Музика. Назва походить від грецького виразу, що перекладається як „мистецтво муз”

Музика – це вид мистецтва, який відображає реальну дійсність в емоційних переживаннях і наповнених почуттям ідеях, що виражаються через звуки особливого роду, в основі котрих – узагальнені інтонації людської мови.

Музика виникає ще на зорі існування людства. Спочатку вона виконувала ритуальну функцію, повторюючи ритм трудових рухів, полегшувала виконання роботи й сприяла цьому. Музика створює особливі звуки, які не існують в природі та які не існують поза музикою. Але в основі своїй музичний звук має подібність до інтонацій людини, ці інтонації завжди емоційно насичені, сплетені з людських почуттів. Музика говорить з людиною „безпосередньою мовою душі”, хвилює людину, викликає багато емоцій.

Музика – це не відображення предметного світу, а відображення людських почуттів та думок.

Засобами виразності в музиці виступають мелодія, поліфонія, ритм, композиція. Музика має яскраво виражені національні риси, що виявляються в інтонаційному, мелодійному, ритмічному строї. Як правило, лише з декількох звуків ми можемо впізнати, якому народові належить твір і у який час його написано.

Залежно від того, як виконується музичний твір, розрізняють вокальну, інструментальну та вокально-інструментальну музику. Найголовніші види музики: симфонічна, камерна, оперна. А жанри – симфонія, соната, ораторія, сюїта, пісня, опера (героїчна, комічна, лірико-побутова) й ін. Музика за своєю природою динамічна, це потік звуків, що живе у часі. Це один з найдійовіших видів мистецтва.

Театр