Ставка позитивного проценту

Попит на позитивні засоби залежать від вигідних підприємницьких інвестицій, розмірів споживчого попиту на кредит і попит з боку держави.

Розрізняють:

- Номінальну ставку позичкового проценту, яка показує, наскільки сума, яку вертають кредитору, перевищує величину здобутого кредиту. Це відсоткова ставка, яка виражена у грошових одиницях за поточним грошовим курсом (r_N).

- Реальну ставку позичкового проценту (r_R) це відсоткова ставка, яка виражена у незмінних грошах або скоригована з урахуванням інфляції.

Взаємозв’язок між номінальними та реальними ставками показує формула:

r_R = (100+ r_N)/1_Р, наприклад, якщо за отримання 10 000 гр. од. потрібно повернути 16 000 гр. од. це означає, що гроші отримані під 60% річних.

Якщо ціни за рік зросли в 1,20 рази (1р = 1,20), то за своєю купівельною спроможністю 1 гр. од. на початку року становитиме 1,20 гр. од. на кінець року. Згідно з формулою, ми здобудемо наступне: 16000/1,20 = 13330

Отже, реальна відсоткова ставка буде лише 33,3 %

5. Ринок землі

Ринок землі – це ринок природних ресурсів, що включає в себе сільськогосподарські угіддя, родовища корисних копалин ділянки для споруд.

Пропозиція землі обмежена, вона залежить від багатьох факторів, які сумарно можна звести до двох: родючість(якість ґрунту, клімат, техніка); місцезнаходження землі.

Фіксований характер пропозиції землі визначає те, що крива пропозиції абсолютно не еластична.

Це визначає, що пропозиція землі не може бути збільшена навіть в умовах значного підвищення ціни на землю.

	де, Q– величина землі, га; Р – ціна за 1га; S – пропозиція землі.

Рис. 12.16. Пропозиція землі

Попит на землю

- суспільно-господарський попит – це попит на продукцію рільництва, тваринництва. Попит на продукти харчування нееластичний;

- несільськогосподарський попит на землю. Ця земля під будівництво об’єктів інфраструктури.

- Економічна рента -це плата за ресурси, пропозиція на які суворо обмежено.

Земельна рента – це плата за використання землі і інших продуктивних ресурсів, пропозиція яких обмежено.

	Площа ОQ1E0P0 - це сукупна рента за всю використану в суспільстві землю.   Змінна попиту на основний продукт харчування підвищує щомісячну ренту за 1 га землі з Р0 до Р1, це приведе до збільшення чистої економічної ренти (абсолютної) на площі ОQ1 E1 P1
Рис. 12.17. Рівновага на ринку землі

У випадку падіння попиту на продукт харчування щомісячна рента за 1 га. зменшиться до Р₂ і абсолютна рента буде ОQ₁E₂Р₂

Ціна землі – визначається шляхом капіталізації ренти.

Припустимо, що ділянка землі принесе ренту в R у. о. Якою може бути вартість ділянки землі?

Ціна землі повинна надати таку суму грошей, яка в банку давала б такий же процент на вкладений капітал. Це дисконтова на вартість майбутньої земельної ренти.

; (12.8)

Наприклад, якщо рента дорівнює 400 гр.од. а ставка позичкового проценту складає 51% то ціна землі становитиме:

гр. од.

Контрольні запитання:

1. чому полягає суть похідного попиту?

2. Назвіть складові продуктивності ресурсу?

3. У Покажіть особливості похідного попиту в умовах конкурентного ринку.

4. Що визначає рівність MRP_L/P_L = MRP_K/P_K?

5. Ринок праці в умовах досконало конкурентного ринку.

6. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.

7. Назвіть причини високопродуктивної праці?

8. У чому полягає ринок праці з досконалої конкуренції?

9. Покажіть суть монопсонії?

10. У чому полягає сутність дисконтованої вартості?

11. Особливості короткострокових інвестицій.

12. Пропозиція землі, її особливості.

13. Що визначає економічна рента?

Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту

1. Поняття ринкової рівноваги

2. Рівновага в економіці обміну

3. Ефективність у виробничої сфері

1. Поняття ринкової рівноваги

Об’єктом аналізу часткової рівноваги є кожен із суб’єктів мікроекономіки, який виявляє поведінку окремого ринку, домашнього господарства, фірми.

Часткова рівновага – це рівновага, яка складається на окремому ринку, тобто означає встановлення рівноважної ціни та рівноважного обсягу продукції під впливом тих факторів, що діють лише для даного ринку.

Аналіз загальної рівноваги, навпаки, виявляє, як одночасно взаємодіють усі домашні господарства, фірми.

Загальна рівновага – це рівновага, яка виникає в результаті взаємодії усіх ринків, коли змінна попиту або пропозиції на окремому ринку впливає на рівноважні ціни і обсяги продаж на всіх ринках.

Загальна економічна рівновага описує кругообіг економічного життя. Це стан економіки, коли встановлюються ціни рівноваги. Характеризується сукупністю цін рівноваги та відповідних обсягів виробництва і споживання.

Основні питання аналізу ринкової економіки:

- Чи сприяє ринковий механізм досягненню загальної рівноваги і яким чином?

- Чи з’являється ефективна рівновага єдиним, або виникає ряд варіантів цін, які відповідають цій потребі?

- Чи буде ефективна загальна рівновага стійкою?

Аналіз загальної рівноваги складає такі етапи:

1) первинні зміни;

2) ринки товарів-субститутів;

3) ринки взаємодоповнюючих товарів;

4) ефект зворотного зв’язку.

а) автомашини б) бензин

в) мотоцикли	г) ремонт автомашин
Рис. 13.1. Взаємозв’язок ринків в економіці

а) Збільшення цін автомобілі приводить до зниження на них попиту ціна зросте з 7000 до 10000 у.о. Попит падає з 20млн. автомашин до 15 млн.

б) Зниження попиту на бензин (комплементарний товар) з 12 млн. л. до 10 млн. л. за добу. Ціна буде знижена з 50 до 40 ум. од. за літр.

в) Товаром-субститутом в даному випадку є мотоцикли. Попит зросте з 50 до 60 млн. за рік., тоді їх ціна зросте з 1000 до1100 ум. од.

г) Довге використання автомашин приведе до зростання попиту на таку сферу послуг як ремонт машин. Їх кількість зросте з 100 до 120 млн. послуг за рік ціна послуг почне рости з 400 до 500 ум. од.

Все це приведе до того, що попит на автомашини спаде до 12 млн. од. за рік. Це змушує виробників знизити ціну з 10000 до 8000 ум. од.

Ефект зворотного зв’язку, який відображає зміни часткової рівноваги на даному ринку в результаті змін, які виникають на сполучених ринках під впливом початкових змін на даному ринку.

Аналіз загальної рівноваги показує, що зменшення пропозиції і відповідний ріст ціна на деякому ринку приводе до падіння попиту на додатковий товар і його росту на товари – субститути.

Взаємозв’язок товарних ринків можна записати з допомогою системи рівнянь. Одним з перших хто це зробив, був Леон Вальрас.

Закон Вальраса передбачає економічну рівновагу з допомогою системи рівнянь.

В ринковій економіці ціни передбачають обсяг виробленої продукції, а обсяг випуску в значній ступені визначають ціни. Ціни споживчих товарів залежать від цін ресурсів. А ціни ресурсів від споживчих благ, на які існує платоспроможний попит. Вирішити це питання можна через рішення системи рівнянь.

Наприклад, візьмемо комп’ютери. Кількість проданих комп’ютерів залежать від цін усіх інших товарів. Якщо в державі продаються і купуються 10000 різних товарів, а комп’ютери займають 13 місце у списку, то попит 13 товару – комп’ютерів буде виглядати таким чином:

Q₁₃ = D₁₃ (Р₁,Р₂,.... Р₁₀₀₀₀, А,М) (13.1)

де, Q₁₃ – кількість проданих комп’ютерів;

D₁₃ – функція попиту на комп’ютери;

Р₁, Р₂...Р_n - ціни останніх 10000 товарів і послуг;

А – показник реальних активів, які відображають багатство країни;

М – запаси наявних грошей.

Пропозиція 13 товару:

Q₁₃ = S₁₃ (Р₁, Р₂,... Р₁₀₀₀₀, А,М)

Система рівнянь для усіх 10000 товарів

D₁ (Р₁, Р₂... Р₁₀₀₀₀, А,М) = S₁ (Р₁, Р₂... Р₁₀₀₀₀, А,М)

D₂ (Р₁, Р₂... Р₁₀₀₀₀, А,М) = S₂ (Р₁, Р₂... Р₁₀₀₀₀, А,М)

D₁₀₀₀₀ (Р₁, Р₂... Р₁₀₀₀₀, А,М) = S₁₀₀₀₀ (Р₁, Р₂... Р₁₀₀₀₀, А,М)

Дана система рівнянь є системою рівнянь загальної рівноваги.

2. Рівновага в економіці обміну

Ефективність виробництва досягається тоді, коли збільшення виробництва одного товару при незмінному використанні ресурсів неможливе без зниження обсягів випуску іншого продукту. Для дослідження ефективності виробництва може бути застосована діаграма Еджворта.

Діаграма Еджворта передбачає аналіз процесу обміну. Від точки О відповідні сторони відкладаються затрати праці та капіталу на виробництво товару Х а від точки О₁ на виробництво товару У.

Рис. 13.2. Діаграма Еджворта

Наприклад у точці А на виробництві товару Х затрачено L_Х =28000, К_Х =10000, а на виробництво товару У: L_У =12000, К_у =10000. При проведенні ізоквант обсяг виробництва товару Х буде складати 600 од., а товару У - 300 од.

Крива контрактів – це багато можливих ефективних варіантів розподілу двох економічних благ проміж двох споживачів.

Рис. 13.3. Ефективність розподілу

Рух в напрямку кривої контрактів, збільшує сукупний добробут, у той же час як рух вздовж цієї кривої лише перерозподіляє сукупний добробут проміж учасниками угоди.

На лінії контрактів виконується приведене рівняння.

MRS^X _A,B = MRS^Y _A,B = MRT _A,B, (13.2)

де, MRS – гранична норма заміщення,

MRT - гранична норма трансформації.

Лінія АС, що з’єднує всі можливі точки дотику кривих байдужості, які належать двом благам цих кривих, властивим для кожного окремого споживача є договірною лінією, або лінією контрактів

Парето оптимальний розподіл ресурсів

Вона передбачає ефективність у розподілі благ між споживачами (ефективність в обміні споживачів). Це досягається якщо не можливо перерозподілити вироблені суспільством блага таким чином, щоб добробут хоча б одного споживача поліпшився за рахунок іншого споживача, (тобто без зменшення добробуту іншого). Відповідно моделі споживацької поведінки, умовою оптимуму окремого споживача є рівність граничної норми заміщення одного блага іншим, що відповідає ціновому співвідношенню: МRS_ХУ =Р_Х/Р_У

Парето – оптимальний стан економіки в обміні споживачів благами показує взаємовигідність добровільного обміну і характеризується рівністю граничних норм заміщення поміж будь якими парами товарів для всіх споживачів.

3. Ефективність у виробничій сфері

Розподіл ресурсів ефективний при тому, коли обсяг продукції, який випускається за певний період часу, розподіляється між споживачами таким чином, що стає неможливим поліпшити становище однієї особи без завдання шкоди іншої.

Рис. 13.4. Діаграма Еджворта

Обсяг виробництва продуктів Q_X = 400; Q_У =300. Споживачі А і Б їх придбають у пропорції, що відповідає точці С. Криві байдужості U_B1 і U_A1 визначають ступінь задоволення потреб споживачами А і Б.

Розподіл заданого обсягу продукції між двома споживачами буде ефективним, коли він буде відповідати дотику кривих байдужості цих споживачів.

Оптимальний стан у економіки – ефективність у виробництві по Парето.

Ефективність досягається якщо не можливо якщо не можливо збільшити випуск одного товару без зменшення випуску будь якого іншого товару.

В теорії фірми оптимум виробника передбачає рівність граничної норми технологічного заміщення одного ресурсу іншим та їх цінового співвідношення, яке в свою чергу передбачає відповідне співвідношення граничних продуктів: MRTS_KL = P_L/P_K = MP_L/MP_K

Ефективність у виробництві буде виражена рівністю MRTS для всіх виробників: MRTS^A_KL = MRTS^B_KL

Виробництво є ефективним, якщо ресурси розподілені між виробниками таким чином, що стає не можливим їх розподіл, який призводить до збільшення випуску одного продукту і при цьому не зменшується випуск будь-яких інших продуктів. У цьому випадку досягається технологічно-ефективний розподіл ресурсів.

Загальна рівновага, яка досягається на якісно новому рівні є рівновагою на рівні квазіоптимума.

Теорія квазіоптимума стверджує, що в випадку коли в одній галузі перекручування не можуть бути усунені, краще відмовитись від досягнення максимуму ефективності в іншої галузі. З тим, щоб збалансувати економіку в цілому.

Ця теорія має місце тоді, якщо обмін між покупцем і виробниками на вільному ринку не зумовлює досягнення максимуму ефективності випуску.

Така ситуація є типічною коли виникають негативні або позитивні зовнішні ефекти, виробляються суспільні блага.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає часткова рівновага?

2. Дайте характеристику загальної рівноваги.

3. Закон Вальраса і його особливості.

4. Особливості Парето-оптимум у розподілі благ.

5. Парето-оптимум у розподілі ресурсів.

6. Що визначає крива споживчих та виробничих контрактів?

Тема 14 Інституціональні аспекти ринкового господарства

1. Економічна роль держави в ринковій економіці

2. Правові передумови для ринкових суб’єктів

3. Інституціональні аспекти ринкового господарства

1. Економічна роль держави у ринковій економіці

Недосконалість ринку обумовлює необхідність втручання держави в економічні процеси. На ринку можуть статися непередбачені події, які можуть привести суспільство до негативних наслідків.

Фіаско ринку – це випадок якщо ринок не в змозі забезпечити ефективне використання ресурсів.

Типи неефективних ситуацій, які свідчать про фіаско ринку

- монополія;

- недосконала інформація;

- зовнішні ефекти;

- суспільні блага.

Функції держави:

- розвиток інфраструктури;

- дотацію на освіту;

- антимонопольна політика;

- суспільне страхування;

- регулювання структурних зрушень;

- регіональне та зовнішньоекономічне регулювання

Роздержавлення економіки:

- підтримка конкуренції та лібералізація ринків;

- стимулювання змішаного підприємництва;

- денаціоналізація державної власності.

До приватизації повинно відноситися:

- наявність належної правової бази проведення денаціоналізації;

- створення розвинутої ринкової інфраструктури;

- добре продумана процедура продажу державних підприємств.

2. Правові передумови для ринкових суб’єктів

У розв’язанні завдань неефективності ринку, що виникають внаслідок дії зовнішніх ефектів, великого значення набувають права власності.

Права власності – це сукупність прав, та санкціонованих норм поведінки, що складаються між людьми з приводу використання ними економічних благ.

Це система законодавчих прав, що описують можливі дії окремих суб’єктів щодо майна, яке їм належать.

Набір прав: право володіння; право користування; право управління; право спадщини.

Відносини власності в державі формуються на основі Законів України «Про власність», «Про форми власності на землю». У цих документах передбачено перехід від монополії держави на привласнення засобів виробництва, їх результатів до різних форм власності.

Види власності:

а) приватна власність – нею володіє окрема людина;

б) державна власність – окремий член суспільства володіє власністю через встановлену в суспільстві систему правил та процедур. Контроль за цією власністю ускладнюється. Цю власність не можливо продати або передати іншій особі, її важко контролювати;

в) сукупна (комунальна) власність. У цих умовах така власність належить учасникам, які володіють загальним правом використання блага (до його присвоєння) і приватним правом на використання після його придбання на постійне або тимчасове володіння.

Цей процес ґрунтується на широкому роздержавленні та приватизації. Роздержавлення власності – це перетворення державних підприємств у такі, що засновані на інших недержавних формах власності. Придбання громадянами або колективами підприємств у власність усіх чи частини акцій акціонерних та інших господарських товариств визначають приватизаційні процеси. Відчуження державної власності передбачає як продаж об’єктів власності, так і безоплатну передачу новим власникам.

В Україні приватизація майже всіх середніх і великих підприємств відбулася через їх перетворення в акціонерні товариства. А невеликі підприємства приватизувались через викуп трудовим колективом, продаж на аукціоні, конкурсний продаж. Ці процеси проходили в державі з метою прискорення розвитку вільного підприємництва, розширення приватного сектора в економіці, підвищення ефективного використання виробничого майна.

3. Інституціональні аспекти ринкового господарства

Ефективність діяльності суб’єктів ринкової економіки в основному залежить від впливу державного механізму, від волі людей. В основі діяльності підприємницьких структур знаходяться не тільки економічні аспекти, а й норми права, морально-етичні фактори, традиції. Тобто наявність системи інститутів дає людям змогу координувати свою діяльність. Інститути – це формальні і неформальні норми та правила поведінки, які люди намагаються використовувати в процесі економічної діяльності.

Згідно інституціональної теорії сучасна фірма повинна використовувати можливості вищезазначених інститутів для підвищення ефективності своєї господарської діяльності. В основі фірми як економічної організації покладено систему контрактів, які укладаються між власниками певних ресурсів. До цих ресурсів відносяться загальні, специфічні, інтерспецифічні. Діяльність фірми тісно пов’язана з іншими фірмами з питань контрактних зобов’язань. Тому, у процесі закінчення контрактів фірми намагаються уникнути або мінімізувати трансакційні витрати.

Трансакційні витрати – це витрати в сфері обміну, які пов’язані з передачею прав власності.

Основні форми трансакційних витрат:

1) Витрати пошуку інформації - неповнота інформації виливається додатковими витратами для споживача.

2) Витрати ведення переговорів і закінчення контрактів.

Все це потребує витрат часу та коштів.

Інституціональна теорія розглядає фірми як мережу контрактів, що розглядається на:

- аналіз фірми ззовні через інституціональне середовище;

- аналіз фірми через систему контрактів;

3) Витрати виміру. Передбачається, як оцінити якість того чи іншого товару, професійні здібності фахівця. У зв’язку з цим фірми не в змозі уникнути від витрат.

4) Витрати специфікації та захисту прав власності. В суспільстві де відсутній правовий захист населення, можливі випадки порушення прав людини. Тут можливі великі витрати;

витрати опортуністичної поведінки.

Це є поведінка індивіда, який порушує умови виконання контракту з метою отримання прибутку за рахунок партнерів.

Трансакційні витрати виникають до процесу обміну, в процесі обміну і після нього. Їх величина залежить від форми власності, яка належить у даний час суспільству.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте економічну роль держави у ринковій економіці?

2. У чому полягає сутність трансакційних витрат?

3. Назвіть види власності?

4. Покажіть на прикладах інституціональні аспекти ринкового господарства.

5. Чим відрізняється державна власність від комунальної?

Список літератури

Базова література

1. Азьмук Л. А. Мікроекономічна теорія виробництва та витрат: Навч.-метод.посібник для самост. вивч. дисц. / Л. А. Азьмук, Н. В. Задорожна. – Вид.2-ге, беззмін. – К.: КНЕУ, 2005. – 160с.

2. Безугла В. О. Мікроекономика: Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів / В. О. Безугла, І. І. Постіл; МОН України. – К.: Знання, 2006. – 288 с.

3. Ватаманюк М. Споживча поведінка домогосподарств в умовах перехідної економіки. / М. Ватаманюк // Фінанси України. – 2004. – № 12. – с.69-76.

4. Веріан Гел Р. Мікроекономика: проміжний рівень. Сучасний підхід: Підручник / Гел Р. Веріан; пер. Пер. з англ. С. Слухая. – 6-те вид. – Київ: "Лібра", 2006. – 632 с.

5. Горбачевська О. В. Графічні побудови в мікроекономіці: Навчальний посібник / О. В. Горбачевська; Міністерство освіти та науки України. – Львів: ЛБІ НБУ, 2002. – 175с.

6. Горобчук Т. Т. Мікроекономіка: Навчальний посібник / Т. Т. Горобчук; Мін. освіти і науки України. – К.: ЦУЛ, 2004. – 272 с.

7. Грантковська Г. Мікроекономика: Практикум / Г. Грантковська, А. Косік; МОН України. – К.: ЦНЛ, 2004. – 404с.

8. Задоя А. О. Мікроекономика Курс лекцій та вправи: Навчальний посібник / А. О. Задоя; МОН України. – 5-те вид., стер. – Київ: Знання, 2006. – 211 с.

9. Косік А. Ф. Мікроекономика: Навчальний посібник / А. Ф. Косік Г. Е. Гронтковська; МОН України. - К.: ЦНЛ, 2004. - 416 с.

10. Лісовий А. В. Мікроекономика: Навчальний посібник / А. В. Лісовий; МОН України. – К.: ЦНЛ, 2003. – 157с.

11. Лісовий А. В. Мікроекономіка: Навчальний посібник / А. В. Лісовий; Мін. освіти і науки України. – К.: ЦУЛ, 2003. – 192с. – с.190-192.

12. Мікроекономика: Навчальний посібник / В. І. Мельникова, В. Г. Яременко, О. П. Мельникова, В. О. Корнівська; МОН України. – К.: ВД "Професіонал", 2005. – 400 с.

13. Мікроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – Київ: Знання, 2008. – 677 с.

14. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики.: Учебник для вузов / Р. М. Нуреев; Министерство общего и профессионального образования Российской Федерации. – 2-ге вид. доп. – М.: НОРМА, 2001. – 572 с.

15. Основи економічної теорії: Посібник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. С.В.Мочерного / Міністерство освіти і науки України. – К.: Академвидав, 2004. – 856 с.

16. Павленко І. М. Мікроекономіка: Навчальний посібник / І. М. Павленко; Мін. освіти і науки України. – К.: ЦУЛ, 2006. – 288 с.

Допоміжна література

1. Пустовійт Р. Ф. Методика розв'язання задач з мікроекономіки: Навчальний посібник / Р. Ф. Пустовійт; Міністерство освіти та науки України. – Вид.2-е. – К.: Кондор, 2005. – 102 с.

2. Тумакова О. Соціально-економічна природа домогосподарств та їхня роль у господарській системі перехідного типу: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня к.е.н. / О. Тумакова. – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. – 20 с.

3. Шерстюк Л. Домогосподарства України як потенційний інвестор національної економіки / Л. Шерстюк // Наукові праці НДФІ. – К.:, 2003. – Випуск 4 (23). – С. 96-102.

4. Ястремський О. Основи мікроекономіки: Підручник / О. Ястремський, О. Гриценко; Мін. освіти і науки України. – 2-ге видання, перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2007. – 579 с.

Навчально-методичне видання

Автори-укладачі

Табінський Віктор Антонович

Осацька Юлія Євгенівна

Мікроекономіка

Опорний конспект лекцій

Т 12	Мікроекономіка: опорний конспект лекцій для студентів які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво». - Дніпропетровськ, - Дніпропетровська державна фінансова академія, 2013.- 128 с.

Опорний конспект лекцій розкриває основні умови організації та функціонування підприємства як основного суб’єкта мікроекономічного аналізу, сукупність факторів, що впливають на розвиток господарської одиниці. В стислій формі, з використанням великої кількості графіків та таблиць аналізується теорія поведінки підприємства за різних умов ціноутворення, відповідно до різних типів ринку; чітко сформульовані навчальні проблеми мікроекономіки, визначені взаємозв’язки між темами та розділами.

ББК 65.01

Підписано до друку ______Формат 84 х 108 ¹/₃₂ Папір друк. ______

Ум. друк. арк. Тираж ___________ Замовлення № _______________

РВВ Дніпропетровської державної фінансової академії. Дільниця оперативного друку. Св. Держкомітету інформ. політики, телебачення та радіомовлення сер. ДК 2126 від 17.03.2005 р.__________________