Таким чином, ми розглянули перехід грошей від монетної форми до електронної, що значно спрощує розрахункові стосунки між нами та країнами в цілому

ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

Вчені під грошами розуміють засіб здійснення мінових відносин і загальний еквівалент. Іншими словами, для того щоб предмети, що застосовуються при обміні, стали грошами, необхідно щоб вони були еквівалентом для деяких, а для всіх товарів на ринку.

Сьогодні вчені не можуть дійти єдиної думки стосовно функцій, що виконують гроші: 5 за К.Марксом чи 3 – за думкою американських вчених. Але в обох випадках стверджується, що міра вартості є однією з головніших функцій грошей. Ця функція полягає у тому, що: по-перше, у грошах знаходить відображення вартість усіх товарів; по-друге, це вираження вартості дає важливу економічну категорію – ціну. Співвідношення вартості благ та послуг у грошовому вираженні дуже відносне, бо може змінюватися та корегуватися в залежності від багатьох речей та подій. Однак зручніше використовувати деяку грошову одиницю у якості масштабу для виміру вартості різних товарів.

Другою важливою функцією грошей є засіб обігу. Співвідношення вартості товарів дуже відносне: чи дійсно вартість авто дорівнює вартості 100 велосипедів, або вартість улюбленого журналу – вартості двох пиріжків? Справа у тому, що ціни на ринку виникають в результаті багатьох операцій купівлі-продажу. Так процес ціноутворення нерозривно пов'язаний з реальним міновим процесом, де гроші виступають не тільки як міра вартості, але й у якості засобу обігу. Спочатку цю функцію виконувало золото. Купці надавали злиткам певної форми та ставили на них клеймо – це були золоті монети. Але в процесі обігу вони стиралися, а отже і втрачали вагу, але на ринку їх все одно приймали за початковою вартістю. На прикладі добре видно, як функція обігу грошей відокремлює реальний зміст металу у монеті від номінального. Згодом з’явилися паперові гроші – чисто номінальні знаки вартості. Вони легко стали прийматися у якості платежу, спрощуючи купівлю-продаж. Лист паперу з номіналом 500 грн. має таку вартість тільки тому, що цей грошовий знак знаходиться в обігу, якщо його буде вийнято, то такі банкноти не будуть коштувати практично нічого і перестануть бути грошами.

Порушуючи відому формулу «товар-гроші-товар», виробник не бажає вкладати отриманий прибуток у нову партію товару і виймає їх із сфери обігу. У такому випадку гроші, накопичуючись, стають скарбом. Саме тут відкривається нова грошова функція – накопичення. У даному стані гроші не обертаються, перестають працювати, тобто перестають бути засобом обігу. До того ж, існує реальна загроза втрати мінової функції, коли гроші перестають бути грошами, а накопичення стають фіктивними. Тому необхідно пам’ятати, що у якості скарбів можуть виступати тільки повноцінні гроші. Перш за все – золото, а також металеві та паперові знаки за умови, що їх реальна мінова вартість повністю відповідає номінальній.

У процесі товарного обігу, де під товаром розуміють і послуги, і суспільну працю, виникає ситуація, коли оплата проводиться не під час продажу, а через деякий час. У такому випадку гроші стають не хвилинним посередником руху товарів – вони здійснюють самостійний рух. Це відбувається при виплаті зарплати, при погашення фінансових зобов’язань. Тут в повній мірі спостерігається така грошова функція, як засіб платежу. З цією функцією тісно пов’язана поява особливої форми грошей – кредитні гроші, що є номінальними знаками вартості, що використовуються у вигляді боргових зобов’язань, векселів. Людина, що отримала за свій товар вексель, може використати його для необхідної їй покупки, але гарантом тут виступає не держава, а платник, що надав цей вексель. На базі такого вексельного обігу з’явилися особливі векселя, що випускаються банками і мають номінальну вартість – банківські білети або банкноти – і у вигляді грошових знаків володарюють зараз по всьому світі.

Остання грошова функція пов’язана з утворенням світового ринку, представленого тими ж товарно-грошовими відносинами, але за межами національних кордонів. Такі умови сприяли появі світових грошей. І хоча ціни у більшості випадках продовжують визначати в національній валюті – американських доларах чи англійських фунтах стерлінгів, все ж кінцевим засобом розрахунку є світові гроші. Це злитки дорогоцінних металів, частіше золота. Вони легко переходять з рук у руки, з країни у країну. Золота як загальний еквівалент світової торгівлі виступає у якості купівельного засобу і засобу платежу. Кожна країна потребує певного запасу золота для того, щоб сплачувати міжнародні платежі – це і є фонд всесвітніх грошей. Хоча їх накопичення у державі більше пов’язано з функцією, де гроші виступають у вигляді скарбів.

Отже, звернувшись до марксистської теорії при розглянули п’ять функцій грошей: міра вартості, засіб обігу, засіб накопичення, засіб платежу та світові гроші, - що тісно пов’язані між собою та забезпечують існування грошей і наших розрахункових операцій.