Тема: Ставкове рибництво

Отpаботанные катализатоpы пpоцессов сеpоочистки, конвеpсии метана, конвеpсии оксида углеpода, метаниpования и синтеза аммиака отпpавляются на склад и далее реализуются на предприятия перерабатывающие отходы катализаторов.

Характеристика пожароопасных и токсичных свойств веществ.

Таблица 6.1.

№ п/п	Вещество	Фазовое состояние	Температура кипения °С	Пределы взрываемости с воздухом, об. %	Температура самовоспламенения °С	Предельно допустимая концентрация в рабочей зоне мг/м3
	Метан СН4	газ	- 161,58	5,28 – 14,1		(в пересчете на углерод)
	Этан С2Н6	газ	- 88,63	3 – 66
	Пpопан С3Н8	газ	- 42,06	2,3 – 9,4
	Водоpод Н2	газ	- 252,8	4,1 – 96
	Оксид углеpода СО	газ	- 192	12,5 – 77
	Диоксид углеpода СО2	газ
	Азот N2	газ	- 195,8
	Аммиак NН3	газ	- 33,4	15 – 28

Список использованных источников информации

1. Справочник азотчика: Физико-химические свойства газов и жидкостей. Производство технологических газов. Синтез аммиака. – М.: Химия, 1986. – 512 с.

2. Технология связанного азота / Под. ред. В.И. Атрощенко – М.: Химия, 1985. – 327 с.

3. Производство аммиака / Под. ред. В.П. Семенова – М.: Химия, 1985. – 368 с.

4. Синтез аммиака / Под ред. Л.Д. Кузнецова – М.: Химия, 1982. – 296 с.

5. Лейтес И.Л., Сосна М.Х., Семенов И.П. Теория и практика химической энерготехнологии. М.: Химия. 1988. 280 с.

6. Постоянный технологический регламент цеха аммиака. ОАО «Минудобрения», 1998 г.

7. Расчеты по технологии неорганических веществ / Под ред. П.В. Дыбиной – М.: Высшая школа, 1967. – 524 с.

8. Расчеты по технологии неорганических веществ / Под ред. М.Е. Позина – Л.: Химия. 1977. – 495 с.

9. Краткий справочник физико-химических величин / Под ред. А.А. Равделя и А.М. Пономарева. – Л.: Химия. 1983. – 232 с.

10. Кузнецов И.Е. и др. Оборудование для санитарной очистки газов. – К.: Техника, 1989. – 304 с.

11. Павлов Г.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии. – Л.: Химия. 1987. – 248 с.

Тема: Ставкове рибництво

1. Класифікація ставків.

2. Гідротехнічні споруди на ставах.

3. Виробнича база рибоводних господарств. Види риби. Нерест.

1. Рибництво - давня і розвинена галузь аквакультури, що займається штучним вирощуванням риб і збільшенням рибних запасів у природних водоймах.

У рибництві розрізняють кілька напрямів: ставкове рибництво, вирощування риб на термальних водах (індустріальне рибництво), озерно-товарне господарство, вирощування молодих риб для поповнення запасів цінних промислових риб (лососевих, осетрових), а також акваріумне рибництво. Всі ці форми схожі з біотехнології розмноження та вирощування риб.

Ставкове рибництв о займається вирощуванням риб у ставках, кар'єрах, рисових чеках, невеликих водосховищах, озерах, а також у різних підсобних водоймах.

Серед ставкових господарств розрізняють спеціалізовані рибоводні господарства, які займаються тільки вирощуванням риби, а також багатогалузеві підприємства, в яких рибництво є додатковою галуззю тваринництва у вигляді рибоводних ферм, водойм комплексного призначення і т. д. Ставкове рибництво дає найбільший обсяг продукції аквакультури.

В останні роки широкий розвиток отримало рибництво на термальних (підігрітих) водах ГРЕС, АЕС, великих заводів, а також у природних геотермальних джерелах.

Класифікація ставків Цю галузь часто називають індустріальним рибництвом, так як риб тут вирощують по високоинтенсивной технології, виключно на штучних кормах, в обмежених ємностях (басейнах, садках). За біотехнології близько до тепловодної аквакультурі акваріумне рибництво.

Завдання поповнення запасів цінних промислових риб виконують нерестово-вирощувальні господарства і рибоводні лососеві і осетрові заводи, які займаються виловом виробників, інкубацією ікри і вирощуванням молоді до віку двухлетки і трьохлітки і потім поверненням їх у річки і моря. Вони використовують інтенсивну або напівінтенсивного форму рибництва.

Озерна-товарні рибоводні господарства призначені для підвищення рибопродуктивності озер шляхом розмноження і підрощування молоді сигових та інших видів риб, подальшого зариблення озер та організації на них рибоводно-меліоративних робіт.