Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Пластмаси




116...118

130...140

130... 140

90... 100

110...120

80...90

90... 100

50...60


Н а рис. 181 показан о канавки, р із альн а кромк а т а кут и сп і ральног о свердла. П ередн я поверхн я зуб а (клина) свердл а утвор ю єтьс я спі­ рально ю канавко ю, зад н я — боково ю поверхне ю конуса. Геоме трич н і параметр и р із ально ї частин и свердл а показан о н а рис. 182 (д ив. пе­ рер і з N — УУ).

П е р е д н і м к у т о м у на зива ю т ь ку т м і ж поверхне ю р із анн я (оброблено ю поверхне ю) і дотично ю д о передньо ї поверхн і.

Н аявн і ст ь передньог о кут а полег ш у є вр із анн ю і нс тру м ента, стру ж к а кра щ е в і дд і ляєтьс я й мож лив е природн е сход ж ення..

ш



Канадка

С трічка

Передня \

поверхня.

Поперечна/'' кромка '

{
{пере?ммииччк«ао)) ЛГ2

а


З і збіль ш ення м передньог о кут а пол і п ш у ю тьс я у мо в и робот и і нс тру м ента, п і дви щ уєтьс я йог о витривал і ст ь і з м ен ш уєтьс я зу­ силл я р із ання. Ра зо м з ти м по­

І* слабл ю єтьс я тіл о р із ально ї час­ ти н и і нс тру м ента, як е мож е лег­ к о викри ш уватися, ла м атися; пог і р ш уєтьс я в і дведення тепло­ ти, щ о призводит ь д о ш видког о на гріва нн я і втрат и твердост і свердла. То м у дл я ко жн ог о

і нс тру м ент а прийнят о певн і зна­


Рис. 181. Канавки, різальні кромки та

кути спіральног о свердла


ченн я передньог о кута. П еред­ н ій ку т м а є м ен ш е з наченн я пр и


обробц і тверди х і м і цни х м атер і ал і в, а тако ж пр и м ен ш і й м і цност і і нс тру м ентально ї стал і. В дано м у випадк у дл я з ня тт я стру ж к и по­ тріб н і б і ль ш і зусилл я і р із альн а частин а і нс тру м ент а м а є бут и міц­ н і ш о ю. П р и обробц і м ' яких, в ' язки х м атер і ал і в передн і кут и берут ь б і ль ш ими.

З а д н і й к у т а — ц е ку т нахил у зад ньо ї поверхн і, утворено ї дотични м и д о зад ньо ї т а обробл ю вано ї поверхонь. Задн і й ку т слу жи т ь дл я з м ен ш енн я терт я зад ньо ї поверхн і о б оброблен у поверхн ю.

П р и над т о м али х кута х а п і дви щ уєтьс я тертя, збіль ш уєтьс я сил а р із ання, і нс тру м ен т сильн о на грівається, зад н я поверхн я ш видк о спрацьовується. П р и над т о велики х зад н і х кута х послабл ю єтьс я ін­ стру м ент, пог і р ш уєтьс я в і дведенн я теплоти.


Різальні промни


С пинна зуба Різальні промни

Кут нахилу поперечної

промни


Передня поверхня

Задній кут

Рис. 182. Геометричні параметри різальної частини спіральног о с-вердла


П ередн і т а зад н і кут и свердл а в р із ни х точка х р із ально ї кромк и м а ю т ь р із н е з начення: дл я точок, розм і щ ени х бли ж ч е д о зов н і ш ньо ї поверхн і свердла, передн і й ку т б і ль ш и й і, навпаки, як щ о н а перифер і ї свердл а (з овн і ш н і й д і а м етр) в і н м а є найб і ль ш е з наченн я (25...30°), т о в м і р у наближенн я д о вер ш ин и з м ен ш уєтьс я д о з начення, близьког о д о нуля.

Значенн я зад ньо г о кут а свердла, я к і переднього, з м і н ю єтьс я дл я р із ни х точо к р із ально ї кромки: дл я точок, розм і щ ени х бли ж ч е д о зов н і ш ньо ї поверхн і свердла, зад н і й ку т м ен ш ий, а дл я точок, роз­ м і щ ени х бли ж ч е д о центра, — б і ль ш ий.

К у т з а г о с т р е н н я ß утвор ю єтьс я перер із о м передньо ї т а зад ньо ї поверхонь. Значенн я кут а загостре нн я ß зале жи т ь в і д вибра ­ ни х з начен ь передньог о й зад ньо г о кут і в, оск і льк и а + ß + 7 ' =

= 90°.

Х в о с т о в и к и в сп і ральни х свердла х мож ут ь бут и кон і чним и т а цил і ндричними. К он і чн і хвостовик и м а ю т ь свердл а 0 6... 8 0 мм. Ц і хвостовик и утвор юю тьс я конусо м М орзе. С вердл а з цил і ндричним и хвостовика м и виготовля ю т ь д і а м етро м д о 2 0 м м (хв остови к є продов ­ ж ення м робочо ї частин и свердла).

С вердл а з кон і чни м хвостовико м встановл юю т ь безпосереднь о * в отв і р ш пиндел я верстат а (а б о чере з перех і дн і втулки). Вон и утри­

м у ю тьс я завдяк и терт ю м і ж хвостовико м і ст і нкам и кон і чног о отвор у ш пинделя. С вердл а з цил і ндрични м хвостовико м закріпл юю т ь у ш пиндел і верстат а з а допо мо го ю спец і альни х патрон і в. Н а к і нц і кон і чног о хвостовик а є лапк а (д ив. рис. 179, б), як а н е да є з мо г и сверд­ л у провертатис я у ш пиндел і т а слу жи т ь упоро м пр и видаленн і свердл а з г н із да. У сверде л з цил і ндрични м хвостовико м є поводо к (д ив. рис. 179, а), яки й слу жи т ь дл я додатково ї передач і крутног о мом ент у свердл у в і д ш пинделя.

Ш и й к а свердла, щ о сполуча є робоч у частин у з хвостовико м, м а є м ен ш и й д і а м етр, н і ж д і а м ет р робочо ї частини; вон а слу жи т ь дл я виход у абразивног о круг а у процес і ш л і ф ування, н а н ій позначен і м арк а свердл а т а м атер і ал.,

С п і ральн і свердл а виготовля ю т ь з вуглецево ї і нс тру м ентально ї (У1 0 А), легованої, хро мокр е мни сто ї (9 ХС) т а ш видкор із ально ї (Р6 М 5) сталей. Д л я виготовлення сверде л вс е ш ир ш е застосову ю т ь м еталоке ­ рам і чн і тверд і сплав и ВК6, ВК 8 і ТІ5 К 6, ал е найро зповс ю д ж ен і ш і сп і ральн і свердл а і з ш видкор із ально ї стал і.

С в е р д л а, о с н а щ е н і п л а с т и н к а м и з т в е р д и х с п л а в і в (рис. 183, а, б), ш ирок о застосову ю тьс я пр и свердл і нн і й розсвердл ю ванн і чавуну, загартова но ї стал і, пластмас, скла, мар­ м ур у т а і н ш и х тверди х м атер і ал і в.

У пор і внянн і з і свердла ми, виготовлени м и з і нс тру м ентальни х вуглецеви х сталей, вон и м а ю т ь з начн о м ен ш у дов жин у робочо ї час­ ти ни, б і ль ш и й д і а м ет р серцевин и і м ен ш и й ку т нахил у гви н тово ї

1.43



б конус морзе

в

Ри с 183. С вердла, оснащені пластинками з твердог о сплаву, з гвинтовими (а), прями­ ми (б) канавками і каналами дл я охолод­ ної рідини (в)


канавки. Ц і свердл а м а ю т ь висок у ст і йк і ст ь і забезпе ­ чу ю т ь висок у продуктивн і ст ь прац і.

Іс ну є к і льк а типі в сверде л

0 5... 3 0 мм, осна щ ени х плас­ ти нкам и з. тверди х сплав і в тип у ВК. К орпу с ци х сверде л виготовля ю т ь з і стале й Р9, 9 ХС, 40 Х, Р6 М 5 і 45 ХС.

С в е р д л а з г в и н ­ т о в и м и к а н а в к а м и забезпечу ю т ь з начн о кра щ и й вих і д стру ж к и з отвор і в,


особлив о пр и свердл і нн і в ' язки х м етал і в. Ц е досягаєтьс я завдяк и то м у, щ о н а дов жин і 1,5...2,0 д і а м етр а свердл а канавк а пряма, а дал і, д о хвостово ї частин и свердл а — гви н това.

С в е р д л а з п р я м и м и к а н а в к а м и застосову ю т ь пр и свердл і нн і отвор і в у крихки х м еталах. Вон и прост і ш і у виготовленн і, ал е дл я свердл і нн я глибоки х отвор і в ц і свердл а застосовуват и н е мож­ на, б о затруд н ю єтьс я вих і д стру ж к и з отвору.

С в е р д л а з і с к і с н и м и к а н а в к а м и застосову ю т ь дл я свердл і нн я не глибоки х отвор і в, б о дов жин а канаво к у ни х ду ж е м ала, тобт о н е забезпечу є виход у стру ж ки.

С в е р д л а з о т в о р а м и д л я п і д в е д е н н я о х о л о д ­ н о ї р і д и н и д о р із альни х кромо к (рис. 183, в) слу ж ат ь дл я сверд­ л і нн я глибоки х отвор і в у несприя тливи х у мо вах. Ц і свердл а м а ю т ь

п і дви щ ен у ст і йк і сть, б о охолодн а р і дина, щ о подаєтьс я п і д

тиско м 1...2 МП а (10... 2 0 кгс/см) у прост і р м і ж зов н і ш ньо ю поверх ­

не ю свердл а і ст і нкам и отвору, забезпечу є охолод ж енн я р із альни х кромо к т а полег ш у є видаленн я стру ж ки.

С вердл о закріпл юю т ь у спец і ально м у патрон і, яки й забезпечу є п і дведенн я охолодно ї р і дин и д о отвор у у хвостов і й частин і свердла. Ц і свердл а особлив о е ф ективн і пр и робот і з ж аро м і цним и м атер іа ­ ла ми.

П р и свердл і нн і отвор і в свердла м и з наскр із ним и канавкам и ре­ жи м р із анн я п і дви щ у ю т ь у 2... З рази, а ст і йк і ст ь і нс тру м ент а — у 5...

6 раз і в.

С вердл і нн я таки м способо м здійс н юю т ь н а спец і альни х верстата х у спец і альни х патрона х (рис. 184).

Т в е р д о с п л а в н і м о н о л і т н і с в е р д л а призначен і дл я обробк и ж аро м і цни х сталей.

С вердл а з твердог о сплав у ВК1 5 М застосову ю т ь дл я робот и н а свердлильних, а з і сплав у ВК1 0 М — н а токар ни х м еталообробни х верстатах.



Шанг


верста/па


Рис. 184. С вердління з під­ веденням охолодно ї рідини до різальних кромок свердла

Ри с. 185. ЦентровочнІ свердла:

o «- бе з запобі ж ног о конуса; б —

із запобі ж ни м конусом


К орпус и твердосплав ни х сверде л виготовля ю т ь з і стале й Р6 М 5, 9 ХС, 40 Х і 45 Х. У свердла х прор із у ю т ь па з п і д пластинк у з твердог о сплаву, як у закріпл юю т ь м і дни м аб о латунни м припоєм.

К о м б і н о в а н і свердл а (све рдло-зенк і вка, свердло-розвертка, свердло- м іт чик) застосову ю т ь дл я одночасног о свердл і нн я й зен­ кування, свердл і нн я й розв і рчуванн я аб о свердл і нн я й нар із уванн я р із ьби.

Ц е н т р о в о ч н І свердл а слу ж ат ь дл я виготовлення центрови х отвор і в у р із ни х заготовках. ї х роблят ь бе з запобі жн ог о конус а (ри с 185, а) аб о з ни м (ри с 185, 6).

П е р о в і свердл а найпрос ті ш і у виготовленн і. ї х застосову ю т ь дл я свердл і нн я нев і дпов і дальни х отвор і в д і а м етро м д о 2 5 м м (г оловни м чино м ступ і нчас ти х т а ф асонни х отвор і в у тверди х поковка х т а вилив ­ ках). С вердл і ння, я к правило, здійс н юю т ь тріскачка м и т а ручним и дриля ми.

Ц і свердл а виготовля ю т ь з і нс тру м ентальни х вуглецеви х ст?ле й У1 0, У1 2, У1 0 А і У1 2 А, част і ш е — з і ш видкор із ально ї стал і РбіМ5.

Рис. 186. П ерові свердла:

а -— двостороннє; б — одностороннє


П еров е свердл о м а є ф орм у лопатк и з хвостовико м. Й ог о р із альн а частин а трикут но ї ф орм и з кутам и пр и вер ш ин і 2ф = 118... 120° і зад­ н і м куто м а = 10...20 °.

П еров і свердл а под і ля ю т ь н а двосторонні (рис. 186, а) т а односто­ ронн і (рис. 186, б); по ш ирен і ш і двосторонн і. К у т загостре нн я одно­ сторонньог о перовог о свердл а дл я стал і берут ь у м е ж а х 75... 90 °, а дл я кольорови х м етал і в — 45... 60 °. К у т загостре нн я двосторонньог о перовог о свердл а дор і вн ю є 120... 135°.

П еров і свердл а н е допуска ю т ь високи х ш видкосте й р із анн я й неприда т н і дл я свердл і нн я велики х отвор і в, б о стру ж к а н е в і дводиться, а обертаєтьс я разо м з і свердло м і ш кряба є поверхн ю отвору. У процес і робот и свердл о тупиться, з но ш уєтьс я і в t paчa є р із альн і властиво­ ст і; кр і м того, йог о в і дводит ь у б і к в і д осі отвору.

§ 44. ЗАГОСТРЕНН Я СПІРАЛЬНИХ СВЕРДЕ Л

П р и свердл і нн і свердло, щ о затупилося, ду ж е ш видк о нагрі ­ вається. П р и необережному поводженн і свердл о з і ш видкор із ально ї стал і Р6 М 5 мож е на грітис я нас тільки, щ о станетьс я в і дпус к стал і й свердл о буд е неприда т ни м дл я робот и (перепа л свердла). П р и сверд­ л і нн і нав іт ь н е ду ж е тверди х м атер і ал і в потр і бни й п і дви щ ени й осьо­ ви й тис к н а туп е свердло, щ о прац ю є, щ о б вон о вр із алос я у м етал. П р и свердл і нн і текстоліт у й гети накс у в і дбуваєтьс я надм і рн е на гріва нн я свердла, щ о мож е призвест и д о йог о перепалу.

поверхн ю отвору, пр и свердл і нн і м етал і в т а сплав і в застосову ю т ь
так і охолодн і р і дини:    
Просвердлюваний матеріал   Рекомендована охолодна рідина
Щ о б п і дви щ ит и ст і йк і ст ь р із альног о і нс тру м ент а й д і стат и чист у

Сталь Мильна емульс ія або суміш мінеральног о й жирних мастил

Чавун Мильна емульсія або обробка всуху

М ідь Мильна емульсія або суріпне масло

Алюміній Мильна емульсія або обробка всуху

Дю ралюміній ^Мильна емульс ія, гас з касторовим або суріпним мас­

Лом

Силумін Мильна емульсія або суміш спирту зі скипидаром Гума, ебоніт, фібра Обробка всуху

П очато к спрац ю ванн я свердл а можн а виявит и з а ду ж е скриплячи м звуко м. Д осв і дчени й роб іт ни к безпомилков о з а звуко м і нкол и вста­ новл ю є мом ент, кол и свердл о почина є затупл ю ватися. П р и робот і спрацьовани м свердло м те мп ератур а р із к о зроста є і свердл о щ е б і ль ш е спрацьовується, розбива ю ч и отв і р. Ви д и спрац ю ванн я сверде л пока ­ за н о н а рис. 187.

Я к правило, свердл а загостр юю т ь централ із ован о «у спец і альни х м айстерня х заточ ники, одна к і сл ю са р повине н добр е з на т и правил а


загостре нн я і пр и потреб і в м іт и за­ точит и (д овести) свердл о вручн у н а простому заточуваль ном у вер­ стат і.

Загостренн я викону ю т ь у захи­ сни х окуляра х (я к щ о н а верстат і нема є прозорог о екрана) вручн у та­ ки м чином. Л і во ю руко ю три м а ю т ь свердл о з а робоч у частин у якомог а бли ж ч е д о р із ально ї частин и (ко­ нуса), а право ю охопл юю т ь хвосто­ вик, злегк а притиску ю ч и р із альн у кромк у свердл а д о боково ї поверх ­ н і ш л і ф увальног о круг а (рис. 188, а, б). П от і м плавни м рухо м право ї руки, н е в і дводяч и свердл о в і д кру­

га, поверта ю т ь ЙОГО навкол о СВОЄЇ Рис. 187. Види спрацювання свердла

осі і, витри м у ю ч и правильни й на ^

хи л і злегк а на тиску ю ч и н а свердло, загостр юю т ь зад н ю поверхн ю. Загостренн я проводят ь з охолод ж ення м, пер і одичн о за нур юю ч и кі­ нец ь і нс тру м ент а у водно-содовий розчин. Загострене свердл о доводят ь н а бруску. П р и цьом у сл і дку ю т ь з а ти м, щ о б р із альн і кромк и бул и прямол і н і йними, м ал и однаков у дов жин у і бул и загостре н і п і д одна­ ковим и кутами.

К у т загостре нн я суттєв о вплива є н а ре жи м р із ання, ст і йк і ст ь сверд­ л а і от ж е, н а продуктивн і сть.

С вердл а з р із альни м и кромкам и р із но ї дов жин и аб о з р із ним и кутами ї х нахил у свердлити м ут ь отвор и б і ль ш ог о д і а м етра,. то м у пр и загостре нн і сп і ральног о свердл а дл я свердл і нн я стал і сл і д робит и ку т пр и вер ш ин і, щ о дор і вн ю є 116... 118°.

П р и перезагостренні сп і ральни х свердел, особлив о як щ о ц е здійс­ н ю єтьс я вручну, збіль ш енн я д і а м етр а отвор у чере з не точ н і ст ь за­ гостре нн я мож е досягт и неприпус ти мо г о з начення. З ц і є ї причин и сп і ральн і свердл а загостр юю т ь вручн у ли ш е у ти х випадках, кол и ї х д і а м ет р н е переви щ у є 1 0 мм. С вердл а б і ль ш и х д і а м етр і в загостр ю ­ ю т ь ли ш е н а спец і альни х (зат очувальних) верстатах.

Я к і ст ь загостре нн я сверде л перев і ря ю т ь спец і альни м и ш аблона м и з вир із а ми. Ш абло н з трьо м а вир із а м и (рис. 189) да є з мо гу. перев і рит и дов жин у р із ально ї кромки, ку т загостре ння, а тако ж ку т нахил у поперечно ї кромки.

Н айдосконал і ш о ю конструкц і є ю дл я ви м і р ю ванн я еле м ент і в рі­ заль ни х і нс тру м ент і в є прилад, щ о складаєтьс я з дво х диск і в, як і оберта ю тьс я н а осі (рис. 190, а—в). Д остоїнств о прилад у — ц е уні­ версальн і сть, щ о да є з мо г у ви м і р ю ват и кут и загостре нн я й еле м ент и р із ни х р із альни х і нс тру м ент і в — свердел, зубил,



Рис. 188. Загострювання різальних кромок свердла:

а — полож ення свердла в руках; б — відносно шлі­ фувальног о круга


Рис. 189. Ш аблон з трьо­ ма вирізами для перевір­ ки якості загострення свердла


крейцмейсел і в. Застосування йог о н е потребу є виготовлення велико ї к і лькост і спец і альни х ш аблон і в, прискор ю є проце с контрол ю.

Ф орм а загостре нн я вплива є н а ст і йк і ст ь сп і ральног о свердл а і ш видк і ст ь припустимог о дл я ньо г о р із ання. С вердл а з і звичай ни м загостре ння м м а ю т ь ря д недол і к і в: передн і й ку т — з м і нни й з а дов­ жин о ю р із ально ї кромк и (до тог о ж б і л я перемичк и в і н набува є від'єм ­ но г о з начення); у ду ж е ва ж ки х у мо ва х прац ю є перех і дн а частин а свердл а (ві д конус а д о цил і ндра), б о в н ій д і ю т ь найб і ль ш і наван та ж ен ­ ня. П р и цьом у пог і р ш уєтьс я в і дведенн я теплоти.

Д л я пол і п ш енн я у мо в робот и сверде л застосову ю т ь спец і альн і вид и загостре нн я (та бл, 1).

а б

Ри с. 190. П еревірка приладом елементів різальног о інструмента:

а — кут а пр н вер ш ин і; б — кут а загострення; «— кут а нахил у поперечно ї кромк и





Дата публикования: 2014-11-18; Прочитано: 346 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.014 с)...