Накладна — це документ

а) що є різновидом термінового зобов'язання, яке офор­мляється з метою отримання кредиту за спеціаль­ними позиковими рахунками;

б) що видається установам, організаціям, підприєм­ствам на підтвердження одержання певних матер­іальних цінностей і грошей;

в) який дає право на отримання, відправлення ван­тажів чи матеріальних цінностей.

22. Накладна містить такі реквізити:

а) назва виду документа; підстава, на основі якої ви­дано цей документ; кому і від кого видано доку­мент; позначення кожної графи: а) назва пред­метів; б) сорт; в) розмір; г) одиниця виміру; ґ) номенклатурний номер; д) кількість; є) вар­тість; є) сума вартості; підпис керівника устано­ви й бухгалтера; дата; хто видав та хто одержав; печатка або штамп установи;

б) номер, тематичний заголовок, основну частину (містить графи і рядки);

в) номер; тематичний заголовок; заголовну частину; основну частину, що містить графи; примітки, які виносяться в окрему колонку або за межі документа.

23. Особисті доручення видаються...

а) службовим особам на здійснення операцій, пов'язаних з управлінням майном;

б) окремим особам, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.);

в) установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей.

24. Офіційне доручення, що надає повноваження служ­бовій особі на здійснення однотипних вчинків (представництво в органах суду, здійснення транспортних, господарських і банківських операцій у межах певного періоду часу), називається:

а) загальним;

б) разовим;

в) спеціальним.

25. Разове офіційне доручення видається...

а) окремим особам, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, по­штового переказу та ін.);

б) на здійснення одноразових дій (найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей);

в) службовим особам на здійснення операцій, пов'яза­них з управлінням майном.

26. Реквізити особистого доручення:

а) назва виду документа; текст; дата; підпис особи, яка склала доручення; завірення підпису;

б) штамп; номер; дата; назва виду документа; текст; зразок підпису особи, якій видано документ; підпис керівника установи; печатка;

в) номер, тематичний заголовок, основна частина (містить графи і рядки).

27. Письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, — передавання і отримання документів, товарів, грошей матеріальних цінностей називається:

а) заявою-зобов'язанням;

б) розпискою;

в) відомістю.

28. Загальне офіційне доручення — це доручення...

а) що надає право здійснення операцій, пов'язаних з управлінням майном;

б) що надає повноваження службовій особі на здійснен­ня однотипних вчинків (представництво в органах суду, здійснення транспортних, господарських і банківських операцій у межах певного періоду ча­су):

в) яке видається на здійснення одноразових дій (най­частіше це отримання товарно-матеріальних цінностей).

29. Розписка має такі реквізити:

а) прізвище, ім'я, по батькові того, хто пише цей до­кумент; посада, прізвище, ім'я, по батькові того, кому ви­дається цей документ; у чому конкретно дається (слід зазначити точне найменування матеріальних цінностей, предме­тів); дата й підпис того, хто отримує цінності;

б) штамп; номер; дата; назва виду документа; текст; зразок підпису особи, якій видано доку­мент; підпис керівника установи; печатка;

в) назва виду документа; підстава, на основі якої ви­дано цей документ; кому і від кого видано доку­мент; позначення кожної графи: а) назва пред­метів; б) сорт; в) розмір; г) одиниця виміру; ґ) номенклатурний номер; д) кількість; є) вар­тість; є) сума вартості; підпис керівника устано­ви й бухгалтера; дата; хто видав та хто одержав; печатка або штамп установи.

30. Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набу­вають юридичної сили лише після того, як...

а) підпис особи, що склала цей документ, завірив керів­ник установи печаткою і своїм підписом;

б) документ затвердила вища інстанція або відпові­дальний керівник установи чи організації;

в) сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідна оформили його письмово.

Рекомендована література

1. Глущик С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник / Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. – К.: А.С.К., 2003. – 400 с.

2. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навчальний посібник для студентів аграрних вищих навчальних закладів та коледжів / Тетяна Борисівна Грищенко. – к.: Центр навчальної літератури, 2003. – 536 с.

3. Довідник з культури мови: Посібник / С.Я. Єрмоленко, С.П. Бибик, Н.М. Сологуб та ін. за ред. С.Я. Єрмоленко. – К.: Вища школа, 2005. – 399 с.

4. Загнітко А.П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування / А.П. Загнітко, І. Г. Данилюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004. – 480 с.

5. Мацюк З.О. Українська мова професійного спілкування / З.О. Мацюк, Н.І. Станкевич. – К.: Каравела, 2005. – 352 с.

6. Мацько Л.І. Культура українського фахового мовлення: Навчальний посібник / Л.І. Мацько, Л.В. Кравець. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360 с.

7. Паламар Л.М. Українське ділове мовлення: Навчальний посібник / Л.М. Паламар, Г.М. Кацавець. – К.: Либідь, 1997. – 296 с.