УРОК 5

ТЕМА: Доля генія.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- познайомити з біографією В. А. Моцарт;

- Визначення національної специфіки музики,

форм прояву в музиці історичних подій, життєвих ситуацій, характерів людей, відображення станів природи (емоційно – образного змісту музичних творів);

- характеристика та порівняння жанрів (сюїта) сто –

совно відображення ними життєвих образів;

- Діапазон, октава, тембр, регістр;

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, і музики рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати вокально – хорові навички;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання.

Музика чарівне диво, звідки ти така грайлива

Чи надовго? Назавжди! Чи не зникнеш ти куди?

Буду завжди панувати, і в серцях і в кожній хаті

Щоб лунало на весь світ здрастуй музико,

Здрастуй музико, здрастуй музико – Привіт!

Вступне слово вчителя:

Вч. Пригадаймо австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта. Ми вже не раз слухали його музику. Наприклад, фрагмент з опери „Чарівна флейта”.

Життєвий шлях геніального австрійського композитора XVIII століття дивовижний і незвичайний. Моцарт не дожив до 36 років. Яскраве і щедре обдарування, постійні творчі пошуки та звершення дали підставу називати його справжнім генієм.

Незважаючи на постійні концертні виступи, що розпочалися з 6-річного віку, та напружені пошуки заробітку в останні роки життя, Моцарт створив велику кількість творів у всіх існуючих на той час музичних жанрах і формах.

Вольфганг Амадей Моцарт народився у старовинному австрійському місті Зальцбург в родині талановитого музиканта, композитора і педагога Леопольда Моцарта. У три роки хлопчик уже виявляв неабияку цікавість до музики, а в чотири — створив концерт для клавесина. Його природні музичні здібності та пам'ять були вражаючими. Моцарта часто вмовляли припинити музикування, щоб запобігти перевтомі.

У шестирічному віці він разом із батьком і сестрою вже виступав із концертами в різних містах Європи, вражаючи слухачів майстерністю свого виконавства та імпровізації.

У ті далекі часи кожен музикант, щоб заробляти собі на життя, повинен був служити при дворі якогось вельможі або в церкві і, крім «музичних» обов'язків, він мав ще й інші, як звичайний слуга. На відміну від свого батька, який усе життя прослужив при дворі архієпископа Зальцбурзького, Вольфганг не захотів змиритися з принизливим становищем слуги і залишив службу.

Після цього Моцарт мав утримувати себе, покладаючись лише на свій талант. Протягом життя він написав багато творів на замовлення, з метою заробітку. Чимало композиторів в усі часи писали на замовлення, та ніхто й ніколи не робив це так легко, невимушено й талановито, як Моцарт.

Відомості про „Маленьку нічну серенаду” В. А. Моцарта

Вч. Одним із найпопулярніших творів геніального австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта була сюїта для струнного оркестру, відома під назвою „Маленька нічна серенада”. Вона написана в 1787 році, у Відні, де молодий композитор заробляв гроші на життя для своєї родини, створюючи музику на замовлення. Але цей світлий, витончений, граціозний і безмежно мелодійний твір Моцарт написав за покликом душі і вклав у нього найщиріші почуття.

Серенада – це музичний твір, який виконують перед чиїмось помешканням на знак поклоніння чи любові.

Сюїта схожа на прекрасну мініатюрну симфонію. Чотири частини твору – «Алегро», «Романс», «Менует» і «Рондо» – сповнені світлом, ніжністю і м'яким гумором.

Рондо – це музична форма, яка складається з кількаразового чергування головної теми (рефрену) з побічними, де початком і кінцем завжди є саме головна тема. Термін походить від італійського слова „коло”.

Послухаймо Рондо з «Маленької нічної серенади».

II. Слухання. В. А. Моцарт. Рондо з „Маленької нічної серенади”

Вч. Який характер твору?

Уч.Відповіді.

Вч.Яке враження справила на вас музика?

Уч. Відповіді.

Вч.Поміркуйте, які почуття композитора „зазвучали” в цьому творі

Уч. Відповіді.

Відомості про „Реквієм” В. А. Моцарта

Якось Моцарта перестрів незнайомець. Високий худорлявий чоловік подивився суворим поглядом і спитав:

- Ви пан Моцарт? – суворість незнайомця наганяла страх.

- Так. А що вам потрібно?

- Не могли б ви написати реквієм?

- Для кого?

- Ім'я має залишитися невідомим. Це меса за померлим.

Вигляд у незнайомця став зовсім зловісним.

– Заупокійна меса.

Вольфганга мов снігом сипнуло за шкіру. Він раптом уявив власну смерть і подумав, що незнайомець з'явився попередити про ЇЇ наближення:

- Реквієм має створюватися в повній таємниці...

Незнайомець пішов, а Моцарт ще довго розмірковував про цю зустріч. Чим більше він думав про таємничого незнайомця, згадував його похмурий голос, моторошний погляд, тим імовірнішим здавалося, що ця зловісна постать — провісник смерті...

Замовлення це пригнічувало його і сповнювало забобонним страхом. Вольфганг відчував себе втягнутим у боротьбу між світлом і темрявою. Іноді здавалося, що він створює реквієм для самого себе...

Вслухаймося у звучання трагічної та невимовно прекрасної мелодії сьомої частини «Реквієму» — «Lacrimosa» — у супроводі коротких (лише з двох звуків) інтонацій оркестру, що схожі на плач чи стогін. «Цей день буде днем сліз» — такі перші слова цієї частини. Величне і зворушливе звучання Реквієму несе в собі глибоке почуття любові композитора до людей. Цей геніальний твір давно став одним із всесвітньовідомих концертних творів.

Створення Реквієму забрало в Моцарта останні сили. Залишений усіма, він був похований у спільній могилі для бідних...

Реквієм — це траурний твір, присвячений пам'яті померлих.

У XVIІ-XVIII століттях церковний реквієм перетворився на великий багаточастинний твір для солістів, хору та оркестру.

Слухання. „Лякрімоза” з „Реквієму” В. А. Моцарта

Вч. Який характер твору?

Уч. Відповіді.

Вч.Які почуття передає і викликає ця музика?

Уч. Відповіді

Вч. Що вас найбільше вразило у звучанні „Лякрімоза” з „Реквієму” В. А. Моцарта?

Уч. Відповіді.

Вч. Поміркуйте, в чому полягає сила цієї музики.

Уч. Відповіді.

I I I. Виконання музичної розспівки.

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

Вч. Діапазон - обсяг звуків людського голосу чи музичного інструменту, від найнижчого до найвищого звука.

Тембр - це специфічне забарвлення звука, властиве даному музичному інструменту чи людському голосу.

Регістр - частина діапазону певної висоти. Діапазон ділиться на три на три регістри: нижній, середній та верхній.

Октава - звукоряд, що охоплює вісім ступенів. Звукоряд може повторюватися у різних регістрах. Назви нот при цьому не змінюються, змінюється тільки їхнє звучання.

Кожна восьма (VIII) ступенів є також першою (I) ступінню наступної октави.

IV. Спів пісні В. Філіпенка «Веснянка».

Вч. Ми ще не раз матимемо змогу слухати музику Вольфганга Амадея Моцарта. Її можна порівняти з весною – вона така ж світла й життєстверджуюча.

На попередньому уроці ми вивчили пісню про весну.

Пригадайте, як вона називається.

Уч. «Веснянка»

Вч.Пісня Віталія Філіпенка, яку ми вивчали на попередньому уроці, називається „Веснянка”.

Виконайте пісню у стриманому темпі, не дуже голосно, проте грайливо і радісно. Стежте за диханням і динамікою.

Караоке. Пісня „Веснянка”