Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Розрахунок моделей зводиться до розв’язування основних рівнянь попереднього розділу з використанням таблиць та , для кожного . Зірка розбивається на сотні шарів, в яких параметри газу вважаються однаковими. Для Сонця зовнішня оболонка (~ ) – конвективна зона 1 () (рис. 7.3). Остання частина 2 близька до політропи з . Моделі верхньої та нижньої частини ГП відрізняються. Гаряча масивна зірка класу ВО ( ~ ) з ~ о, o, o має конвективне ядро (1) з массою (рис.7.4) при (),
Рис.7.3 Рис. 7.4
~ 6 . Згідно з (6.8) з зменшенням падає с й радіус конвективного ядра. Основне джерело енергії – CN -цикл (2–промениста оболонка).
У червоних карликів ( o, o), клас К – М ( c~ 6 ), внаслідок чого збільшується непрозорість. Конвективна зона (2, рис.7.5) має масу ~ . Концентрація до центру менша (), але . Енерговиділення дає РР - цикл.
Верхню частину ГП складають молоді зірки, а нижню – старі, маломасивні, вік яких перевищує вік Галактики. Сонце займає проміжне становище, що зумовлює невизначеність при розрахунку його моделей.
В центрі червоного гіганта (,) знаходиться мале гелієве ізотермічне ядро 1 (рис.7.6) з с ~ 6 , яка недостатня для потрійного – процесу.
Рис.7.5 Рис.7.5 Рис.7.6
Радіус ядра , хоча маса тобто – це майже готовий білий карлик. В оболонці 2 йде CN – цикл ( 6 ), навколо якої знаходиться променевипускний шар 3 (), оточений конвективною зоною 4.
Дата публикования: 2014-11-18; Прочитано: 400 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!