Роль православної і католицької церков у сучасному світі

Слід зупинитися на ставленні Церкви до деяких проблем біоетики, пов’язаних із застосуванням біомедичних технологій. На думку богословів, досягнення у цій сфері може призвести до непередбачених наслідків. У питанні про контроль над дітонародженням Церква виходить з уявлення про життя як божий дар. Тому штучне переривання вагітності будь-якого терміну без вагомих медичних підстав нею розглядається як тяжкий гріх. Згідно з канонічним правом аборт прирівнюється до вбивства. Відповідальними за цей гріх вважаються не тільки мати, але й батько, якщо він погодився на проведення аборту, а також лікар, який здійснив переривання вагітності. Щодо контрацепції, то Церква забороняє застосування протизаплідних абортивних засобів, що знищують зародок на ранніх стадіях. Морально недопустимим з православної точки зору вважається штучне запліднення донорськими статевими клітинами, клонування людини, фетальна терапія (використання тканини і органів абортованих ембріонів), евтаназія (умисне умертвіння невиліковно хворих), а також зміна статі (транссексуалізм).

Велике значення для долі сучасного католицизму мав II Ватиканський собор (1962-1965 рр.), який скликав папа Іван XXIII (Анжело Ронкаллі). Реформи, які провів собор, зробили католицизм більш привабливим для сучасної людини, пристосували цю конфесію до реалій сьогодення. Поряд з Іваном XXIII, видатним релігійним діячем був папа Іван Павло II (Кароль Войтила), обраний у 1978 р. Він активно продовжував політику оновлення католицизму, започатковану II Ватиканським собором.

Висновки: на сьогодні католицька церква є значним політичним фактором впливу на міжнародну політику, вона має вплив не тільки на громадські організації, а й на уряди найбільших країн.