Поділяються на

– ножі (господарські – для хліба, для овочів, для м’яса, кухонні; буфетні (для масла, для сиру, для лимону, фруктів); складні, садові);

– ножиці (господарські, конторські, закрійні, манікюрні, перукарські, кравецькі та ін.);

– столові прибори: ложки – столові, десертні, чайні, розливні, для спецій; виделки – 4-3 і 2-рожкові; кухонні набори та буфетні приналежності – ситечка для чаю та кофе, кільця для серветок, штопори, щипці для цукру, щипці для колення горіху, лопатки для торту та ін.).

3. Приладдя для вікон та дверей.

Ручки, петлі, замки (накладні, врізані, висячі, гаражні), засувки, допоміжне приладдя (пружини дверні, фіксатори, гачки, кутики та ін.).

4. Приладдя, які полегшують домашню працю.

– прибори для приготування їжі (м’ясорубки, шатківниці, машинки для консервування, кришки для консервування, соковижималки, овочерізки);

– для прибирання житлових приміщень, прання, прасування (совки, праски, прасувальні дошки та ін.);

– допоміжні пристосування (вагівниці, підставки під гаряче, сушки для тарілок та ін.).

5. Інструменти.

Деревообробні (пили, ножівки, сокири), металообробні (зубило, молотки, ножівки, напилки, надфілі, кувалди), монтажні (плоскогубці, викрутки, кусачки, ключі), вимірювально - розміточні (метри, штангенциркулі, схил), садово - городній інвентар (секатори, лопати, граблі, коси, оприскувачі).

6. Нагрівальні та освітлювальні прибори.

Прибори для приготування їжі (газові плити), водогрійні прибори (газові водонагрівачі (колонки АГВ), опалювальні прибори (котли і апарати, які працюють на твердому та рідкому паливі); освітлювальні прибори (керосинові лампи, ліхтарі).

7. Кріпильні деталі.

Болти, гайки, хомути, скоби, цвяхи будівельні, толеві, покрівельні, тарні, оздоблювальні, шпалерні.

Кожна з цих груп товарів поділяється на підгрупи, види та різновиди.

Металогосподарські товари розрізняють за вихідним матеріалом, способом виготовлення, обробкою, фасонами, розмірами та комплектністю.

Метали мають здатність руйнуватися внаслідок їх окислення під дією зовнішнього середовища.

Для захисту металів від корозії застосовують легування (введення у сплав стійких до корозії металів – хром, нікель та ін.) На поверхні металів створюють захисні покриття: лакування, фарбування, емалювання, цинкування, луження (покриття оловом), змащування мастилами та ін.

Вимоги до якості металогосподарських товарів через численність їх видів досить різноманітна. Усі деталі повинні бути зібрані акуратно, щільно і без зазорів. На оброблених поверхнях не допускаються тріщини, вм’ятини, заусениці, гострі кути, сліди від корозії та інші дефекти, які погіршують зовнішній вигляд виробів.

Метали, сплави, покриття, які застосовуються для харчового посуду не повинні містити токсичних матеріалів.

Зберігають металогосподарські вироби в приміщеннях без різких коливань температур при 15-25^о С і відносній вологості до 65%.

В одному приміщенні не можна зберігати товари побутової хімії: кислоти та луги, випаровуючись, можуть спричинити корозію металів.

Металеві вироби з полірованою поверхнею не можна брати пітними руками, в цих місцях можуть з’явитися сліди корозії.

Питання для повторення.

1. Які метали та сплави використовують для виробництва металогосподарських товарів?

2. Які види захисних покриттів від корозії застосовують для металогосподарських виробів?

3. На які групи поділяються металогосподарські товари за призначенням?

4. Яких умов та правил потрібно дотримуватися при зберіганні металогосподарських товарів?