Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Виробнича стратегія займає особливе місце серед функціональних стратегій підприємства, оскільки вона виступає як поєднуюча ланка між маркетинговими та ресурсними стратегіями підприємства. За допомогою виробничої стратегії ресурси підприємства поєднуються і перетворюються на продукт, який розробляється з урахуванням потреб і запитів споживачів. А для створеного товару розробляються підтримуючі маркетингові стратегії: цінова, збутова, комунікаційна тощо.
Виробнича стратегія підприємства залежить, перш за все, від корпоративної стратегії, яка визначає загальний напрямок: розширення або скорочення виробництва, а також від ринкових стратегій підприємства: функціонувати на тому ж ринку, або освоювати новий. Рівень виробництва значною мірою формує конкурентну позицію і, навпаки, ринкові чинники впливають на зміст та характеристики виробничих стратегій (рис. 3.6).
Виробничі стратегії | |||
Розвиток виробництва | Скорочення виробництва | ||
Ринкові стратегії | Закріплення (відстоювання) ринку | Витіснення конкурентів | Консолідація (інтеграція) |
Заміна ринку (перехід в іншу СЗГ) | Диверсифікація | Ліквідація |
Рис. 3.6 – Взаємозв’язок ринкових і виробничих стратегій
Виділяють три базові стратегії виробництва:
· повне задоволення попиту ринку: підприємство виробляє таку кількість товарів, яка необхідна ринку; при цьому запаси на складах готової продукції мінімальні, а витрати на її виробництво можуть бути високими через постійні зміни обсягів виробництва;
· виробництво продукції з орієнтацією на перспективний попит: запаси певних товарів можуть накопичуватися, і реальні потреби ринку задовольняються за рахунок цього накопичення;
· виробництво товарів з урахуванням реально існуючого мінімального попиту (песимістична стратегія): застосовується на ринку, де активно діють конкуренти, вимагає корекції стратегії маркетингу.
Виробничі стратегії підприємства можна також класифікувати в залежності від концепції виробничого циклу: стратегія безперервного або дискретного виробництва; стратегія аналітичного або синтетичного виробничого процесу.
В залежності від виробничої бази, що використовується, можна виділити наступні види виробничої стратегії: використання існуючого виробничого потенціалу; стратегії створення нового виробництва; стратегії змін у технологічному процесі; стратегії відносно організації виробництва (тип системи, спеціалізація, диверсифікація, конверсія, ритмічність виробництва, система управління якістю виробництва, система управління виробничими витратами тощо).
Для всіх підприємств, а особливо для великих диверсифікованих підприємств, що виробляють декілька видів продуктів, принципове значення має досягнення переваги над конкурентами в сфері основного бізнесу (так званого стратегічного ядра) підприємства, до складу якого звичайно включають: виробництва, на які приходиться найбільша частина обороту підприємства; виробництва, з якими підприємство зв'язує своє майбутнє; виробництва, що визначають імідж підприємства (ті продукти, що зіграли особливу роль в історії підприємства, з якими більшість клієнтів ототожнюють його, що є предметом гордості колективу підприємства тощо).
Сильне стратегічне ядро мають ті підприємства, у яких воно збігається, з так званим ядром компетентності. Під останнім розуміють суму умінь, знань, технологій тощо, що забезпечують конкурентні переваги даного підприємства в порівнянні з іншими.
Для оцінки стану стратегічного ядра підприємства і вироблення рекомендацій з його посилення використовується матриця Хінтерхубера «конкурентоспроможність / значення виробництва» (рис. 3.7).
В ідеалі всі 100% виробництва товарів і/або послуг підприємством повинні входити в ядро компетенції підприємства. У реальності так, звичайно, не буває: важко випереджати конкурентів абсолютно в усьому, що ти робиш. Такі види виробництв слід підтримувати і зміцнювати, ресурси виділяти їм в першу чергу.
Для потреб менеджменту корисна і кількісна оцінка стану стратегічного ядра підприємства. Щоб її одержати, треба розрахувати частку виробництв, що входять до ядра компетенції, у всьому обороті підприємства. Як правило, якщо вона виявляється нижче 50% - це серйозна підстава для тривоги.
Порівняльна конкурентоспроможність | ||||
Низька | Середня | Висока | ||
Значення виробництва | Високе | Поле 1 | Поле 2 | Поле 3 |
Середнє | Поле 4 | Поле 5 | Поле 6 | |
Низьке | Поле 7 | Поле 8 | Поле 9 |
Рис. 3.7 - Матриця Хінтерхубера „конкурентоспроможність / значення виробництва”
Дата публикования: 2014-11-26; Прочитано: 1073 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!