Дискомфорт– незручність, відсутність належних умов, потрібних для нормальної життєдіяльності людини, виконан­ня нею певної роботи. Протилежність комфорту

Експонат – предмет для огляду в музеї або на виставці.

Еталон – мірило, зразок для порівнювання з чим-небудь.

Звичай – форма соціальної регуляції діяльності людей, успадкована з минулого і звична для людей; наслідування взірців минулого. За його допомогою передається соціальний і культурний досвід від покоління до покоління.

Локальний – місцевий, той, що не виходить за визначені межі; локальна культура, локальна цивілізація.

Обряд – сукупність установлених звичаєм дій, пов'яза­них із побутовими традиціями або з виконанням релігійних настанов. Інколи – синонім ритуалу, традиції.

Примітивний – який перебуває на низькому або почат­ковому ступені розвитку (примітивна культура). Те, що є спрощеним, нерозвинутим, початковим.

Регіон – територія, яка характеризується комплексом притаманних їй ознак (у даному випадку – культурних).

Ритуал – вироблений звичаєм, встановлений порядок здійснення чогось, форма соціальної поведінки людини, на­приклад, шлюбні ритуали, різні в різних культурах. Відіграє значну роль у спілкуванні людей у побуті, в офіційних відно­синах. Особлива його роль у традиційних суспільствах.

Самодіяльність – особистий почин, творча ініціатива в якій-небудь справі, активна самостійна діяльність.

Символ – умовне позначення будь-якого предмета, по­няття або явища, наприклад, речові символи, образні, гра­фічні (у хімії, фізиці, математиці тощо). Символ віри – стис­лий виклад догматів якоїсь релігії, який не потребує доведен­ня, сприймається на віру.

Шаблон – зразок, узятий для наслідування.

Шок – стан пригніченості, розгубленості.

ТЕМА “ ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ ЛЮДИНИ”

План

1 Поняття “дух”, “душа”, “духовність”. Співвідношення духовного і тілесного.

2 Почуття, інтелект, воля. Ідеал в житті людини

3 Честь, совість, гідність людини. Інтелігентність і порядність.

4 Правда, хиба, істина – їхня єдність та відмінність між ними. Прихильність як прояв духовності.

5 Віра, надія, любов як духовно-практичні виміри людини.

6 Прекрасне і потворне.

7 Добро і зло – вінець духовності.

Що прочитати?

Запитання для самоконтролю

Дискусійні питання

Словник

Проблема духовності була, є й буде однією з центральних у світоглядній культурі людства. Вічним джерелом цієї пробле­ми є нестримне прагнення кожної людини визначитися з ос­новами своєї діяльності, показати те, чому завдячує люди­на, роблячи той чи інший крок у своєму житті. Це визначен­ня органічно пов'язане з аналізом сутності та співвідношення таких понять, як "дух", "душа", "духовність".