Психологічна служба у вищих закладах освіти

Загальною метою психологічної служби у вищих за­кладах освіти (далі — ВЗО) є сприяння особистішому зростан­ню та професійному становленню студентів. Період навчання у ВЗО, під час якого здійснюються професійна ідентифікація та професійна адаптація майбутнього спеціаліста, — найбільш важливий для розвитку особистості фахівця будь-якої сфери Діяльності. І від успішного психологічного забезпечення нав­чально-виховного процесу великою мірою залежить ефек­тивність підготовки молодих кадрів.

Психолог у ВЗО має широке і не менш складне, ніж в

их навчальних закладах, поле діяльності, оскільки психо-досіт! ^І?^{)облеми}> ³ якими стикаються викладачі та студенти, _Вах. Різноманітні. Це й адаптація до навчання у нових умо-^^^На^^аг°Дження міжособистісних стосунків, і формування

т;г.^1ЧНо^ готовності до майбутньої професії, і безліч осо-

тдсних проблем тощо.

Додаткові складнощі викликає й той факт, що багато ви кладачів ВЗО не мають спеціальної педагогічної освіт» (передусім це стосується технічних, економічних та деяких інших закладів), їхня психологічна компетенція перебуває на вкрай небажаному рівні. А це своєю чергою призводить д₀ непорозумінь у спілкуванні зі студентами та колегами, а та­кож до психологічних проблем у професійній діяльності, з іншого боку, низька психологічна культура студентів спричи­няє появу внутрішніх та міжособових конфліктів, веде до особистісних дисгармоній, фрустрацій, тривоги, негараздів у навчанні та оволодінні професією.

Таким чинбм, необхідність психологічної служби у вищому закладі освіти не викликає сумніву. Основні її завдання тісно пов'язані з завданнями підготовки висококваліфікованого фахівця, що не лише володіє необхідним обсягом теоретич­них знань, практичних умінь та навичок, а й має необхідні професійно значущі особисткні якості, котрі дають йому змогу успішно адаптуватися до майбутньої діяльності, прагну­ти фахового й особистісного самовдосконалення, тобто бути професіоналом, що не зупиняється у своєму розвиткові.

Основні напрями роботи психологічної служби ВЗО такі:

психопрофілактична робота серед студентів та викладачів;

психодіагностична робота серед студентів;

психокорекційна робота серед студентів (у разі недостат­ності психопрофілактичної роботи та за умови необхідності, своєчасності та ефективності застосування методів психоко­рекції та загальної психотерапії);

консультативна робота на замовлення студентів та викла­дачів;

просвітницька робота з роз'яснення актуальних проблем та методів психології.

Названі напрями багато в чому подібні до напрямів роботи шкільної психологічної служби, однак вони мають свою спе­цифіку. Як зазначалося, основна мета психологічної служби У ВЗО — сприяти особистісному зростанню та професійному становленню майбутніх фахівців. Зупинимося на цьому до* кладніше.

Особистіше зростання передбачає не лише розвиток осо­бистості, а й прагнення людини до найповнішого вияву й роз-витку своїх можливостей та здібностей. Це поняття є одним # ключових у гуманістичній психології і значною міро** збігається з поняттями "самоактуалізація" і "самореалізашя • Саме прагнення до самоактуалізації мотивує людину до Р⁰³'

і вияву своїх можливостей, вона стає вільною у виборі _ГО життєвого шляху; реалізація потенцій людини своєю ^СВ°гок> робить її психологічно зрілою, здатною до творчої діяльності

К. Роджерс виділяє ряд умов, необхідних для самоак­туалізації людини.

По-перше, це прийняття людини, тобто позитивне ставлення до неї, повага, віра у позитивні зміни в особі, в її розвиток. По-друге, це безумовне прийняття не лише інших, а й себе. Коли людина не приймає себе як цілісну особистість, а цінує лише ті свої переваги, що схвалюються іншими, вона відчуває напругу, тривогу, її психічне здо­ров'я погіршується. По-третє, важливою умовою, що сприяє самоактуалізації, є конгруентність інших, тобто їхня щирість, відсутність "маски", психологічного захисту тощо. І нарешті, самоактуалізація передбачає емпатичне розуміння, без якого безумовне прийняття означатиме просто недиференційоване м'якосерде ставлення до всіх. Емпатичне розуміння включає проникнення не лише в думки, а й у почуття іншого, вміння дивитися на проблему з його позиції, здатність стати на місце іншого.

Виконання цих умов веде до значних змін у поведінці та особистості людини: вона починає по-іншому дивишся на себе; повніше приймає себе та свої почуття; більше до­віряє собі, може краще керувати собою; стає більш схожою на ту людину, якою хотіла б бути; стає гнучкішою, менш застиглою у своєму сприйманні; ставить перед собою ре­альніші цілі; її поведінка стає добре обдуманою; вона починає краще приймати й розуміти інших; у неї поглиблюється ро­зуміння себе та навколишнього; людина починає змінювати основні якості своєї особистості у кращий бік.

Легко бачити, що всі ці характеристики важливі для будь-якої людини не лише в особистому житті, а й у професійній сфері. Саме вони сприяють кращій професійній само-реалізації особистості і можуть розглядатися як важлива перед­умова становлення особистості фахівця високого гатунку — не­залежно вщ царини, в якій проходить його фахова діяльність.

На жаль, у нашій вищій школі ці умови, як правило, не иконуються. Не кажучи вже про безумовне прийняття осо-истості студента, викладачі не завжди виявляють до нього лементарну повагу та доброзичливість. Це призводить до ви­мкнення напруги, тривоги у студентів, особливо в ситуаціях _с^^нк>ваш*я, контролю, до зниження самооцінки, зневіри у _Тнв' своїх можливостях та здібностях. Як наслідок — ефек-^аднють підготовки спеціаліста знижується. Причиною цього,

наголосимо ще раз, є передусім низька психологічна культура викладачів та студентів, відсутність ефективного психо­логічного забезпечення навчально-виховного процесу.

Особистісне зростання студентів виступає важливою перед, умовою професійного становлення особистості Останнє, ба­зуючись на психологічній та особистісній зрілості майбутніх фахівців, зумовлює виникнення такої необхідної складової особистості фахівця, як професійна ідентифікація. Вона розглядається нами як невід'ємний компонент професійної самосвідомості особистості, основними характеристиками якої є прийняття провідних професійних ролей, цінностей та норм, сформовані мотиваційні структури, що спонукають особистість до ефективної практичної діяльності. У свою чергу несформована професійна ідентифікація навіть при ви­сокому рівні теоретичних знань та відпрацьованих практич­них умінь не дає можливості фахівцеві впевнено почувати се­бе у процесі виконання професійних обов'язків, актуалізує механізми психологічного захисту, а отже, й перешкоджає ефективній професійній самореалізації.

Таким чином, психологічна служба ВЗО покликана підвищу­вати психологічну культуру викладачів та студентів, забезпечу­вати належний рівень їхньої психологічної компетенції], сприяти психологічній підтримці навчально-виховного процесу та допома­гати у розв'язанні різноманітних особистих і професійних про­блем, які мають психологічне підгрунтя.

У зв'язку з цим можна виділити основні функції психо­логічної служби ВЗО,

психологічне забезпечення навчально-виховного процесу;

психологічна просвіта викладачів і студентів;

психологічна допомога викладачам і студентам.

Коротко схарактеризуємо кожну з цих функцій.

Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу вклю­чає такі завдання:

відбір абітурієнтів на ту чи іншу професію. Це передбачає розробку професіограм фахівців і створення на цій основі па­кета конкретних психодіагностичних методик, опитуваль-ників, анкет, програм бесід з абітурієнтами з метою визна­чення рівня сформованості особистісних та когнітивних якостей обітурієнта;

полегшення процесу адаптації студентів до умов навчання-Тут найважливіше допомогти першокурснику оволодіти яр^с" но новими прийомами навчальної та навчально-професійну¹ діяльності, виробити потяг до самостійної роботи. АдаптаШ*

о умов навчання включає і зміну стилю спілкування з това-ииюми й викладачами у навчальній та позанавчальній діяль­ності;

професійну адаптацію, кінцевою метою якої є професійна

ідентифікація майбутніх фахівців. Професійна адаптація пе­редбачає насамперед вироблення та вдосконалення професій­но значущих особистісних якостей, стереотипів поведінки; засвоєння основних професійних ролей, форм спілкування, необхідних для успішного виконання майбутньої професійної діяльності; формування професійної рефлексії та професійної самосвідомості студентів;

психологічну допомогу викладачам в їхньому професійно­му самовдосконаленні. Передусім це стосується налагодження ефективного контакту зі студентами, віднайдення оптималь­них способів педагогічного впливу на них, вироблення добро­зичливого ділового стилю спілкування, дотримання педа­гогічного такту, допомоги у розв'язанні конфліктів;

допомогу молодим викладачам, особливо тим, хто не має спеціальної педагогічної освіти, в їхній адаптації до умов но­вої професійної діяльності;

допомогу студентам і викладачам у навчальних ситуаціях, що викликають значну емоційну напругу. Йдеться насамперед про іспити й заліки, взагалі про організацію роботи під час сесії, виробничої практики. Такі ситуації є емоційно несприятливими не лише для студентів, а й для викладачів, як і загалом будь-які оцінювальні ситуації. Від уміння викла­дача створити оптимальний доброзичливий і водночас ви­могливий емоційний настрій під час іспиту великою мірою залежать об'єктивність оцінювання, задоволеність студентів отриманою оцінкою, їхня самооцінка та націленість на ви­правлення виявлених недоліків, на самовдосконалення.

Наступна функція психологічної служби — психологічна ^^ада викладачів та студентів — покликана підвищувати ™о психологічну компетенцію, яка своєю чергою є важли-^ складовою психологічної культури особистості. Основні _Кла ^{ння Т}У^{Т та}кі: створення психологічного лекторію для ви-_Колу^{ачш та ст}УДентів, підготовка необхідних методичних ре-^ВДаЦІЙ' ^П0?^уляї^)изаЧ^ія літератури, бесіди на психологічні °Р^танізація тематичних "круглих столів" тощо. ^^{Єті остання} Функція — психологічна допомога викла- іігГ ^стУ^дентам. Вона має здійснюватися передусім через Ф°рми ^аЛЬН^ консультації, бесіди, групові тренінги, інші психотерапевтичної роботи. Тут основною метою є

сприяння особистісній інтеграції студентів і викладачів, уз, годження їхніх особистих, соціальних та економічних інте­ресів. Важливою передумовою цього є ефективне реагування на конкретні психологічні проблеми, з якими стикається лю­дина у своїй навчальній, професійній діяльності, в особисто­му житті. Це можуть бути, наприклад, проблеми, пов'язані з труднощами у навчанні. І завдання психолога — визначити причини таких складнощів, які можуть укорінюватися в когнігивній або особистісній сфері студента, та надати кон­кретні рекомендації з їх подолання.

Основними завданнями у справі надання психологічної допомоги викладачам та студентам є:

консультативна допомога у розв'язанні гострих життєвих проблем, криз, внутрішніх конфліктів;

консультативна та обмежена рамками закладу психотера­певтична допомога у виробленні адекватних форм поведінки, комунікативних умінь у різноманітних життєвих, навчальних та професійних ситуаціях;

сприяння позитивному розв'язанню конфліктів у педа­гогічних колективах, студентських групах тощо.

Багато психологічних проблем пов'язано з особистим жит­тям студентів, труднощами у спілкуванні І нерідко вони ве­ликою мірою залежать від низької психологічної культури особистості. У цьому випадку психологічна допомога має поєднуватися з психологічною просвітою студентів. Узагалі слід зазначити, що вказані вище основні функції психо­логічної служби у реальній практиці тісно взаємопереплетені. Індивідуальне консультування, наприклад, може виконувати не лише функцію психологічної підтримки, допомоги, а й просвіти та психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, зокрема сприяти полегшенню адаптації до умов навчання тощо.

Структура психологічної служби у вищій школі значною мірою зумовлюється такими обставинами:

специфікою закладу і майбутньої професії студентів та особливостями професійної ідентифікації у даному закладі;

специфікою психологічних завдань, що має виконувати така служба у даному закладі;

фінансовими та економічними можливостями закладу;

наявністю відповідних приміщень та сучасного обладнання (зокрема, комп'ютерної техніки).

Ми пропонуємо типову структуру психологічної служби У

вищому закладі освіти, 382

яка

може варіюватися залежно ВІД

е та специфіки конкретного закладу. Вона вклю- підрозділів, кожен з яких може бути і самостійною (центром, відділом або сектором) у єдиній ^укур поєднаній як територіально, так і, безумовно, Авансово та методологічно.

Виходячи з основних завдань і напрямів роботи психо­логічної служби ВЗО вона має включати чотири підрозділи, розглянемо кожний з них докладніше.

У центрі психологічної допомоги (психоконсультування та психокорекції) на замовлення клієнтів — викладачів і сту­дентів — надається психологічна допомога з особистих про­блем, наприклад, розв'язання сімейних конфліктів, налагод­ження міжособистісних стосунків тощо. Доцільно, щоб такий центр функціонував частково на держбюджетному фінансу­ванні, а частково на госпрозрахункових засадах.

У центрі ігрових психологічних засобів та психотренінгу за­лежно від специфіки професійної підготовки студентів про­водяться ділові ігри, спеціалізовані тренінги як загальної (тренінги навичок саморегуляції, спілкування, тренінги розв'язання конфліктів тощо), так і спеціальної спрямованості (тренінги умінь ведення переговорів, консультативної роботи, тілесно орієнтовані тренінги, тренінги психодраматичних умінь тощо). Тренінги спеціальної спрямованості мають на меті фор­мування професійно значущих навичок та вмінь.

У центрі психологічної просвіти ведеться постійна просвітницька робота з питань психології, спрямована на підвищення психологічної культури студентів та викладачів. При центрі можуть бути організовані постійно діючі семінари з запрошенням провідних психологів. Такий центр має діяти виключно на госпрозрахункових засадах, орієнтуючись на за­мовлення клієнтів.

Науково-дослідний та психодіагностичний центр здійснює постійну дослідницьку роботу з різних напрямів прикладної психології, насамперед актуальних проблем навчання й вихо-ння. Крім того, за ним доцільно закріпити функції пси-одіагностики абітурієнтів та студентів. Безумовно, центр по-инен мати сучасне технічне, психодіагностичне та комп'ю­терне обладнання, що дає змогу проводити дослідження й об-еження та обробляти й оформляти їхні результати на на­лежному рівні.

вважаємо за необхідне визначити основні умови діяльності психологічної служби ВЗО. Ними, на на-

орієнтація на реальні замовлення клієнтів та актуальні закладу психологічні проблеми;

практична спрямованість на своєчасне розв'язання психо­логічних проблем;

наукова обгрунтованість та сучасний рівень виконання основних завдань;

достатнє фінансове, організаційне та технічне забезпечен­ня служби та її підструктур;

наявність кваліфікованих фахівців, здатних забезпечити діяльність психологічної служби на високому рівні.

Ланок В. Г. Концепція національної соціально-психологічної служби // Педагогіка і психологія. 1994. № 2/3.

Психологаческая служба в системе образования // Не­мов Р. С. Психология. Москва, 1994. Кн. 2.

Роджерс К. Взгляд на психотерапию: Становление челове-ка. Москва, 1994.

Чепелєва Н. В., Пов'якель Н. І. Роль психологічної служби вузу у становленні особистості фахівця // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції. Київ, 1996. Ч. 4.

Яценко Т. С. Психологічні основи групової психокорекції. Київ, 1996.

Запитання й завдання

1. Назвіть основні напрями діяльності психологічної служби
вищої школи.

2. У чому полягають основні функції психологічної служби
ВЗО?

3. Які умови ефективної діяльності психологічної служби
ВЗО?

4. Назвіть основні складові типової структури психологічної
служби ВЗО.

5. У чому специфіка діагностичної роботи психолога у вищо­
му закладі освіти?

6. Які проблеми адаптації до умов навчання може допомогти
розв'язати психологічна служба ВЗО?

7. Розкрийте суть поняття особистісного зростання майбут­
нього фахівця.

Література

Берне Р. В. Развитие Я-концепции и воспитание. Москва, 1986.

Лушин П. В. Психологічна служба педінституту: теорети-ко-експериментальні проблеми // Практична психологія і школа. Київ, 1993.

Моргун В. Ф. Нарис проекту концепції Психологічної служби України // Філос. і соціол. думка. 1992. № 7.

9.7. Єдина інформаційна система психологічно! служби

Призначення служби, її завдання та функції. Єдина інформаційна система психологічної служби (ЄІСПС) — це сучасний зразок науково-методичної служби. Вона побудова­на на найновіших технологіях збирання, обробки, аналізу й розповсюдження інформації. Основними перевагами служби є адресове надання необхідної інформації, методичних ма­теріалів та методик; планування і проведення конкретних психологічних досліджень у закладах освіти, органах внут­рішніх справ, центрах роботи з підлітками, в інших держав­них і недержавних установах, комерційних структурах; залу­чення найкращих вітчизняних і закордонних спеціалістів для надання методичної допомоги; наявність банку психологічних методик, що рекомендуються до практичного застосування.

ЄІСПС є неодмінною складовою будь-якої сучасної пси­хологічної служби. Вона покликана сприяти виконанню ос­новних завдань Національної соціально-психологічної служби взагалі та психологічної служби в системі освіти зокрема, які полягають у захисті психічного здоров я та підтримці індивіду­ального розвитку громадян, у створенні оптимальних соціально-^псих°логічних умов для вільного саморозвитку особистості, гар­монізації взаємин у суспільстві.

'Діяльність соціально-психологічної служби грунтується ви­лочно на індивідуальному підході до особистості людини, с* професійні дії працівників служби спрямовані на рекон­струкцію життєвої ситуації та життєвого шляху індивіда, виз-

13

¹³ 385

начення основної психологічної проблеми та умов її виник­нення, розробку можливих варіантів розв'язання проблеми й життєвої ситуації, на здійснення коригуючого впливу на лю­дину. За таких умов ЄЇСПС має слугувати осередком усієї наявної інформації про існуючі шляхи та методи забезпечен­ня оптимальної діяльності працівників психологічної служби а також дійовим засобом координування роботи різних ланок психологічної служби в системі освіти.

Таким чином, головна функція ЄІСПС — це надання інфор­маційних послуг з метою:

своєчасного забезпечення необхідною інформацією усіх користувачів ЄІСПС, спрямованого на підвищення ефектив­ності їхньої професійної діяльності;

покращення обміну інформацією між різними ланками психологічної служби;

оптимізації управління психологічною службою в системі освіти.

Психологічна служба в системі освіти складається з трьох основних ланок: 1) Загальноукраїнський науково-методичний центр практичної психології; 2) регіональні центри практич­ної психології; 3) практикуючі психологи, які працюють у за­кладах та установах освіти.

Діяльність усіх цих ланок спрямована на виконання таких завдань:

визначення тенденцій та особливостей особистісного роз­витку людини, виявлення її наявних та потенційних про­блем;

прогнозування зазначених тенденцій та особливостей для внесення коректив у навчально-виховний процес.

Для кожної з ланок психологічної служби ці завдання од­накові, специфіка полягає лише у тому чи іншому рівні розв³язанкя проблем. Тож мета ЄЇСПС — забезпечити відпо­відною інформацією працівників кожної ланки.

Можливості ЄІСПС. Поява персонального комп'ютера (ПК) активізувала процес комп'ютеризації суспільства й на­дала йому незворотний характер. Однією зі сфер цього бага­тогранного процесу є автоматизація управлінсько-виробнкчої, конторської та іншої роботи, пов'язаної зі збиранням, збере­женням, обробкою та переданням інформації. Поняття "автоматизація" несе в собі й функції полегшення, приско­рення, а часто і здешевлення цих робіт. Автоматизація на базі ПК підіймає діяльність працівників на якісно новий рівень, змінює стереотипи обробки інформації, дає змогу організува-

функціонування підприємств та організацій на базі новмх ^формаційних технологій.

Будь-яке підприємство, установу, організацію можна озглядати як інформаційну систему, яка складається з низки ^лементів і зв'язків між ними, по яких у системі цирку лює певна інформація, котра певним чином представляється, об­робляється, передається.

Кожна інформаційна система функціонує на базі тієї чи інпюї інформаційної технології, до якої входять усі пристрої, носії, методи збереження, обробки інформації та обміну нею.

В ЄІСПС закладаються загальні принципи і методи засто­сування інформаційної технології незалежно від того, якши технічними засобами будуть об'єднані користувачі цієї систе­ми та яким буде спосіб передання інформації — модемвим, дискетним чи паперовим. Але ефективність роботи інформа­ційної системи залежить від того, як люди розпоряджаються засобами, які дають їм змогу використовувати ту ж саму інформацію. Тому, застосовуючи персональні комп'ютери, бажано водночас подбати про необхідні засоби зв'язку між ними, оскільки комунікації — це основа ефективної ор­ганізації діяльності людей у межах інформаційної системи, а інформаційна технологія дає можливість створення першо­класної системи комунікацій.

У межах ЄІСПС передбачається створення комп'ютерної мережі передання даних. Така мережа складається з комп'ютерів і робочих станцій (або терміналів) та систем зв'язку між ними. Об'єднуючи обчислювальні засоби усіх установ та закладів психологічної служби, вона має багато пе­реваг і дає змогу виконувати такі дії:

здійснювати доступ до баз даних від усіх робочих місць. Обчислювальна мережа надає користувачам безпосередній доступ до центрального сховища даних;

дистанційно оновлювати бази даних. Обчислювальна ме­режа збирає і розподіляє вхідні та вихідні дані між різшгми географічно віддаленими пунктами користувачів;

зв'язувати всіх користувачів комп'ютерної мережі елек­тронною поштою. Таку пошту можна читати, заносити у фай­ли, направляти іншим користувачам тощо, перебуваючі у Р^их пунктах мережі. Обмін повідомленнями можна вико­нувати в реальному масштабі часу, або повідомлення можуть ерігатися, доки не стануть потрібні адресатові. Абонент мо-

запросити копії повідомлень, що передавалися ішшм

нентам, може вимагати підтвердження прийому повідом­лення або може засекретити повідомлення, що передається;

сприяти створенню тимчасових робочих груп, орієнтова­них на виконання певних завдань;

брати участь у роботі декількох колективів, які розробля­ють плани або виконують подібні завдашш як в організації так і за її межами. Відповідно побудована система збереження інформації (наприклад, у вигляді загальних банків даних) мо­же слугувати колективною пам'яттю, що дає змогу кожному приєднуватися до обміну інформацією;

налагоджувати оперативний обмін інформацією, включаю­чи консультації із залученням висококваліфікованих спе­ціалістів;

розповсюджувати так звані електронні бюлетні як додатко­ве джерело інформації.

Окремою проблемою є стратегія розвитку ЄІСПС. Вона повинна грунтуватися на стратегії розвитку психологічної служби регіону. ЄІСПС має стати органічним елементом цієї служби. При створенні центру психологічної служби будь-якого рівня (навчально-виховного закладу, районного тощо) необхідно водночас закладати можливості розвитку ЄІСПС. Окремі елементи ЄІСПС можуть бути впроваджені вже зараз, не очікуючи створення єдиної комп'ютерної мережі. Але їх розробка має враховувати перспективу розвитку всієї інфор­маційної системи з тим, щоб існуючі елементи органічно поєднувалися з новими розробками. Інакше кажучи, при розгортанні ЄІСПС слід мати на увазі можливість її оновлен­ня та збільшення потужності у майбутньому, тобто треба за­хистити її від швидкого морального старіння.

ЄІСПС у системі освіти. Як неодноразово зазначалося, ме­тою психологічної служби системи освіти є підвищення ефек­тивності навчально-виховного процесу, своєчасне виявлення труднощів, проблем та умов індивідуального розвитку особис­тості, корекція міжособистісних відносин усіх учасників педа­гогічного процесу, профілактика відхилень в індивідуальному розвиткові та поведінці. Згідно з цим ЄІСПС покликана ста­ти надійним помічником усіх працівників психологічної служби в їхній роботі.

ЄІСПС у системі освіти створюється для:

науково-методичної підтримки діяльності практикуючого психолога шляхом накопичення банків психодіагаостичнях методик та психологічної інформації;

психологічного забезпечення навчально-виховного процесу;

проведення масових високоякісних обстежень працівників різних рівнів управління освітою;

кваліфікованої експертизи психологічно-^гічних методів і методик; повітання використання методик, що не пройшли на-

ттехву апробацію;

залучення професіоналці до наукових досліджень

/моніторингу);

надання в разі необхідності консультативної допомоги за

_стю висококваліфікованих спеціалістів.

Головна перевага ЄІСПС — в п демократичності Кожний пешаліст, що розробляє ту чи іншу методику, може отрима­ти сертифікат на її масове використання; кожна установа мо­же володіти необхідною інформацією, замовити будь-яке дослідження тощо.

Структура ЄІСПС. В організаційному плані ЄІСПС являє собою мережу користувачів різних рівнів, кожному з котрих відповідає свій рівень представлення, узагальнення, обробки та використання інформації.

ЄІСПС об'єднує загальні банки даних, модулі використан­ня інформації та загальну методику роботи системи. Ці скла­дові ЄІСПС можуть бути сумісними лише за наявності за­гальної "інформаційної архітектури", яка дає змогу людям, машинам і стандартним програмам працювати разом, не по­требуючи додаткових витрат на інтеграцію. З огляду оргструк-тури "інформаційна архітектура" є не що інше, як складений план доступу користувачів системи до даних, яки# надає їм можливість розширення меж своєї компетенції за допомогою придбаних програм. Цей план передбачає, хто може мати до­ступ до певної інформації (наприклад, до файлів інших кори­стувачів системи або до певних банків даних) і на яких умо­вах. У плані наводяться інструкції щодо того, як запобігти помилкових електронних операцій, як стабільно забезпечити високу якість роботи без застосування електронного контро­лю, як перевіряти модифікації системи, не завдаючи шкоди всій системі, як стимулювати особисту ініціативу в електрон­ному оточенні. У цьому розумінні "інформаційна архітектура" означає структуру системи, спроможної здійснювати елек­тронний нагляд за роботою кожного для виявлення індивіду­альних стимулів та визначення ступеня участі у підвищенні продуктивності, оскільки комп'ютер ідеально підходить для того, щоб людина вела облік своїх досягнень (або помилок), зосереджувала свої зусилля на найконслрукгивніших напря­мах. Тому термін "архітектура" означає також і кодекс відпо-ирки поведінки в електронному оточенні, спосіб взаємодії людини й машини.

У кожній ланці психологічної служби передбачається ство-рення груп або відділів ЄІСПС. Основна діяльність цих груд на районному рівні полягає у наданні допомоги практикуючим психологам навчально-виховних закладів і установ в обробці результатів обстежень та веденні банків даних (банк пси-ходіагностичних методик, банк психологічних кадрів, банк учнів та сімей, що потребують особливої уваги, банк даних за результатами обстеження або тестування).

Наприклад, шкільний психолог має проводити моніторинг особистісного розвитку дітей і вести на кожну дитину карту особистості. Тому на даному рівні ЄІСПС має забезпечити його комп'ютерними методиками тестування (банк науково-методичних розробок), засобами накопичення інформації та її обробки. Крім того, шкільний психолог повинен мати засоби узагальнення зібраної інформації та передання її на вищий рівень психологічної служби в адаптованій формі Крім того, інформаційна служба займається прогнозуванням розвитку освітньої ситуації в районі.

На обласному рівні інформаційна служба здійснює методичне забезпечення підпорядкованих структур ЄІСПС, аналізує освіт­ню ситуацію в області та створює такі банки даних: по спе­ціалістах, по психологах медично-педагогічної комісії та дітях, які проходять через цю комісію, банк психологічних кадрів.

На рівні Загальноукраїнського центру психологічної служби передбачається: а) розробка різного роду банків даних (банк спеціалістів-практиків, банк викладачів, дослідників, мето­дистів у галузі практичної психології, банк психодіагностич-них методик, банк даних соціально-психологічних обстежень, банк науково-методичних розробок і літератури, банк ор­ганізацій та установ, що виконують роботи в галузі практич­ної психології та соціальної роботи); б) створення технологій аналізу інформації (аналітичних програм); в) розробка техно­логій комп'ютерного прогнозування на різких рівнях психо­логічної служби.

ЄІСПС має забезпечувати структури психологічної служби вищих рівнів різного роду методичними формами, за допомо-гвю яких вони в основному виконують управління підлеглими закладами (наприклад, такою формою, як "Картка працівни­ка психологічної служби України"). Організація структури збирання та використання інформації має бути ідентичною. Інформація на всіх рівнях не лише накопичується, а й актив­но використовується.