Розрахунок параметрів потокової лінії

Потокову лінію проектують у такій послідовності:

1. Обирають тип потокової лінії;

2. Розробляють схему зборки виробів (предметів);

3. Розраховують такт потокової лінії;

4. Координують технологічний процес і синхронізують операції;

5. Визначають кількість робочих місць;

6. Проектують робочі місця і планують потокову лінію;

7. Роблять розмітку розподільного конвеєра;

8. Розраховують швидкість і довжину конвеєра.

Початковим показником є такт потокової лінії (τ) – інтервал часу, через який періодично проводиться випуск певної продукції. У загальному вигляді його величина визначається за формулою:

, (4.3)

де: Ф – плановий фонд часу роботи лінії за розрахунковий період (зміна, доба, місяць, рік), з урахуванням регламентованих перерв, хв. або год.; А – об'єм випуску продукції за той же період, шт.

Потім визначають крок конвеєра l – відстань між центрами двох суміжних робочих місць. Його величина залежить від габарита оброблюваної (збираної) продукції і максимально допустимою відстанню між ними (300 мм). При цьому максимальна величина кроку обмежена гранично допустимою швидкістю руху конвеєра, тобто

Важливим показником роботи потокової лінії є швидкість руху конвеєра V. Швидкість конвеєра може знаходитися в межах 0,1 - 4,0 м/хв. Для розподільних конвеєрів вона зазвичай коливається в межах 0,5 – 2,0 м/хв. Для конвеєра з безперервним рухом швидкість визначається за формулою:

, (4.4)

Для визначення робочої довжини конвеєра необхідно знати кількість робочих місць на конвеєрі:

Lр = l(∑Ci -1), (4.5)

де: Ci – кількість робочих місць, l – крок потокової лінії.

Загальна довжина конвеєра L:

L = 2Lр + 2πR =2Lр + πD, (4.6)

де: R – радіус барабана потокової лінії; D – діаметр барабана потокової лінії, м.

Темп потокової лінії показує кількість виробів, які випускаються в одиницю часу:

, (4.7)

Ритм потокової лінії (R) розраховується в тому випадку, якщо вироби передаються з операції на операцію не окремими штуками, а транспортними партіями:

, (4.8)

де: p – кількість виробів у транспортній партії.

Кількість робочих місць на кожній операції:

Ci = , (4.9)

Коефіцієнт завантаження робочих місць на i-тій операції (Кз) визначається відношенням розрахункової кількості робочих місць для даної операції до їх фактичної кількості.

На змінно-потокових лініях розрізняють поняття:

- загального розрахункового такту, як деяку середню характеристику продуктивності лінії;

- приватних тактів, що характеризують такт обробки деталей кожного найменування.

Загальний такт визначається за формулою:

, (4.10)

де: - коефіцієнт втрат часу на переналадку;

- сума програмних завдань по всіх закріплених за лінією виробах.

Розрахунок робочого (приватного) такту здійснюється за тривалістю випуску кожного виду виробів. При цьому ефективний фонд роботи лінії в плановому періоді розподіляється між закріпленими за лінією виробами пропорційно трудомісткості програмних завдань. Фонд часу за планований період (місяць), необхідний для виготовлення виробів певного найменування (Фа) розраховується за формулою:

, (4.11)

де: Ti – трудомісткість i-того виду виробу.

Приватний такт обробки окремого виробу визначається за формулою:

, (4.12)

Знаючи розмір випуску по кожному виробу і приватні такти розраховують тривалість періоду випуску кожного виробу, закріпленого за лінією:

, (4.13)

З – кількість змін.

Широке застосування потокового виробництва в різних галузях свідчить про високу його економічну ефективність. Зростання продуктивності праці в потоковому виробництві обумовлене спеціалізацією робочих місць, оснащенням їх високопродуктивним устаткуванням, інструментом, що полегшує працю робочих. Регламентація режиму роботи потокових ліній і раціональна система обслуговування робочих місць усім необхідним приводять до ущільнення робочого дня, різкого скорочення втрат робочого часу. Безперервність потокового виробництва помітно скорочує пролежування предметів праці, величину заділів. Збільшення випуску продукції в одиницю часу з кожної одиниці устаткування і кожного квадратного метра виробничої площі дає можливість істотно поліпшити використання основних фондів.

Високий ступінь оснащеності робочих місць, стійкості технологічних процесів, значний навик працюючих створюють умови для виготовлення продукції високої якості і зниження браку.

Раціональне планування і використання устаткування приводять до збільшення випуску продукції і покращують фондовіддачу.

У результаті раціонального вибору основних матеріалів, встановлення їх оптимальних розмірів, допусків і припусків, застосування ефективних методів централізованого розкрою і використання відходів забезпечує зниження їх витрат.

Усі ці чинники зрештою призводять до зниження собівартості продукції, що випускається, зростання прибутку і рентабельності виробництва, швидкої окупності витрат, пов'язаних з організацією потокового виробництва.

Для виключення застосування ручної праці на важких і шкідливих для здоров'я людини виробництвах застосовуються системи машин і устаткування, автоматичні маніпулятори.

Планування потокової лінії починається з розробки схем робочих місць по всіх операціях і вибирання раціональних транспортних засобів. У результаті загальної компоновки потокової лінії визначаються:

- її зовнішній вигляд;

- спосіб розташування устаткування;

- розташування транспортних засобів;

- розташування місць контролю;

- розташування місць для заділів.

При компоновці потокових ліній бажано домогтися прямолінійності розташування устаткування, якщо дозволяють виробничі площі і тип обраних транспортних засобів (рис. 4.1.).

I II III

1 2 3 4 5 6

Рис.4.1 Однорядне розташування робочих місць. Вільний доступ до робочого місця.

I II III

1 3 5

2 4 6

Рис.4.2 Дворядне розташування.

Шаховий порядок розміщення робочих місць для того, щоб місця сумісних операцій не опинилися напроти один одного. Дворядне або в шаховому порядку розташування устаткування дозволяє раціональніше використовувати виробничу площу в цеху і економити засоби за рахунок використання транспортних засобів меншої довжини.

Перебудова лінії пов'язана з великими матеріальними і тимчасовими витратами внаслідок зменшення або скорочення випуску продукції.

Перехід на випуск нової моделі виробу в потоковому виробництві може здійснюватися двома методами:

1) тимчасове припинення випуску виробів старої моделі, швидке перепланування ліній, їх наладка і запуск у виробництво нової моделі;

2) перехід на випуск нової моделі виробів без припинення виробництва старої моделі, тобто до повного освоєння виробництва виробу випускається стара модель.