Нарахована кількість виготовленої розцінка за

заробітна = продукції (виконаних * одиницю продукції

плата робіт) (роботи)

Оплата відпустки:

Згідно з чинним законодавством кожен працівник має право на оплачувану відпустку. Відпустки поділяються на:

• щорічні (основна, додаткова за шкідливі та важкі умови праці, додат­кова відпустка за особливий характер праці, інші додаткові відпустки);

• додаткові відпустки в зв'язку з навчанням;

• творчі відпустки;

• соціальні відпустки (у зв'язку з вагітністю та пологами; по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; додаткова відпустка праців­никам, які мають дітей).

Основна відпустка гарантована працівнику незалежно від того, де він працює і яку роботу виконує. Згідно з Кодексом законів про працю (КЗпП) щорічна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів. При цьому не має значення, є робота основною чи роботою за сумісництвом, зайнятий працівник повний робочий день чи ні.

Додаткова відпустка надається у випадку особливих умов і характеру робо­та, тобто визначальними стають особливі обставини, передбачені законодавством або колективним договором.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірських роботах, — 69 календарних днів.

При визначенні тривалості щорічних відпусток, що надаються працівникам, не враховуються святкові та неробочі дні. Згідно з КЗпП в Україні встановлено 10 святкових і неробочих днів.

Право на щорічну основну і додаткову відпустку мають працівники, які пропрацювали на даному підприємстві не менше шести місяців. Щорічні відпус­тки надаються працівникам, як правило, згідно з графіком відпусток на підпри­ємстві.

Ненадання працівнику щорі­чної відпустки є порушенням законодавства про працю (навіть у випадку, якщо працівник не бажає іти у відпустку).

Відпустка нараховується на основі наказу (розпорядження) про надання від­пустки. Підставою для видачі наказу є заява працівника.