Підошовні м'язи

М'язи присередньої групи:

• відвідний м'яз великого пальця;

• короткий м'яз-згинач великого пальця;

• привідний м'яз великого пальця.

М'язи бічної групи:

• відвідний м'яз мізинця;

• короткий м'яз-згинач мізинця;

• протиставний м'яз мізинця.

М'язи середньої групи:

• короткий згинач пальців;

• квадратний м'яз підошви — згинає пальці

• чотири червоподібні м'язи — згинають проксимальні фа­ланги і розгинають середні та дистальні фаланги II—V пальців;

• три підошовні міжкісткові м'язи — приводять II—V па­льці;

чотири тильні міжкісткові м'язи — відводять II—V пальці.

Скорочення м’язів відбувається через те, що скорочуються міофібрили. Цитоплазма кожного м’язового волокна (яка була розподілена більш-менш рівномірно по волокну) скупчується коло центра волокна, через що волокно товщає посередині, але робиться коротшим. Захоплюючи всі м’язові волокна, цей процес зумовлює скорочення всього м’яза. Це скорочення викликає рух однієї з тих кісток, до яких м’яз прикріплюється, друга кістка лишається нерухомою. Точка прикріплення м’яза до нерухомої кістки називається початком м’яза, а точка прикріплення до рухомої кістки називається прикріпленням м’яза. При скороченні м’яза більш рухома кістка наближається до менш рухомої кістки. Щоб відбувся рух, м’яз прикріплюється на різних кістках, м’яз перекидається через суглоб (іноді два суглоба) або перетинає вісь обертання суглоба.

Згідно з можливими рухами навколо трьох осей обертання існують такі групи м’язів:

• Згиначі (флексори) і розгиначі (екстензори);

• Привідні м’язи (аддуктори) і відвідні (абдуктори);

• Пронатори, роблять обертання до середини і супінатори (обертання назовні);

• Стискачі (сфінктери,колової форми) розташовані навколо отворів і при скороченні затягують ці отвори, дилатори (розтягують краї отворів);

• Синергісти – це м’язи, які виконують однакові рухи;

• Антагоністи – це м’язи, які виконують протилежні рухи

Механічна робота визначає силу м’яза, яка складається з сил, розвинутих усіма волокнами м’яза разом узятими. Отже, чим м’яз товщай, тим він сильніший.

Розмах рухів визначається довжиною м’язового черевця. Черевце скорочується приблизно до половини своєї довжини.

Отже, чим довший м’яз, тим на більшу відстань він може підняти тягар. Рухи кісток, які відбуваються через скорочення м’язів, можна розглядати як рух важелів.

М’язи мають допоміжні апарати:

Фасції – це пластинки сполучної тканини, які вкривають м’язи або групи м’язів.

Зв’язки – це місцеві потовщення фасцій, вони перекидаються над сухожилками м’язів, вони утворюють фіброзні піхви,які утримують сухожилки під час скорочення м’язів і не дають їм відходити вбік.

Блоки – це виїмки на кістках в тих місцях, де через кістку перекидається сухожилок м’яза.

Сесамовидні кістки – містяться в товщі сухожилків недалеко від прикріплення м’яза до кістки. Частина волокон сухожилка прикріплюється до сесамовидної кістки, а інша до тієї кістки, яку м’яз рухає – це зумовлює більш вигідний кут дії м’яза на кістку.