступити з рефератом або повідомленням з конкретної проблеми курсу. До кожної теми додається рекомендований список літератури, з якої студенти можуть почерпнути необхідну інформацію. Рівень знань, який був продемонстрований на протязі навчального процесу з курсу „Історія Росії”, оцінюється у балах та складає підсумкову оцінку.

Напрямок 7.0301 „Історія”, спеціальність ”Всесвітня історія”(070002).

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (9-13 ст.ст.)

Тема 1. Вступ. Росія у світовому історичному процесі.Визначення предмету та загальна характеристика курсу. Цілі та основні функції курсу (пізнавальна, інтелектуально-розвиваюча, практично-політична, світоглядна). Основні поняття курсу.

Природно-кліматичні і геополітичні умови формування і розвитку Російської держави. Її історичні, конфесійні й етносоціальні особливості. Загальна характеристика основних періодів історичного розвитку Росії.

Правлячі династії ранньофеодальної Русі. Традиції офіційного титулування. Великі та удільні князі давньоруської держави. Рюриковичі, Гедиміновичі.

Тема 2. Давньоруська держава Київська Русь: факти і легенди її виникнення й еволюції. Зовнішньополітичні фактори розвитку. Передумови виникнення давньоруської держави Київська Русь, додержавна соціально-політична організація східних слов`ян. Об`єднання східнослов`янських племен під владою київського князя. “Норманська теорія”: джерела та особливості її формування. Київська Русь Х - на початку ХІІ ст.: соціально-економічний, політичний розвиток, зовнішня політика, вірування, культура. “Повість временних літ”, “Руська правда” як історичне джерело.

Тема 3. Передумови та початок феодальної роздробленості. Поняття феодальної роздробленості, її економічна та політична сутність, економічні, суспільно-політичні, соціальні та зовнішньополітичні пе­редумови, історичне місце. Поява уділів, їхня роль у соціально-політичній історії. Уділ і вотчина, як форми поземельної власності у давньоруській державі.

Виникнення князівств, загальна характеристика їхнього розвитку. Хронологія виділення князівств, динаміка територіального розпаду Київської Русі. Політичні традиції (монархічна і республіканська) удільного періоду.

Тема 4. Ростово-Суздальське князівство. Великі князі володимирські. Ростово-Суздальські землі в складі Давньоруської держави. Відокремлення від Кієва. Юрій Довгорукий і його політика. Боротьба за великокнязівскький стіл у ІІ чверті 12 ст. Перше згадування про Москву.

Андрій Боголюбський, нова політична концепція. Всеволод Велике Гніздо і його найближчі нащадки. Великі князі володимирські: генеалогічний і особистий склад, соціальний і політичний статус у Північно-Східній Русі.

Соціально-економічний розвиток Володимиро-Суздальської Русі, культура регіону. Подальше дроблення земель, зміна політичної карти Північно-Східної Русі в середині 13 ст.

Тема 5. Інші князівства Північно-Східної Русі. Рязанське князівство: виникнення, соціально-економічний розвиток і політична історія, князівська династія, взаємини з іншими князівствами, приєднання до Москви.

Заснування Нижнього Новгорода, утворення князівства. Переяславль-Залеське, Ярославське князівства: соціально-економічний розвиток, політична доля. Удільні князівства Північно-Східної Русі (Галич, Углич, Білоозеро, Молога, Пронськ, Можайськ та інші).

Полоцькі та Смоленські землі: соціально-економічний розвиток і специфіка політичної історії.

Тема 6. Новгородська боярська республіка. Новгородська земля: географічне положення, статус у Давньоруській державі, специфіка адміністративно-територіального розподілу (кінцi, п’ятини, пригороди).

Взаємини Києва і Новгорода наприкінці 11 ст. Повстання 1136 року і утворення боярської республіки. Законодавча і виконавча влади, характеристика основних ланок апарату управління. Особливості політичного устрою Новгороду. Новгородські і великі володимирські князі, зміна статусу новгородських князів за часів Олександра Невського.

Характерні риси соціально-економічного розвитку Північно-Західної Русі, особливості соціально-економічного розвитку Новгороду. Культура регіону домонгольського періоду.

Тема 7.Боротьба Русі з іноземними загарбниками в 12-13 ст. Русь та татаро-монголи. Феодальна роздробленість і зовнішньо-політичні фактори розвитку Русі. Загальна характеристика основних супротивників і військово-політичних конфліктів в 12-13 ст Зовнішньополітична діяльність Новгорода, “хрестоносна” агресія: Невська битва, її підсумки, значення; битва на Чудскому озері: хід, військово-політичні підсумки. Олександр Невський: історичний портрет державного діяча і полководця.

Русь і татаро-монголи: загальна характеристика супротивника; перше зіткнення з татаро-монголами (Калка, 1223 р.); походи Батия 1236-38 рр., битва на р. Сіть (1238 р.), завоювання північно-східної Русі. Походи 1239-41 рр., завоювання південно-руських земель. Золота Орда і Русь: форми залежності і їхні прояви. Політична концепція О. Невського. Русь та Велике Литовське князівство.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.