Етапи контролю та методика їхнього здійснення. 3 страница

В умовах застосування комп’ютерних технологій до складу ревізійної групи рекомендується включати експерта — спеціаліста з КОІ. Це необхідно для виявлення слабких місць у комп’ю­терній програмі підприємства, що ревізується, з позицій виявлення помилок та перекручень у поточному обліку і звітності, можливості здійснення контролю для запобігання зловживанням і порушенням у майбутньому.

Основними напрямами взаємодії ревізора з експертом є такі:

1) оцінка законності придбання та ліцензійної чистоти бухгалтерського програмного забезпечення, яке застосовується на підприємстві, що ревізується;

2) оцінка надійності системи КОІ в цілому;

3) перевірка правильності та надійності алгоритмів розрахунку;

4) формування за допомогою комп’ютера необхідних регістрів синтетичного й аналітичного обліку;

5) перевірка правильності обробки інформації за окремими обліковими задачами.

Підприємство зобов’язане надати ревізору необхідний доступ до системи КОІ. Водночас ревізору має надаватися вся необхідна інформація на паперових носіях.

Під час вивчення організаційної форми КОІ слід з’ясувати,
чи оброблює дані саме підприємство чи це за договором робить інша організація. Треба описати схему організації КОІ. При цьому необхідно висвітлити такі питання:

· форма бухгалтерського обліку, послідовність обробки облікової інформації, форми первинних документів, зведених регістрів і вихідних форм;

· розділи та ділянки обліку в системі КОІ;

· коротка характеристика програмного забезпечення КОІ (єдиний програмний пакет чи різні програмні продукти для різних розділів та ділянок обліку) і розробників програм, дата ведення програмного забезпечення, частота та методи його оновлення при змінах законодавства;

· порядок обробки і передавання даних (у пакетному режимі в міру накопичення інформації, у режимі реального часу або на машинних носіях — дискетах, дисках);

· характеристика технічного забезпечення (тобто блоків технологічного процесу обробки даних);

· порядок забезпечення архівування та зберігання даних (унесення змін, виправлення помилок).

Ревізор повинен оцінити використання комп’ютерного забезпечення з погляду можливостей його істотного впливу на обсяг необхідних ревізійних процедур. У всіх випадках ревізійні процедури слід проводити не за оригіналами файлів суб’єкта контролю, а за їхніми копіями.

Варто врахувати, що при автоматизації обліку на підприємствах створюється система автоматизованого контролю, яка має бути описана в проектній документації. Якщо програмою передбачено всебічний логічний контроль взаємопов’язаних показників руху активів і пасивів підприємства, то можливість зловживань знижується. Ревізор повинен перевірити таку проектну документацію та на контрольному прикладі переконатися у функ­ціонуванні системи автоматизованого контролю і виявити слабкі місця в програмі. Крім цього, необхідно перевірити відповідність програмного забезпечення обліковому процесу та правильність організації КОІ щодо технологічного процесу за стадіями обробки (чи передбачена неможливість виконання наступної процедури обробки інформації без остаточного завершення попередньої процедури).

Усі суттєві питання, пов’язані з вивченням ревізором системи КОІ, та його дії в цьому напрямі мають бути зафіксовані й оформ­лені у вигляді окремого робочого документа.

Органи ДКРС можуть проводити ревізії (перевірки) за зверненнями правоохоронних органів: прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, податкової міліції, державної податкової служби України, Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. Ревізії (перевірки) за звер­неннями правоохоронних органів проводяться з питань викорис­тання підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, або цільового використання коштів державних позабюджетних фондів.

Звернення правоохоронного органу до контрольного підрозділу ДКРС щодо проведення або участі в проведенні ревізії (перевірки) має містити:

· повну назву підприємства (установи, організації) і дані про його місцезнаходження (адресу, вказану в установчих документах і фактичну) та організаційно-правову форму;

· коротку суть фінансових порушень;

· конкретні питання стосовно дотримання законодавства з фінансових питань, на які необхідно дати відповідь;

· період, за який слід перевірити діяльність підприємства, установи чи організації з визначених питань;

· дані про одержання об’єктом контролю коштів з бюджетів та державних валютних фондів, про наявність пільг щодо коштів, одержаних з бюджету;

· відомості про матеріально відповідальних осіб, у яких обо­в’язково потрібно провести інвентаризації, та дані про підприємс­тва, установи, організації, на яких необхідно провести зустрічні перевірки, і про те, з яких питань (з обов’язковим зазначенням місцезнаходження об’єктів зустрічних перевірок);

· реквізити правоохоронного органу, номер телефону і пріз­вище працівника, з яким слід підтримувати зв’язок для вирішення питань, які потребують втручання.

У зверненні правоохоронного органу також мають зазначатися відомості про перебування під арештом матеріально-відпо­відальної чи посадової особи, проти якої порушено кримінальну справу, а також про вилучення бухгалтерських документів ініціатором ревізії (перевірки).

Ревізії (перевірки) за зверненнями правоохоронних органів проводяться органами ДКРС, як правило, у строк до 30 робочих днів з дати початку ревізії (перевірки). Дата початку ревізії (перевірки) зазначається керівником органу ДКРС у посвідченні щодо її проведення. У виняткових випадках, при особливій складності, а також великому переліку об’єктів, де необхідно провести зуст­річні перевірки, цей строк може бути продовжений керівником органу ДКРС на термін, узгоджений із правоохоронним органом, за ініціативою якого проводиться ревізія (перевірка). У разі відсутності згоди ініціатора ревізії (перевірки) на її продовження за умов ненадходження матеріалів зустрічних перевірок або виявлення під час ревізії (перевірки) відсутності частини документів бухгалтерського обліку, результати ревізії (перевірки) оформляються проміжним актом і невідкладно передаються до правоохоронного органу.

При виявленні недостач коштів, матеріальних цінностей та інших порушень з ознаками зловживань за умов, коли збереження підтверджувальних документів на об’єкті, який перевіряється, не гарантується, а також у випадках виявлення фіктив­них документів, підробок і фальсифікацій ревізори вилучають оригінали необхідних документів на строк до закінчення ревізії (перевірки). У справах підприємства, установи, організації залишається акт вилучення, копії та реєстр вилучених документів, завірені підписами ревізора і головного бухгалтера чи іншої відповідальної особи об’єкта, що ревізується. Копії зазначених документів робляться за рахунок об’єкта контролю. Про вилучення оригіналів необхідних документів керівник контрольно-ревізійного підрозділу невідкладно письмово повідомляє ініціатора ревізії (перевірки), який вирішує питання щодо забезпечення збереження цих документів та необхідності приєднання до справи після завершення ревізії (перевірки). Передання правоохоронному органу документів, вилучених органом ДКРС в об’єкта контролю, оформляється протоколом із зазначенням у ньому всіх тих даних, що містяться в акті вилучення. Якщо правоохоронним органом до часу завершення ревізії (перевірки) не буде прийнято рішення про вилучення документів в органу ДКРС, то останній не пізніше наступного дня після підписання акта ревізії або перевірки має повернути ці документи керівництву об’єкта контролю під розписку з переліком повернених документів.

Для визначення достовірності фінансово-господарських опе­рацій об’єкта, який ревізується (перевіряється), та правильності їхнього відображення в бухгалтерському обліку ревізори отримують документальні підтвердження цим операціям на інших підприємствах, в установах чи організаціях. Для цього на останні направляються письмові запити про надання довідок, копій документів про операції та розрахунки із суб’єктом господарювання, що ревізується (перевіряється), або для ознайомлення з відповідними оригіналами документів, одержання їхніх копій чи пояснень на підприємства, в установи чи організації, які мали правовідносини з об’єктом контролю, направляються ревізори, які відповідно до наданих повноважень відносно проведення зустрічних перевірок оформляють резуль­тати такого контролю актом. При цьому зустрічні перевірки в суб’єктів господарювання, непідконтрольних органам ДКРС, під час ревізії (перевірки), що проводяться за постановою прокурора, слідчого чи особи, який проводить дізнання, здійснюються органами ДКРС на підставі постанови про призначення таких зустрічних перевірок.

Результати проведеної органом ДКРС ревізії (перевірки) викладаються в акті (довідці), оформленому на бланку органу ДКРС, на підставі: перевірених оригіналів документів об’єкта, який ревізується (перевіряється), або належно оформлених їхніх копій; матеріалів проведених зустрічних перевірок; матеріалів інвентаризацій, контрольних обмірів, контрольних запусків сировини та матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів та готової продукції; актів перевірки якості продукції, дотримання технічних умов та технологічних режимів виробництва, відповідності продукції чинним стандартам, цінам і тарифам; бухгалтерських регістрів і звітів, а також інших документів.

Матеріали ревізії (перевірки) передаються до правоохоронних органів у строк не пізніше 7 робочих днів після її завершення на об’єкті контролю (підписання акта (довідки) ревізії (перевірки) посадовими особами об’єкта контролю або складення акта про відмову в його підписанні) за відсутності заперечень щодо змісту акта ревізії (перевірки) з боку керівництва перевіреного підприємства, установи чи організації або не пізніше 20 робочих днів — за наявності таких заперечень. У виняткових випадках термін передання матеріалів до правоохоронних органів установлює керівник підрозділу ДКРС, про що письмово повідомляється ініціатор ревізії (перевірки). Основний та проміжні акти (довідки) з усіма додатками складаються в трьох примірниках, перший з яких передається в правоохоронні органи.

Усі територіальні структурні підрозділи системи державної контрольно-ревізійної служби України ведуть оперативний облік виконання планів контрольно-ревізійної роботи, на підставі яких складають установлену статистичну звітність.

Оперативний облік здійснює відповідальна особа, призначена наказом керівника контрольного підрозділу (відділу, управління) у спеціальній книзі чи машинограмі (відомості) згідно з показниками статистичної звітності за розділами: ревізії, тематичні перевірки, завдання правоохоронних органів.

Основні показники оперативного обліку: перелік суб’єктів
контролю; дата закінчення попередньої ревізії; прізвище, посада керівника ревізійної групи; термін проведення поточної ревізії; ревізований період; прізвище, посада керівника ревізійної групи; основні результати контролю (донарахування податків у бюджет, штрафні санкції, найбільш значні порушення чинного законодавс­тва з питань обліку, розрахунків, використання матеріальних і фінансових ресурсів, виявлені нестачі, крадіжки, неправомірне використання державних коштів тощо); дата прийняття рішень за матеріалами ревізії; термін подання інформації про виконання цих рішень; відмітки про контроль виконання.

Записи в книзі оперативного обліку вносяться на підставі даних інформаційної карти, яку складає керівник ревізійної групи, використовуючи матеріали з акта проведеної його групою ревізії чи тематичної перевірки. Треба зазначити, що на кожен суб’єкт контролю ведеться справа, де групуються всі матеріали ревізії, прийняті рішення, службове листування за визначений період, як правило, 5—10 років. Ця документація зберігається в металевих шафах або сейфах і призначена для службового користування.

Інформація оперативного обліку узагальнюється за півріччя для складання звітності про виконану контрольно-ревізійну роботу та аналітичних таблиць для аналізу ефективності контролю, його результативності.

У встановлені терміни підрозділи ДКРС складають і подають звітність за формою № 1-кр «Звіт про контрольно-ревізійну ро-
боту».

Основні розділи звіту:

1. Загальні положення.

2. Перевірено підприємств, установ і організацій (кількість).

3. Ревізіями і перевірками виявлено незаконних та не за цільовим призначенням проведених витрат, недостач (розкрадань) гро­шових коштів і матеріальних цінностей.

4. Виявлено інших порушень фінансової дисципліни.

5. Донараховано до бюджету та інших сум, відрахувань до дер­жавних фондів.

6. Ужиті заходи за наслідками ревізій та перевірок.

7. Середньооблікова чисельність ревізорів.

Одним з напрямів підвищення ефективності державного фінансового контролю є розвиток інформаційно-довідкової системи та інформаційної мережі ДКРС, яка утворюється в контрольних органах вищого рівня на базі даних оперативного обліку структурних підрозділів КРУ із застосуванням комп’ю­терних технологій обробки інформації для використання даних про результати ревізій (перевірок) усіма службовими працівниками.

У рамках інформаційно-довідкової системи формується база даних для розроблення методичних рекомендацій з нап-
рямів контролю (окремих об’єктів), методики виявлення пору­шень, що має важливе значення для підвищення ділової кваліфікації персоналу органів контролю, якості та ефективності контрольних дій. Крім цього, функціонування інформаційної мережі в системі КРУ забезпечує оперативність звітності про виконання контрольно-ревізійної роботи, розширення аналітичності та достовірності даних для прийняття обґрунтованих управлінських рішень за матеріалами контролю, розроблення пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства.

Рекомендована література за темою

1. Калюга Є. В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія. — К.: Ельга: Ніка-Центр, 2002.

2. Контроль і ревізія: Навч. посібник // Є. М. Романів, Р. Л. Хом’як, А. С. Мороз, В. В. Гресик. — Л.: Інтелект-Захід, 2001.

3. Контроль і ревізія /Ф. Ф. Бутинець, С. В. Бардаш, Н. М. Малюга, Н. І. Петренко — Житомир: ЖІТІ, 2000.

4. Крисюк В. І., Каленський М. М., Юрченко О. В. Ревізія і контроль в установах і організаціях бюджетної сфери: Навч. посібник. — К.: Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 2000.

5. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія: Підручник. — К.: Знання — Прес, 2001.

6. Дікань Л.В. Контроль і ревізія.- К.: Вид. ЦНЛ. - 2007. -247 с.

7. Державний фінансовий контроль: Навч.-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Н.С.Вітвіцька, І.Ю.Чумакова, М.М. Коцупатрий, М.Т.Фенченко. – К:КНЕУ, 2003. -408с.

8. Гуцаленко Л.В., Дерій В.А., Коцупатрий М.М. Державний фінансовий контроль. Навчальний посібник. –К.: Центр учбової літератури, 2009.

9. Білуха М.Т., Микитенко Т.В. Фінансовий контроль: теорія, ревізія, аудит: Підручник. –К.: Українська академія оригінальних ідей. – 2006. -888с.

10. Дудко В.П. Державний фінансовий контроль: Навчальний посібник. –Чернівці: Прут, 2005. -484с.

11. Симоненко В.К. Основи єдиної системи державного фінансового контролю в Україні. –К.: Знання України, 2006. -280с.

12. Шевчук О.А. Державний фінансовий контроль бюджетних установ: Навчальний посібник/ Київський національний торговельно-економічний університет. –К.: КНТЕУ, 2007. -215с.

Тема 5. Контроль ефективності використання
коштів державного бюджету Рахунковою
палатою при Верховній Раді України

1. Мета та основні завдання перевірок і ревізій.

2. Організація і планування контрольно-ревізійної роботи Рахункової палати.

3. Перевірка правомірності видання центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів.

4. Перевірка використання коштів державного бюджету Украї­ни та загальнодержавних цільових і позабюджетних фондів.

5. Перевірка касового та фактичного виконання бюджету.

6. Перевірка використання коштів державного бюджету України підприємствами й установами.

7. Перевірка використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України.

8. Контроль використання коштів загальнодержавних цільових, позабюджетних фондів та позик, наданих з бюджету.

9. Узагальнення та систематизація матеріалів контролю.

10. Виконання рішень, прийнятих за матеріалами перевірок і ревізій.

Під час розгляду перелічених питань слід користуватися Законом України «Про Рахункову палату» та Інструкцією про порядок проведення перевірок, ревізій Рахунковою палатою.

У системі органів державного фінансового контролю Рахункова палата має статус незалежного конституційного органа, який від імені Верховної Ради України і відповідно до ст. 98 Конституції України здійснює фінансовий контроль за законним, ефективним і доцільним витрачанням державних коштів.
До основних завдань такого контролю належать:

· перевірка законності, доцільності й ефективності формування і використання державних фінансових ресурсів;

· підготовка пропозицій для поліпшення ситуації у сфері державних фінансів і бюджетного процесу на всіх його стадіях;

· виявлення фактів незаконного або неефективного використання фінансових коштів держави.

Метою перевірок і ревізій, які здійснюються Рахунковою палатою, є з’ясування уповноваженою для цього посадовою особою, фактичного стану справ на об’єкті перевірки з погляду своєчасності, повноти, об’єктивності, достовірності та доказовості виявлених фактів і зроблених оцінок щодо законності, ефективності й доцільності використання коштів:

· державного бюджету;

· загальнодержавних цільових, позабюджетних фондів;

· кредитів та позик, наданих Україні іноземними державами, банківськими установами та міжнародними фінансовими організаціями;

· валютних ресурсів, наданих на зворотній основі;

· кошторису Національного банку України;

· майна, яке належить до об’єктів державної власності;

· ресурсів матеріального резерву України.

Основні завдання перевірок і ревізій, здійснюваних в Управ­лінні справами Верховної Ради України та Адміністрації Пре-
зидента України:

ü перевірка дотримання Конституції України, вимог чинного бюджетного законодавства під час прийняття та видання нормативних, адміністративних, розпорядчих та інших актів і документів з питань дотримання та виконання законодавчих актів з питань бюджету, дотримання Положень про Управління справами Верховної Ради України та Адміністрацію Президента України з питань, що стосуються предмета перевірки;

ü перевірка дотримання вимог чинного законодавства щодо складання кошторису, правильності та обґрунтованості кошторис­них призначень, законності й ефективності спрямування та використання за цільовим призначенням коштів державного бюджету, дотримання при цьому посадовими та матеріально відпо­відальними особами зазначених органів державної влади актів законодавства України та правильності відображення первинних документів у бухгалтерському обліку;

ü перевірка обґрунтованості розрахунків витрат на утримання апаратів зазначених державних органів, дотримання вимог актів чинного законодавства щодо використання бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів на їхнє утримання за цільовим призначенням.

Основні завдання під час проведення перевірок і ревізій в апараті Кабінету Міністрів України, міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади:

ü перевірка дотримання Конституції України, вимог актів чин­ного законодавства України з питань бюджету під час прийняття та видання посадовими особами чи колегіальними органами зазначених об’єктів перевірки нормативно-правових, адміністративних, розпорядчих та інших актів і документів (постанов, наказів, положень, порядків, стандартів, інструкцій тощо) з питань виконання Державного бюджету України;

ü перевірка законності, доцільності й ефективності отримання, спрямування та використання коштів державного бюджету, відповідності здійснюваних фінансових операцій з коштами та іншими ресурсами державного бюджету актам чинного законодавства України з питань бюджету, правильності відображення фінансових операцій у бухгалтерському обліку;

ü перевірка дотримання вимог чинного законодавства щодо складання кошторису, правильності та обґрунтованості кошторисних призначень, правильності розрахунків витрат на утримання апарату центральних органів виконавчої влади, дотримання актів чинного законодавства щодо використання бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів за цільовим призначенням.

Основні завдання під час проведення перевірок і ревізій в органах Державного казначейства України:

ü перевірка законності, своєчасності та повноти виконання Державного бюджету України;

ü перевірка ефективності управління бюджетними коштами та коштами позабюджетних фондів;

ü перевірка законності, обґрунтованості й ефективності проведення взаємозаліків, операцій з казначейськими векселями та іншими цінними паперами;

ü перевірка ефективності управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом;

ü перевірка дотримання Конституції України, актів чинного законодавства України з питань бюджету при прийнятті та виданні нормативних, адміністративних, розпорядчих та інших
актів і відомчих документів (наказів, інструкцій, положень тощо)
з питань організації виконання положень закону України про
Державний бюджет України на відповідний рік та конкретних бюджетних призначень, передбачених цим законом;

ü перевірка правильності відображення фінансових операцій у бухгалтерському обліку;

ü ревізія реєстраційних рахунків та рахунків розпорядників коштів державного бюджету;

ü перевірка законності й ефективності використання коштів на утримання Головного управління Державного казначейства України та його органів на місцях.

Основні завдання під час проведення перевірок і ревізій Національного банку України, уповноважених банків та кредитних установ:

ü перевірка дотримання посадовими особами та колегіальними органами зазначених об’єктів Конституції України, актів чинного законодавства України, закону України про Державний бюджет України на відповідний рік при прийнятті нормативних, адміністративних, розпорядчих актів (рішень, розпоряджень, постанов, наказів, інструкцій тощо) у частині обслуговування державного бюджету та державного боргу України;

ü перевірка законності складання кошторису Національного банку України, правильності й обґрунтованості розрахунків кошторисних призначень, своєчасності, повноти, законності та ефективності виконання кошторису.

Основні завдання під час проведення перевірок і ревізій
бюджетних установ та організацій:

ü перевірка забезпечення виконання посадовими особами та колегіальними органами зазначених установ і організацій закону України про Державний бюджет України на відповідний рік,
актів чинного законодавства з питань бюджету при здійсненні нормативної, адміністративної та розпорядчої діяльності з розроб­лення та видання актів (рішень, розпоряджень, наказів, інструк­цій тощо) з питань використання бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів за цільовим призначенням, доцільного й ефективного їхнього витрачання;

ü перевірка дотримання актів чинного законодавства під час складання кошторису витрат, правильності й обґрунтованості кошторисних призначень, своєчасності та повноти їхнього виконання, використання коштів державного бюджету за цільовим призначенням, дотримання фінансової дисципліни, правильності відображення первинних документів у бухгалтерському обліку.

Завданням перевірок і ревізій, що проводяться на підприємницьких суб’єктах, незалежно від їхніх форм власності, є з’ясу­вання фактичного стану справ щодо дотримання положень закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, використання коштів державного бюджету за цільовим призначенням та відображення фінансових операцій у бухгалтерському обліку й звіт­ності відповідно до актів чинного законодавства.

Терміни, об’єкти та засоби проведення перевірок (ревізій) визначаються Рахунковою палатою під час організації і планування контрольно-ревізійної роботи. Контрольні заходи проводяться Рахунковою палатою планово і позапланово.

Планові перевірки (ревізії) здійснюють на підставі річних і поточних (піврічних, квартальних) планів роботи Колегії Рахункової палати та її департаментів і підрозділів.

До плану роботи Рахункової палати обов’язково включаються такі пункти:

— виконання звернень не менш як однієї третини конституційного складу Верховної Ради України, поданих відповідно до Регламенту Верховної Ради України;

— розгляд звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.

Позапланові перевірки і ревізії проводяться за рішенням Колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верховної Ради України, звернень комітетів Верховної Ради України та запитів народних депутатів України, за якими Верховна Рада України приймає рішення, звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.

Перед проведенням перевірки (ревізії) департамент Рахункової палати, відповідальний за її проведення, на підставі затверджених планів робіт та рішень колегії Рахункової палати про проведення позапланових контрольних заходів розробляє проект програми перевірки (ревізії) на основі аналізу:

· інформації, документації, нормативно-правової бази, яка сто­сується предмета перевірки (ревізії) та її об’єктів і яка є в департамен­ті, а також отриманої від інших департаментів та структурних підрозділів Рахункової палати інформації щодо характеристики предмета й об’єктів перевірки (ревізії);

· даних щодо бюджетних призначень та фактичного фінансування з державного бюджету згідно з чинною бюджетною класифікацією, наданих контрольно-аналітичними департамен-тами й управліннями Рахункової палати;

· (у разі потреби) висновку департаменту правового забезпечення діяльності Рахункової палати щодо правового механізму регулювання питань, які є предметом перевірки, та діяльності об’єктів перевірки щодо використання бюджетних коштів та кош­тів позабюджетних фондів;

· інформації, отриманої від інших контрольних та правоохоронних органів, щодо раніше проведених ними контрольних та інших заходів на визначених Рахунковою палатою об’єктах перевірки (ревізії) тощо.

Програма перевірки (ревізії) складається відповідно до чинного законодавства і з урахуванням внутрішніх нормативних документів Рахункової палати та визначає: мету проведення перевірки (ревізії) та її предмет; перелік об’єктів і конкретних питань, які підлягають перевірці (ревізії) з урахуванням особливостей предмета; термін проведення перевірки (ревізії) та складання звіту про її результати; перелік базових нормативно-правових актів, що регулюють предмет перевірки (ревізії); планові трудовитрати та склад контрольної групи.

Програма перевірки (ревізії) підписується директором відповідального за проведення перевірки (ревізії) департаменту та затверджується головою Рахункової палати, першим заступником, заступником голови, а в разі потреби — Колегією Рахункової палати.

На підставі програми перевірки (ревізії) директором депар-
таменту підписується доручення на право проведення перевірки (ревізії), у якому зазначаються назва контрольного заходу, термін проведення перевірки (ревізії), посадова особа, яка очолює контрольно-ревізійну групу, склад контрольно-ревізійної групи.

У процесі перевірок (ревізій) на основі документального підтвердження їхніх результатів, достовірності бухгалтерського облі­ку й фінансової звітності визначаються своєчасність і достатність взаємних розрахунків об’єкта, що перевіряється, і державного бюджету. Посадові особи Рахункової палати не мають права втручатися в оперативну діяльність об’єктів, що перевіряються, а також оприлюднювати свої висновки до завершення перевірок (ревізій) та оформлення їхніх результатів актом, який затверджується Колегією Рахункової палати.

Перевірки (ревізії), що належать до компетенції інших держав­них контрольних органів, проводяться Рахунковою палатою спільно з цими органами. Крім того, Рахункова палата в межах своєї компетенції може залучати до участі у здійсненні контрольно-ревізійної діяльності державні контрольні органи та їхніх представ­ників, а також має право на договірних засадах залучати до проведення перевірок і ревізій недержавні аудиторські служби та окремих висококваліфікованих спеціалістів.

Про результати проведених перевірок (ревізій) Рахункова палата інформує Верховну Раду України, доводить до відома керівників відповідних центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій. У разі виявлення істотних порушень закону, що тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність, матеріали перевірок (ревізій)
за рішенням Колегії Рахункової палати передаються правоохоронним органам.