Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
С1 | С2 | С3 | Концентрований маркетинг– компанія концентрує зусилля на одному ринковому сегменті | ||
Т1 | |||||
Т2 | |||||
Т3 |
С1 | С2 | С3 | Товарна спеціалізація Компанія пропонує один товар всім ринковим сегментам | ||
Т1 | |||||
Т2 | |||||
Т3 |
С1 | С2 | С3 | Ринкова спеціалізація Компанія пропонує всі товари одному сегменту | ||
Т1 | |||||
Т2 | |||||
Т3 |
С1 | С2 | С3 | Вибіркова (селективна) спеціалізація Компанія пропонує для вибраних сегментів різні товари | ||
Т1 | |||||
Т2 | |||||
Т3 |
С1 | С2 | С3 | Повне охоплення ринку Компанія продає товари всім групам споживачів | ||
Т1 | |||||
Т2 | |||||
Т3 |
Якщо сегментування дозволяє визначити характеристики, якими має бути наділений товар з позиції переваг споживачів, то позиціонування переконує споживачів, що їм пропонується саме той товар, який вони хотіли б придбати.
Стратегія односегментної концентрації передбачає вибір як цільового одного і ринкового сегмента і зосередження на ньому діяльності фірми. Таким чином, і стратегія односегментної концентрації, концентрований маркетинг і стратегія ринкової ніші є синонімічними категоріями. Переваги стратегії односегментної концентрації полягають у тому, що: спеціалізація діяльності фірми на потребах певного ринкового сегмента дає, змогу найкращим чином їх задовольнити, спеціалізація на одному сегменті забезпечує економію завдяки концентрації коштів. Ризики стратегії односегментної концентрації: існує можливість загострення конкурентної боротьби в цільовому сегменті внаслідок впровадження вужчої сегментації з боку конкурентів і темпи зростання цільового сегмента можуть зменшитися, в результаті чого сегмент: матиме тенденцію до скорочення, а фірма—до втрати цільового сегменту
Стратегія товарної спеціалізації передбачає орієнтацію діяльності фірми на певному різновиді товару, який пропонується різним групам споживачів у межах загального ринку. Недоліком стратегії товарної спеціалізації є ризик скорочення попиту на обраний товар і необхідність швидкої перебудови усього виробничого процесу у разі настання такої ситуації.
Стратегія сегментної спеціалізації означає орієнтацію діяльності фірми на задоволення різних потреб одного ринкового сегмента. Наприклад, фірма "Джонсон і Джонсон" на ринку товарів особистоі гігієни обрала сегмент "діти" і пропонує для нього різні товари — шампуні і масло для догляду за шкірою малюків, зубні щітки тощо. Переваги стратегії сегментної спеціалізації полягають у тому, що завдяки зосередженню на потребах певної групи споживачів існує можливість їх широкого задоволення і досягнення позитивного іміджу. До того ж фірма уникає залежності від одного різновиду товару: у разі зменшення потреби в одному різновиді товару у неї є можливість збільшити увагу до інших різновидів товару. Основний ризик стратегії сегментної спеціалізації полягає у можливому звуженні цільового сегмента. Наприклад, може скоротитися народжуваність і зменшитися попит: на дитячі речі, як і сталося свого часу з дитячим шампунем фірми "Джонсон і Джонсон” Стратегія селективної (вибіркової) спеціалізації полягає у виборі цільових сегментів у межах загального ринку без їх відповідної товарної або сегментної ознак; Основними факторами вибору, цільових ринків у даному випадку є їхня прибутковість та відповідність можливостям фірми. Порівняно з попередніми стратегіями вибору цільового ринку стратегія селективної спеціалізації характеризується значно меншим ризиком від можливого скорочення деяких сегментів або морального старіння деяких різновидів товарів у межах загального ринку. Отже, основною перевагою цієї стратегії є незалежність від однієї групи споживачів (на відміну від стратегій односегментної концентрації і сегментної спеціалізації) та від одного різновиду товару (на відміну від товарної спеціалізації). Недоліком стратегії селективної спеціалізації є диверсифікація зусиль та коштів фірми, їх роззосередження за різними напрямами діяльності.
Стратегія повного охоплення ринку відтворює прагнення фірми задовольнити потреби загального ринку в цілому. Ця стратегія може бути реалізована шляхом використання двох альтернатив — недиференційованого або диференційованого маркетингу. Обидві ці стратегії ставлять мету задоволення потреб ринку в цілому, але пропонують різні шляхи реалізації цієї мети: недиференційований маркетинг — через пошук спільних рис у межах загального ринку (через ринкове агрегування), диференційований маркетинг — через пошук розбіжностей у потребах споживачів загального ринку (через ринкову сегментацію).
Для організації робіт по впровадженню системи стратегічного маркетингу слід чітко сформулювати місію та стратегічні цілі, оцінити можливості, сильні та слабкі сторони, зв’язки з зовнішнім середовищем тощо. Початком цих робіт є побудова системи стратегічного маркетингу,
Розглянемо зміст входу, виходу і зворотного зв’язку системи.
Вихід – це стратегія об’єкта, розроблена на основі нормативів конкурентноспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках;
Вхід – маркетингова інформація, що надходить з різних джерел;
Зворотний зв’язок системи стратегічного маркетингу – додаткові вимоги стадії НДДКР до нормативів конкурентноздатності, рекламації споживачів, нова інформація щодо інновацій
Дата публикования: 2014-11-28; Прочитано: 442 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!