Озера та водосховища

На озера Землі припадає 1,8% площі суходолу. їх безліч — від маленьких, площею в кілька квадратних метрів, до таких велетнів, як Каспійське. Утворення озера починається із заповнення водою озерної улоговини, походження якої часто визначає форму, площу й глибину озера.

Озеро — це природна заглибина на суходолі, заповнена водою.

За походженням улоговин розрізняють такі типи озер: тектонічні, залишкові, льодовикові, лиманні тощо.

Тектонічні утворюються в місцях розломів та опускання земної кори. їх улоговини, як правило, вузькі, видовжені, глибокі. Прикладом такого озера є Байкал — найглибше в світі (1620 м).

Залишкові — частини давніх морських басейнів, які зникли мільйони років тому. Наприклад, Каспійське море-озеро, озеро Донузлав на узбережжі Кримського півострова.

Льодовикові — улоговини, «виорані» давніми льодовиками на півночі Євразії та Північної Америки. Ці озера зазвичай неглибокі, наприклад численні озера Фінляндії.

Загатні — виникли після перегородження долини гірської річки зсувами або обвалами гірських порід. До загатних належить озеро Синевир в Українських Карпатах.

Лиманні — затоплені морем і відокремлені піщаними косами узбережні ділянки. їх багато на півдні України, на узбережжях Чорного та Азовського морів. Найбільше — озеро Сасик (Кундук).

Заводним режимом озера поділяють на стічні, з яких витікають річки, і безстічні, з яких жодна річка не витікає. Безстічні озера солоні, оскільки вода з їх поверхні випаровується, а солі залишаються. Дуже солоні озера називають мінеральними. У них солі не тільки розчинені у воді, а й випадають у вигляді осаду на дно.

Озера використовують як шляхи сполучення, у риболовному промислі, для водопостачання промислових і сільськогосподарських підприємств. У солоних озерах добувають сіль та іншу сировину. Лікувальні грязі деяких озер та лиманів півдня України є цілющими, ними лікують нервові захворювання, хвороби суглобів, вони сприяють швидкому зростанню кісток.

За сучасних умов господарювання озера, як і річки, потребують охорони. Скидання промислових вод, отрутохімікатів, нафтопродуктів, забруднення їх побутовими відходами — усе це наближає великі і малі озера світу до межі загибелі.

Крім природних водойм, є й штучні (тобто створені людиною) — водосховища і ставки. Їх людина створює для своїх потреб. Для цього поперек долини річок будують греблі. Вони регулюють рівень води в ній, воду використовують для зрошення, рибництва, судноплавства. Водосховища змінюють режим не тільки річок, на яких побудовані, а й навколишніх територій. Тому при створенні водосховищ слід зважати на можливі негативні наслідки: затоплення родючих земель, розмивання берегів, підвищення рівня ґрунтових вод.

Менші за розмірами та об'ємом штучні водойми називають ставками. В Україні їх передусім використовують для місцевих потреб.

Водосховище — штучна водойма, створена людиною для забезпечення господарських потреб.