Які ж основні риси визначають техногенний характер сучасної цивілізації?

1. Особливе ставлення до природи. В західноєвропейській культурі Світ, Природа завжди розглядалися як поле для прикладання сил людини. Згадаємо закорінену в нашій свідомості парадигму: “Природа не храм, а майстерня, і людина у ній робітник”, “ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх у неї – ось наше завдання” тощо. Порівняємо цей принцип з важливою ціннісною орієнтацією східної культури на невтручання у природу.

2. Людина розглядається як активна істота, покликана перетворити світ. Ця позиція найяскравіше виражена у марксистській філософії (“філософи лише по-різному пояснювали світ, а справа полягає у тому, щоб змінити його”). Проникливий критик марксизму Р.Арон підмітив, що “марксизм був не ідеологією пролетаріату, а доктриною промислового прогресу”. Якщо порівнювати цей принцип європейської культури із принципом східної, згідно з яким світ слід не змінювати, а адаптуватися до нього, не нав’язувати свою волю, а відгадувати ритми змін світу, то логічно невідворотною стає абсолютизація людської активності в західноєвропейській культурі, що призвела до агресивності технічного втручання людини у природу і породила одну з найгостріших проблем сучасної цивілізації – екологічну.

3. Особливе розуміння людської діяльності. З позиції європейської культури діяльність людина спрямована назовні, на перетворення предметів, а не самої людини. У східній культурі домінує прагнення до самовдосконалення людини, що проявилося й у технічних винаходах.

4. Акцент на техніко-технологічну оптимальність розвитку техніки та технології поза їх людським, соціокультурним виміром. Слід підкреслити, що сама ідея про те, що визначальним чинником суспільного розвитку є матеріальне виробництво, не могла в принципі виникнути у рамках східної культури.

5. Глобалізація стилів життя. Виявом цього є маскульт, уніфікація одягу, їжі. Всьому цьому сприяють засоби масових комунікацій і сучасний транспорт: щодня 3 млн. людей мандрують з одного кінця планети на інший, понад 10 500 ресторанів “Макдональдс” працюють у 50-ти країнах, у будь-якій країні можна придбати будь-яку газету чи журнал, переглянути за допомогою супутникового телебачення величезну кількість іноземних телепрограм. Зараз понад 1,5 млрд. людей говорять англійською мовою. Одночасно з глобалізацією стилів життя все більш помітні ознаки протилежної тенденції – боротьби за збереження унікальності національних культур.

Усвідомлення цих характеристик і тенденцій сучасної цивілізації приводить більшість мислителів сучасності до висновку про те, що на цьому шляху в суспільства перспектив немає. Власне, у цьому й полягає сутність кризи техногенної цивілізації. Розглянемо основні можливі шляхи виходу з цієї кризи: