Об'єкт, предмет, функції та завдання порівняльної педагогіки

Об'єкт, предмет, функції та завдання порівняльної педагогіки

Об'єкт науки — це частина об'єктивної реальності, пев­на система або широкий багатогранний процес, явище, на які спрямоване наукове дослідження. Об'єктом порівняльної педагогіки є:

· розвиток освіти на сучасному етапі (Б. Л. Вульфсон, 3. А. Малькова);

· педагогічна теорія і практика в різних країнах і регіонах світу (М. А. Родіонов);

Предмет науки — це сторони, аспекти, елементи об'єкта, Що підлягають безпосередньому вивченню й опосередковані людиною в процесі наукового дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Предметом дослідження порівняльної педагогіки можна вважати стан, тенденції та закономірності розвитку освіти на глобальному, регіональному та локальному рівнях, порівняння (компаративізм) міжнародного та вітчизняного педагогічного досвіду з метою взаємозбагачення національних освітніх куль­тур.

Основними функціями порівняльної педагогіки є:

• аналіз (у порівняльному плані) стану, закономірностей і тен­денцій розвитку освіти і виховання у різних країнах світу;

• розкриття співвідношення загальних тенденцій і націо­нальної (регіональної) специфіки;

• виявлення позитивних і негативних аспектів міжнародного педагогічного досвіду, форм і способів взаємозбагачення національних освітніх культур;

• прогнозування напрямів розвитку освіти (школи і педаго­гіки) в майбутньому;

• уніфікація, впорядкування та адаптація зарубіжних тер­мінів і понять з метою вивчення і запровадження міжнарод­ного педагогічного досвіду (наприклад, у різних країнах світу по-різному трактують поняття «виховання», «серед­ня освіта», «вища освіта» тощо).

Завдання порівняльної педагогіки полягають у си­стематичному аналізі джерельної бази освітніх систем різних країн світу з метою виявлення глобальних закономірностей і тенденцій розвитку освіти та врахування їх специфіки у віт­чизняній педагогіці; виявленні суперечностей і тенденцій су­часного та перспективного розвитку вітчизняної освіти на основі аналізу досягнень і недоліків у зарубіжному педагогіч­ному досвіді; розробленні та використанні уніфікованих, науково обґрунтованих критеріїв оцінки якості та ефектив­ності освіти країн з метою здійснення об'єктивного порівняння (виявлення досягнень і недоліків, специфічних відмінностей та подібних рис); зіставленні педагогічних ідей і шкільної практики та формулюванні на цій основі теоретичних підходів універсального, прогностичного характеру.