Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Роздатковий матеріал



Таблиця 1

Найдивовижніші податки від Стародавнього світу до сьогодні

Назва податку Опис
Податок на латрини "Гроші не пахнуть" (pecunia non olet), - це крилатий латинський вислів належить римському імператорові Віспасіану (69 - 79 р. н.е.). У пошуках додаткових коштів він увів податок на латрини, або суспільні туалети, що на безсторонній латинській мові йменувався не інакше як "сечовий податок". У більш пізніх "культурних" джерелах він став називатися податтю на суспільні вбиральні. Коли син Віспасіана Тіт дорікнув батька в тім, що він увів цей податок, Веспасіан підніс до його носа гроші, що надійшли по цьому податку, і запитав, чи пахнуть вони. На негативну відповідь Тіта Віспасиан сказав: "И все-таки вони із сечі". Зніжені римляни не змогли відмовити собі в задоволенні користуватися шикарними мармуровими туалетами, адже туди, як і в знамениті лазні - терми, ходили не тільки по прямої потреби, але й заради зустрічей і бесід. Розрахунок імператора виявився вірним. Гроші надійшли до скарбниці.
Податок на горобців Податок на горобців придумали в XVIII столітті у Вюртемберзі. З хазяїна кожного будинку вимагали знищити дюжину горобців, за що він одержував 6 крейцерів. У випадку непідтвердження факту знищення птахів сплачувався в скарбницю податок у розмірі 12 крейцерів. Щоб ухилитися від сплати цього податку, купували потрібну кількість дохлих горобців у підпільного торговця, що діставав їх на міському смітнику.
Податок на тінь Стягується з 1993 року у Венеції. Під податок потрапили навіси й парасольки, що належать магазинам і численним кафе, тінь від яких падає на комунальну власність - землю.
Податок на пил Уведений у Вірменії наприкінці ХХ століття. "Обговоривши питання про видалення санітарно-очисними організаціями надлишків пилу у дворах, міністерство економіки ухвалило: населення повинне оплачувати витрати по видаленню пилу з розрахунку 1,91 драма за 1 квадратний метр", - говорить офіційне звернення.
Податок на секс Влада бельгійської столиці ввела щорічний податок на вітрини, у яких проводять час, очікуючи клієнтів, повії у кварталі червоних ліхтарів. Податок на секс приносить бюджету порядку 4 мільйони франків.
Гіпсовий податок Сплачують в Австрії гірськолижники при кожному спуску з гори. Отримані кошти передаються австрійським клінікам. Відповідно до статистики, в австрійських Альпах щорічно близько 150 тис. лижників одержують травми, а на лікування витрачається приблизно один мільярд шилінгів у рік.
Податок на мир Утримують у Гвінейській Республіці, оцінивши кожен рік без війни в суму, еквівалентним 700 бельгійським франкам.
Ординський вихід Данина з російських земель у Золотій Орді в XIII - XV вв. Обкладало все населення, крім духівництва. Розмір не був постійним. Збирався баскаками й відкупниками-мусульманами, з початку XIV в. - російськими князями.

продовження табл.1

Назва податку Опис
Вивідна куниця У Росії XV - XVI вв. весільне мито на користь держави або феодала з родичів нареченої, видаваній заміж в інше князівство, волость, місто, за рубіж. Пізніше вивідну куницю називали "висновком", його розмір визначався угодою сторін
Податок на лазні За указом 1704 р. у Росії думні люди й першорядні купці повинні були платити з домашніх лазень по 3 рублі, прості дворяни, купці й усякі різночинці - по 1 рублю, селяни - по 15 копійок.
Податок на бороду Уведений 1 вересня 1689 р. Петром I. Борода була розцінена в залежності від стану:
  • дворянська й приказна - в 60 рублів,
  • першорядна купецька - в 100 рублів,
  • рядова торговельна - в 60 рублів,
  • кріпак й т.п. - в 30 рублів;
  • селянин у себе в селі носив бороду даром, але при в'їзді в місто, як і при виїзді, платив за неї 1 копійку.
Податок на очі На початку XVIII століття (при Петрі I) у Башкирії податком обкладали ока залежно від кольорів, наприклад: сірі оцінювали в 8 алтин, чорні - в 2 - 3 алтини.
Індукта (лат. inductus - уведений, внесений). Митний збір (податок), що збирався на Лівобережній Україні гетьманською адміністрацією за ввіз товарів на територію України з Росії в другій половині XVII - першій половині XVIII сторіччя. За царським указом "Рішучі пункти" 1728 року став надходити в царську скарбницю, був відмінений з 1754 року.
Поголовщина Прямий податок в українських землях, які входили до складу Великого Князівства Литовського, а в наслідку Речі Посполітої в XV - XVII століттях. Базою для оподатковування служила площа землі, кількість голів великої рогатої худоби й іншого майна. Сплачувався на користь короля, а згодом, з XVI століття, - на користь магнатів. Після прийняття в 1557 році "уставу на волоки" був відмінений.
Порція Назва податку в Гетьманщині (назва Лівобережної України в XVII - XVIII століттях), що був установлений російським урядом у часи правління гетьмана Скоропадського для утримання розквартированих на українських землях московських військ. Сплачувався в натуральній або грошовій формі з розрахунку 41 копійка за одного московського стрільця.
Аннати (середньовічне annata, від лат. annus - рік). Одноразовий збір на користь папської скарбниці з осіб, що одержали вакантний церковний бенефіцій. Практика стягнення даного податку відзначена із середини XIII в. Спочатку розмір податку рівнявся всьому річному доходу з отриманого бенефіція, пізніше - половині або іншій частині річного доходу. В Англії він був відмінений у середині XVI в., у Франції - у часи Великої французької революції. У деяких районах окремих країн (наприклад Італії) даний податок за традицією стягується й нині.


Рис. 1 Сучасна система оподаткування в Україні





Дата публикования: 2014-11-18; Прочитано: 298 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.006 с)...