Механізми тератогенезу

Період органогенезу має окремі часові проміжки, протягом яких дія тератогенних чинників може викликати порушення нормального формування органів. Ці проміжки часу називають тератогенними термінаційними періодами.

Дія шкідливого чинника на плід може привести до порушення розвитку органу тільки в тому випадку, коли вона мала місце до закінчення періоду формування органу. Якщо тератогенний чинник з’явився після закінчення відповідного термінаційного періоду, то він не буде причиною вади. Чутливість закладок різних органів до дії ушкоджувальних чинників різна (мал. 63). Найбільш рано формуються вади розвитку центральної нервової системи та серця. Слід зазначити, що природжені вади практично всіх органів формуються в перші 7-9 тижнів пренатального розвитку.

Мал. 63. Тератогенні термінаційні періоди для різних органів людини

Природжені вади розвитку, що виникають після закінчення основного періоду формування того чи іншого органу, мають різні типи прояву: гіпоплазія (зупинка розвитку), затримка переміщення органу (наприклад, сім’яника в мошонку), вторинна зміна органу (наприклад, деформація кінцівки при недостатній кількості амніотичної рідини),

Найбільш поширеними видами природжених порушень розвитку є повна відсутність органу (наприклад, нирки, ока), відсутність або значне зменшення розмірів органу (наприклад, однієї нирки, селезінки, кінцівки), повна відсутність протоки або природного отвору (наприклад, зовнішнього слухового проходу, анусу), переміщення клітин, тканин або частини органу в іншу тканину або орган (наприклад, клітин підшлункової залози в товстий кишечник), збереження ембріональних структур, які в нормі зникають на певній стадії розвитку (наприклад, відкрита артеріальна протока у однорічної дитини), звуження просвіту отвору або каналу (наприклад, клапанного отвору серця), збільшення кількості органів або їх частин (наприклад, подвоєння матки, сечоводів), незвичайне розташування органу (наприклад, нирки в малому тазі, серця – зовні грудної клітки).

У основі тератогенезу лежать порушення поділу, міграції та диференціювання клітин.

Порушення поділу клітин може виявлятися у гальмуванні цього процесу аж до повної зупинки. Результатом подібних порушень може бути гіпоплазія або відсутність будь-якого органу або його частини, а також затримка злиття ембріональних структур (розщеплення губи та піднебіння, спинномозкова або черепно-мозкова грижа тощо).

Ще один вид порушення контролю поділу клітин виявляється на тканинному рівні, коли не настає природна загибель ембріональних клітин. Такий механізм лежить в основі збереження ембріональних структур та відсутності природної протоки чи отвору.

Наслідком порушення міграції клітин може бути розташування органу в незвичайному для нього місці (див. вище).

Порушення диференціації може наступити на будь-якому етапі розвитку, що спричинить утворення маси недиференційованих клітин, відсутність органу, морфологічну та функціональну незрілість, а також збереження ембріональних структур.

Контрольні запитання до теми 6.1

1. Дайте визначення вроджених вад розвитку.

2. Назвіть внутрішні чинники порушення розвитку.

3. Визначте частку різних видів мутацій як внутрішніх чинників порушення розвитку. Наведіть приклади.

4. Як впливає вік батьків на порушення розвитку їхніх дітей?

5. Які зовнішні чинники порушення розвитку Ви знаєте?

6. Укажіть фізичні чинники порушення розвитку та поясніть їх дію.

7. Які речовини можуть бути хімічними чинниками порушення розвитку? Наведіть приклади.

8. Що Ви знаєте про біологічні чинники порушення розвитку?.

9. Яку частку серед усіх вад розвитку складають мультифакторні вади та як вони класифікуються?

10. Що таке гаметопатія?

11. У чому полягають бластопатії?

12. Що таке ембріопатія?

13. Поясніть поняття «фетопатії».

14. Дайте визначення тератогенезу.

15. У який пренатальний період можуть сформуватися природжені вади розвитку практично всіх органів?.

16. Назвіть найбільш поширені види природжених порушень розвитку.

17. Які цитологічні процеси лежать в основі тератогенезу? Наведіть приклади.