Короткий зміст теми

Раптова коронарна смерть найчастіше виникає при ІХС, серцевій недостатності та інших серцево-судинних захворюваннях (аортальний стеноз, гіпертрофічна та дилятаційна кардіоміопатія, синдром подовженого QT).

Безпосередній механізм зупинки кровообігу при раптовій коронарній смерті:

- фібриляція шлуночків (у 85% випадків);

- електромеханічна дисоціація та асистолія (у 15% випадків).

Ознаки зупинки кровообігу: втрата свідомості, клонічні та тонічні судоми, відсутність пульсації на крупних артеріях (сонних), зупинка дихання чи агональне дихання. Супутні симптоми: розширення зіниць, блідість та ціанотичність шкірних покривів.

Методи діагностики: оцінка реакції на встряхування хворого та спроба мовного контакту, контроль наявності видиху та екскурсії грудної клітини, визначення пульсу на крупних судинах (сонних і стегнових артеріях), при можливості, ЕКГ-діагностика.

Фібриляція шлуночків проявляється частим хаотичним скороченням

окремих волокон міокарда (нерівномірні “зубчики” високо-, середньо- та дрібнохвилевої амплітуди).

Шлуночкова тахікардія характеризується широкими та зміненими

комплексами QRS > 0.12 сек. та недиференційованим інтервалом PR.

“Неефективне серце” (електромеханічна дисоціація) – реєстрація на ЕКГ шлуночкового комплекса у хворих з відсутньою насосною функцією серця.

При асистолії ЕКГ реєструє пряму лінію.