Досягнення селекції. Після введення жита в культуру тривалий час вирощувалися місцеві сорти, які були продуктом народної селекції

Після введення жита в культуру тривалий час вирощувалися місцеві сорти, які були продуктом народної селекції. Перший відомий сорт Муравйовка (Зюнгорка) був створений масовим добором з місцевого семипалатинського жита в Петербургській губернії М.М. Муравйовим у 1834 р. З найбільш старих селекційних сортів збереглися і використовувалися в виробництві до недавнього часу три: Сангасте, створений селекціонером Ф. Бергом в Естонії в 1875 р.; В’ятка, створений М.В. Рудницьким і С.Н. Косарєвим у 1894 р. на бувшій В’ятській сільськогосподарській дослідній станції; Тулунське зеленозерне, створене В.Є. Писаревим у 1915 р. на бувшій Східно-Сибірській сільськогосподарській дослідній станції.

З середини 19 сторіччя селекційну роботу з житом проводили в Німеччині – В. Рімпау – автор Шланштедсього жита і Ф. Лохов, який вперше застосував безперервний індивідуальний добір з оцінкою по нащадках і створивший відоме Петкуське жито. Ф. Лохов будучи в гостях в одного з поміщиків в Архангельській губернії весною 1872 р. побачив посіви озимого жита, яке чудово перезимувало в умовах надзвичайно суворої зими. Він попросив насіння цього жита і привіз до себе в Німеччину, і почав його вирощувати. Лохов звернув увагу на потужність колоса в цього жита, але його не задовольняла пониклість колоса, яка була причиною обсипанню колоса. Започаткований добір на прямостоячу форму колоса призвів до створеня жита з прямостоячим непоникаючим колосом і скороченим стеблом. Петкуські сорти жита були на початку 20 сторіччя найбільш поширеними в світі в тому числі і в Україні.

З німецького Петкуського жита в Україні були створені сорти Таращанське, Таращанське 2, Веселоподолянське, Батуринське, Одеське, Львівське, Харківське 194 і ін. Ці сорти були високорослими і, відповідно, не стійкими до вилягання. Але серед них можна було виявити рослини, виключно високопродуктивні з крупним високоякісним зерном, з укороченою міцною соломиною, стійких до проростання на пні, надзвичайно зимо- і морозостійкі. Залучення до селекції таких видатних рослин дало змогу створювати нові сорти жита з бажаними ознаками.

В останні роки до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення вУкраїні внесено 27 сортів озимого жита, зокрема синтетики з домінантним геном короткостеблості: Боротьба, Богуславка, Воля, Арфа, Дозор, Синтетик 38, Хлібне – Носівської селекційної станції; Харківське 98, Харківське 95, гібрид Первісток F1 – Інституту рослинництва (м.Харків); Київське 93, Інтенсивне 95, Інтенсивне 99 – Інституту землеробства та інших селекційних установ. До Реєстру внесено всього один гібрид F1 Матадор фірми Заатен-Уніон ГмбХ (Німеччина).

Питання для самоконтролю

1. Яке походження культурного жита, які види жита виділені за сучасною систематикою ВІР?

2. Які особливості біології цвітіння жита?

3. Які чинники обумовлюють череззерницю?

4. Які типи ЦЧС описані в жита?

5. Які типи короткостеблості використовуються в жита?

6. Які показники враховуються при селекції жита на якість зерна?

7. Які методи створення популяцій для добору в селекції жтита?

8. В чому полягає методика селекції жита, застосована бароном Ф. Лоховим?

9. Яку генетичну особливість доцільно використовувати при гібридизації рослин жита?

10. Чи можливо прогнозувати прояв гетерозису в озимого жита? Яку методику оцінки рівня гетерозису використовують при селекції жита на гетерозис?

11. Які Вам відомі сорти тетраплоїдного жита, що одержали поширення і виробництві?

12. Яку кількість пилку здатний утворити один колос жита?

13. Наскільки задовольняються потреби населення України в житньому хлібі?

14. В чому визначаються харчові переваги житнього хліба над пшеничним?

15. В яких країнах найбільше виробляють зерна жита?

16. Назвіть генетичні центри різноманітності жита.

17. Назвіть причини, які обумовлюють стійкість сортів жита до вилягання.

18. Чому в природі жито не має поліплоїдного ряду?

19. Назвіть генетично обумовлені форми карликового жита.

20. Як проводиться „гомозиготація” рослин F2 з використанням домінантних генів короткостеблості?

21. В чому полягає особливість методики послідовних виключень при доборі в жита?

22. Чи співпадають результати оцінки продуктивності окремої рослини з урожайністю зерна жита з одиниці площі? Як вивчається така залежність?

23. Яка доцільність селекції озимого жита на підвищення потужності кореневої системи?

24. Як можна генетично збільшити потужність кореневої системи жита?

25. Які Вам відомі генетичні кореляції між числом зародкових корінців і ознаками продуктивності короткостеблих зразків жита?

26. Чому в селекції жита фенотипічні кореляції мають обмежене використання?

27. В чому полягають переваги генетичних способів захисту рослин від шкодочинних хвороб над хімічними і агротехнічними?

28. Які Вам відомі методи створення провокаційних і інфекційних фонів для оцінки стійкості рослин жита до шкодочинних захворювань?

29. Наведіть приклади створення донорів імунітету до борошнистої роси жита.

30. Поясніть факт зниження стійкості до бурої і стеблової іржі короткостеблого жита в зв’язку з поглибленням насичуючих схрещувань при використанні донора Державінське 29+2.

31. Як був створений донор імунітету до бурої і стеблової іржі Кобра? Вкажіть його переваги і недоліки в перспективних програмах селекції жита.

32. Які Вам відомі генетичні методи збільшення крупнисті зерна в жита?

33. Як визначається ефективність добору по крупнисті зерна в жита?

34. Як проводиться селекція на підвищену фотосинтетичну активність у жита?

35. Як проводиться селекція озимого жита на зимостійкість?

36. Назвіть основні показники, що визначають якість зерна жита.

37. В чому полягають основи визначення вмісту білка в зерні жита ядерно-фізичними методами?

38. Як створюється вихідний матеріал з високим вмістом білка в зерні жита?

39. Назвіть джерела або донори озимого жита з низьким вмістом 5-алкілрезорцинолів.

40. Якими показниками визначається якість зерна жита?

41. Наведіть приклади використання масового добору в селекції жита.

42. Які сорти жита були створені з використанням вільного перезапилення?

43. В чому полягає метод резерву (половинок), його переваги і недоліки?

44. Наведіть приклади використання насичуючих і конвергентних схрещувань у жита.

45. В чому полягають особливості оцінки з застосуванням політопкроса?

46. Наведіть приклади використання віддаленої гібридизації в жита.

47. Чому поліплоїдні (тетраплоїдні) сорти жита озернені гірше ніж диплоїдні?

48. Які завдання необхідно вирішити при селекції жита на оволодіння гетерозисом?

49. Які Вам відомі методи визначення і оцінки рівня гетерозиса в жита?

50. Як оцінюють комбінаційну здатність компонентів гібрида в жита?

51. Які Вам відомі типи ЦЧС у жита?

52. В чому полягають труднощі використання джерел ЦЧС?

53. В чому полягає генетична система ЦЧС для одержання гібридного насіння жита?

54. Якою повинна бути просторова ізоляція в селекції і насінництві жита?

55. Як можна використовувати генетичну систему несумісності при гібридизації жита?

56. Які оцінки проводять при селекції жита?

57. Які Вам відомі досягнення в селекції жита?

ЯЧМІНЬ

Ячмінь – важлива зернофуражна культура. Значна кількість зерна ячменю використовується також для виробництва крупи і пива.

Ячмінь займає четверте місце в світі за посівними площами (близько 90 млн. га) і за кількістю виробництва зерна. Багато зерна ячменю вирощують у Російській Федерації, Україні, Білорусі, Прибалтійських країнах, Казахстані. Значні посіви цієї культури містяться в європейських країнах – Німечині, Франції, Англії, Австрії, Чеській Республіці, Швеції, Данії, Нідерландах, Польщі, Фінляндії, а також у Північній Америці, Китаї. Ячмінь розповсюджений в різноманітних кліматичних зонах (крім екваторіальної) аж до 70⁰ п. ш. В горах вирощується вище інших зернових культур.

В Україні вирощують переважно ярий ячмінь. Озимі і зимуючі сорти вирощують головним чином на півдні України, в Криму.