Міжнародне публічне і міжнародне приватне право

Поділ права на «публічне» і «приватне» відомо із стародавніх часів. Римський юрист Ульпіан так визначив ці поняття: «Публічне право, яке (відноситься) до становища Римської держави, приватне, яке (відноситься) до користі окремих осіб» (Д. 1. 1. 2). Отже, на думку Ульпіана, критерієм розмежування публічного і приватного права є характер інтересів. Якщо право охороняє інтереси держави, то це публічне право, а якщо воно захищає інтереси приватних осіб, то це приватне право.

Стосовно співвідношення міжнародного публічного і приватного права й спеціальній літературі укріпилися такі погляди.

Хоча міжнародне публічне право (або загальне міжнародне право) і є самостійною правовою системою, а міжнародне приватне право це складова частина внутрішньої правової системи кожної держави, між ними існує тісний взаємозв’язок. І те, і друге право регулюють міжнародні відносини, тобто відносний, які виходять за межі однієї держави. Як норми міжнародного публічного права, так і норми міжнародного приватного права прислуговують одній і тій же меті — створенню правових умов розвитку міжнародного співробітництва у різних сферах.

З іншого боку, міжнародне приватне право як сукупність норм, що регулюють цивільно-правові відносини, які мають міжнародний характер, не повинно суперечити загальновизнаним принципам міжнародного публічного права. До того ж міжнародні угоди, що регулюють цивільно-правові відносини, в багатьох випадках укладаються нібито як додаток до міждержавних договорів.

Звичайно ж, між міжнародним публічним правом і міжнародним приватним правом є і відмінності. Найперша відмінність однієї правової системи від іншої стосується самого змісту відносин, що регулюються ним (міжнародне публічне право регулює політичні взаємини держав, у тон час, як міжнародне приватне право регулює особливу групу цивільно-правових відносин, які мають міжнародний характер: майнові і пов'язані з ними немайнові відносини).

Друга відмінність між міжнародним публічним і приватним правом стосується суб'єктів відносин. Суб'єктами міжнародного публічного права є держави, міжнародні організації та нації, які виборюють незалежність. У міжнародному ж приватному праві основними суб'єктами є фізичні та юридичні особи.

Є й інші відмінності між міжнародним публічним і приватним правом, обумовлені неоднаковим характером предмету регулювання, джерел тощо.

Разом із тим міжнародне публічне право і міжнародне приватне право тісно пов'язані та взаємодіють особливо плідне в сфері регулювання міждержавних економічних відносин.